Обоснована методика определения напряжений в стыковых сварных соединениях, основанная
на гипотезе неплоских сечений. Получены аналитические выражения, которые описывают
изменение нормальных напряжений в зоне концентрации как по контуру, так и по глубине
соединения. В точке, где концентрация напряжений максимальная, получено выражение для
коэффициента концентрации напряжений. Результаты расчета коэффициента концентрации напряжений сравниваются с таковыми, приведенными в литературных источниках.
Получены выражения для определения градиента напряжений в любой точке сечения, находящейся в зоне концентрации напряжений, и относительного градиента напряжений в точке,
где напряжение максимальное.
Обґрунтовано методику визначення напружень у стикових зварних з’єднаннях, що базується на гіпотезі неплоских перерізів. Отримано аналітичні
вирази, що описують зміну нормальних напружень у зоні концентрації як по
контуру, так і по глибині з’єднання. У точці, де концентрація напружень
максимальна, отримано вираз для коєфіцієнта концентрації напружень. Результати розрахунку коєфіцієнта концентрації зіставляються з такими, що
наведені в літературних джерелах. Отримано вирази для визначення градієнта напружень у будь-якій точці перерізу, що знаходиться в зоні концентрації напружень, та відносного градієнта напружень у точці, де напруження максимальне.