Дослідження геофізичних аномалій структур дна котловини Поуелл (Західна Антарктика)

Abstract

Аналіз матеріалів магнітних зйомок, одержаних під час проведення морських геофізичних експедицій на НДС «Ернст Кренкель», дозволив уточнити просторове положення гілок реґіональної Тихоокеанської окраїнної магнітної аномалії (ТОМА) від Антарктичного півострова далі на північний схід, до улоговини Поуелл. Магнітне моделювання ТОМА показало, що її джерелом може бути батолит основного складу, розташований в континентальній корі Південного хребта Скоша. Вперше за даними ВЕРЗ побудовано глибинний (до 32 км) розріз ділянок земної кори, над якими спостерігається зона інтенсивних магнітних аномалій. Аномальні горизонти на глибині 3–18 км можуть мати відношення до формування магнітозбурюючих джерел цих ділянок ТОМА. Дані магнітних зйомок дають підставу припускати, що проникнення батолиту основного складу в континентальну кору хребта відбулося в крейді, в період тривалого існування прямої полярності магнітного поля.

Анализ материалов магнитных съёмок, полученных во время проведения морских геофизических экспедиций на НИС «Эрнст Кренкель», позволил уточнить пространственное положение ветвей региональной Тихоокеанской окраинной магнитной аномалии (ТОМА) от Антарктического полуострова до котловины Поуэлл. Магнитное моделирование ТОМА показало, что её источником может быть батолит основного состава, расположенный в континентальной коре Южного хребта Скоша. Впервые по данным ВЭРЗ построен глубинный (до 32 км) разрез участков земной коры, над которыми наблюдается зона интенсивных магнитных аномалий. Аномальные горизонты на глубине 3–18 км могут иметь отношение к формированию магнитовозмущающих источников этих участков ТОМА. Данные магнитных съёмок дают основание допускать, что внедрение батолита основного состава в континентальную кору хребта произошло в мелу, в период длительного существования прямой полярности магнитного поля.

Magnetic anomalies obtained during Ukrainian Antarctic expeditions show large amplitude in the northern margin of the Powell Basin. These anomalies are attributed to the continuation of the branches of the Antarctic Peninsula Pacific Margin Anomaly. Different variants of connection between this anomaly and the anomalies in the Powell Basin are discussed. It may be the variant with the occurrence of two branche. One of them lies along the South Scotia Ridge whereas the second, more southern branch, may be located in the eastern and western passive margins of the Powell Basin. The upper surface of magnetic bodies is consistent with anomaly horizon at depth of 3-18km that was obtained from the modelling of deep crust structure by VERS method.