Середньовіччя і реформація. Проблема континуїтету в історіографічному дискурсі

Abstract

Мета і завдання статті – спробувати з’ясувати роль і місце Реформації ХVІ століття у модернізації європейської цивілізації. Актуальність її обумовлена насамперед тим, що вчення і реформаційна програма Лютера побудовані на перегляді середньовічної католицької церковності й релігійності, і зазначена проблема безпосередньо пов’язана із взаєминами католицизму і протестантизму в сучасних умовах. Особливого значення вона набуває в світлі 500-літнього ювілею Реформації. У статті проаналізовано основні етапи вивчення і розгляду цієї проблеми в історіографічному дискурсі. Зазначено, що напередодні ювілею спостерігається прагнення лютеранських і католицьких теологів і істориків подолати конфронтаційні моделі історії цієї події. У світлі таких підходів автори наголошують на континуїтеті релігійності Середньовіччя і Реформації, наявності глибоких зв’язків учення Лютера з католицькою традицією.

The purpose and objectives of the article are to find out the role and place of the seventeenth century Reformation in the modernization of European civilization. Its topicality is due primarily to the fact Luther’s doctrine and reform program is based on a revision of the medieval Catholic church and religion, and this problem is directly related to the relationship between Catholicism and Protestantism in modern conditions. The 500th anniversary of the Reformation outlines the importance of this problem. The article analyzes the main stages of the study and consideration of this problem of historiographical discourse. It is noted that on the eve of the anniversary there is a tendency of Lutheran and Catholic theologians and historians to overcome the confrontational patterns of the history of this event. In the light of such approaches, the authors emphasize the continuity of the religiosity of the Middle Ages and the reformation. The existence of deep links between the Luther’s teachings and the Catholic tradition.