В статті показано, що пріоритетні завдання модернізації українського суспільства та економіки визначаються не тільки процесами глобалізації, які відбуваються у світі, а й проблемами неоіндустріального розвитку промисловості. Аналіз теоретичних положень неомодернізму та сучасних поглядів вітчизняних економістів дозволяють дійти висновку про те, що модернізація в Україні має ґрунтуватися на культурній спадщині, територіальній самобутності, унікальності історії промислового розвитку регіонів. При цьому обов’язковим є врахування загальних принципів та «зривів модернізації», досвід яких накопичено у розвинутих країнах. Виконання регіонами ролі «локомотиву» інноваційного розвитку є можливим за умов розширення повноважень місцевих органів влади та територіальних громад, наявності власних ресурсів, необхідних для реалізації всього комплексу завдань модернізації, які вирішуються на даній території.
В статье показано, что приоритетные задачи модернизации украинского общества и экономики определяются не только процессами глобализации, которые происходят в мире, но и проблемами неоиндустриального развития промышленности. Анализ теоретических положений неомодернизма и современных взглядов отечественных экономистов позволяют сделать вывод о том, что модернизация в Украине должна основываться на культурном наследии, территориальной самобытности, уникальности истории промышленного развития регионов. При этом обязательным является учет общих принципов и «срывов модернизации», опыт которых накоплен в развитых странах. Выполнение регионами роли «локомотива» инновационного развития возможно в условиях расширения полномочий местных органов власти и территориальных общин, наличия собственных ресурсов, необходимых для реализации всего комплекса задач модернизации, которые решаются на данной территории.
The article shows that the priority tasks of modernization of Ukrainian society and economy are determined not only by globalization processes taking place in the world, but also by problems of neoindustrial development of industry. The analysis of the theoretical positions of neo-modernism and contemporary views of domestic economists suggests that modernization in Ukraine should be based on cultural heritage, territorial identity and uniqueness of the history of industrial development of the regions. At the same time, it is mandatory to take into account the general principles and "breakdowns of modernization", the experience of which has been accumulated in the developed countries. Implementation by regions of the role of the "locomotive" of innovation development is possible in the context of the expansion of the powers of local authorities and territorial communities, the availability of own resources necessary for the implementation of the whole complex of modernization tasks that are solved in this territory.
