Радиационная безопасность населения при крупных авариях – уроки Челябинска и Чернобыля

Abstract

Обобщение исследований по оценке воздействия облучения населения в первый период после Челябинской и Чернобыльской аварий позволяет сделать вывод, что тяжесть многих медицинских и социальных последствий в значительной мере связана с несвоевременным информированием населения об аварии, основных факторах и степени опасности, с запозданием в проведении контрмер. Несмотря на недостатки и ошибки комплекс контрмер, реализованный в СССР, а затем в Беларуси, России и Украине, был в целом адекватным сложившейся обстановке и позволил существенно снизить влияние негативных факторов аварии и уменьшить ее последствия для жизни и здоровья людей. Сделан вывод, что готовность к аварии включает в себя не только наличие знаний о развитии аварии, формировании ее последствий и возможных путях защиты, но, прежде всего, готовность и умение применить эти знания и опыт.

Узагальнення досліджень за оцінкою дії опромінювання населення в перший період після Челябінської і Чорнобильської аварій дає змогу зробити висновок, що тяжкість багатьох медичних і соціальних наслідків значною мірою пов’язана з невчасним інформуванням населення про аварію, основні чинники та ступінь небезпеки, із запізненням у проведенні контрзаходів. Незважаючи на недоліки й помилки комплекс контрзаходів, реалізований в СРСР, а потім в Білорусі, Росії та Україні, був у цілому адекватним обстановці, що склалася, і дозволив істотно понизити вплив негативних чинників аварії та зменшити її наслідки для життя та здоров’я людей. Зроблено висновок, що готовність до аварії включає не тільки наявність знань про розвиток аварії, формування її наслідків і можливі шляхи захисту, але, перш за все, готовність та уміння застосувати ці знання й досвід.

Generalization of researches as evaluated by influence of irradiation of population in a first period after the Chelyabinsk and Chоrnobyl’s failures allows to draw a conclusion, that weight of many medical and social consequences to a great extent is related to the ill-timed informing of population, about a failure, basic factors and degree of danger, and with lateness in conducting of counter-measures. In spite of failings and errors the complex of counter-measures, realized in the USSR, and then in Byelorussia, Russia and Ukraine, was adequate on the whole to the folded situation and allowed substantially to reduce influencing of negative factors of failure and decrease its consequences for life and health of people. A conclusion is done, that readiness to the failure plugs in itself not only the presence of know ledges about development of failure, forming of its consequences and possible ways of defense, but, foremost, readiness and ability to apply these know ledges and experience.