«Навколо-дзвонні звуки ...» (Звукоповтори в поезії П. Тичини)

Abstract

Стаття присвячена розглядові ідіостилю Павла Тичини. Приділено увагу аналізові фоностилістичної організації поетичних творів митця. Схарактеризовано художньо-виражальні можливості звукових одиниць, зокрема з’ясовано емоційно-експресивне та смислове навантаження звукоповторів (асонансів, алітерацій) у текстах поезій, описано асоціативно-символічні зв’язки фонічних елементів. Осмислено функції фонічних мікроодиниць, звукових слів у створенні стилістичної тональності тексту, в реалізації задуму автора. Звернено увагу на використання стильового прийому звукової гри, характерного для творчої манери майстра слова. Обґрунтовано синкретизований характер художньо-виражальних засобів усіх рівнів мови в ідіостилі Павла Тичини.

Article considers idiostyle of Pavlo Tychyna. Attention is paid to the analysis of artist’s poetry of fonostylistic. Determined artistic and expressive possibilities of sound units. In particular, defi nes emotional and expressive meaning «repeat of the sounds» (assonance, alliteration) in poetry texts, described associative and symbolic links phonic elements. The researcher examined the function phonic Micros, sound words to create stylistic key text in the realization of the author’s intention. Attention is paid to the use of stylistic game of sound which is characteristic of master of words’ creative manner. Justifi ed the syncretic nature of artistic and expressive means of language in all levels of Pavlo Tychyna idiostyle.