Цитогенетическая стабилизация генома секалотритикум (хTriticosecale derzhavinii secalotriticum rozenst., et mittelst., S/RRAABB, 2n = 42)

Abstract

Представлены результаты цитогенетического исследования стабилизации генома гексаплоидных секалотритикум (S/RRAABB, 2n = 6x = 42) в F₁₋₉. Установлены ядерно-цитоплазматическая специфичность и цитогенетические факторы стабилизации генома секалотритикум: подвидовая специфичность цитотипа, генотипическая специфичность гибридов, происхождение, полярная ориентация центромер, тип деления и сегрегации хромосом в мейозе. Обоснована целесообразность развития самостоятельных направлений селекции гетероплазматических тритикале.

Представлено результати цитогенетичного дослідження стабілізації геному гексаплоїдних секалотритікум (S/RRAABB, 2n = 6x = 42) в F₁₋₉. Встановлено ядерно-цитоплазматичну специфічність та цитогенетичні фактори стабілізації геному секалотритікум: підвидова специфічність цитотипу, генотипічна специфічність гібридів, походження, полярна орієнтація центромер, тип ділення і сегрегації хромосом в мейозі. Обґрунтовано доцільність розвитку самостійних напрямків селекції гетероплазматичних тритікале.

Results of cytogenetic study of genome stabilization in hexaploid secalotriticum (S/RRAABB, 2n = 6x = 42) in F₁₋₉ are presented. Nuclear-cytoplasmic specificity and cytogenetic factors of genome stabilization in secalotriticum (subspecies cytotype specificity, genotypic specificity of hybrids, origin, polar orientation of centromeres, type of division and chromosome segregation in meiosis) were established. Suitability of the development of independent directions of heteroplasmic triticale selection was substantiated.