Представлен метод прогнозирования процессов длительного деформирования материалов, в
основе которого лежит концепция базовых диаграмм. Эффективность его определяющих
соотношений проиллюстрирована при расчете длительной прочности сталей 18Cr–12Ni–Mo
и 21Cr–32Ni–Ti–Al для различных фиксированных значений напряжения и температуры.
Показано преимущество данного подхода перед наиболее распространенными параметрическими методами Ларсона–Миллера, Орра–Шерби–Дорна, Мэнсона–Саккопа, Трунина и др.
Запропоновано метод прогнозування процесів тривалого деформування матеріалів, в основі якого лежить концепція базових діаграм. Ефективність його
визначальних співвідношень проілюстровано при розрахунках тривалої міцності сталей 18Cr–12Ni–Mo і 21Cr–32Ni–Ti–Al для різних фіксованих значень
напруження і температури. Показано переваги даного методу перед найбільш
розповсюдженими параметричними методами Ларсона–Міллера, Орра–Шербі–Дорна, Менсона–Саккопа, Труніна та ін.
The authors present a method for predicting the long-term deformation of materials based on the base diagram concept. The long-term strength calculation of steels 18Cr–12Ni–Mo and 21Cr– 32Ni–Ti–Al for different specified stress and temperature values showed the efficiency of its defining relations. The advantage this approach has over the most common parametric methods such as the Larsen–Miller, Orr–Sherby–Dorn, Manson–Sakkop, and Trunin parameters is shown.