Методами ИК-спектроскопии и дериватографии исследованы синтезированные уранилортосиликаты с различными концентрациями уранила и активностью образцов. Изучено изменение относительных оптических плотностей полос поглощения валентных колебаний U-O- и Si-O-связей UO₂-групп и SiO₂- тетраэдров с максимумами при 920 и 950 см⁻¹ в зависимости от весовой концентрации уранила. Установлено, что предельная концентрация уранила в составе силиката составляет 6,6 вес.%. При этом максимальная удельная активность связанного урана – 7950 Бк/г. Согласно дериватографическому анализу (ДТА) наиболее стехиометрически приемлемым для образования уранилортосиликата является (UO₂)₂SiO₄·2H₂O.
Методами ІЧ-спектроскопії і дериватографії досліджені синтезовані уранілортосилікати з різними концентраціями уранілу і активністю зразків. Вивчена зміна відносної оптичної щільності смуг поглинання валентних коливань U-O- і Si-O-зв'язків UO₂-групп и SiO₂- тетраедрів з максимумами при 920 і 950 см⁻¹ залежно від вагової концентрації уранілу. Встановлено, що гранична концентрація уранілу в складі силікату складає 6,6 ваг.%. При цьому максимальна питома активність зв'язаного урану – 7950 Бк/г. Згідно деріватографічному аналізу (ДТА) найбільш стехіометрично прийнятним для утворення уранілортосиліката є (UO₂)₂SiO₄·2H₂O.
By IR spectroscopy and studied derivatography uranilortosilikaty synthesized with different concentrations of uranium and the activity of the samples. The change of the relative optical densities of absorption bands of stretching vibrations of UO and Si-O- bonds UO₂- SiO₂-groups and the tetrahedron, with maxima at 920 and 950 cm⁻¹ depending on the mass concentration of uranium. It is established that the maximum concentration of uranyl silicate in the composition is 6.6 wt.%. The maximum specific activity of the bound uranium is 7950 Bq/g. According to DTA analysis of the most suitable for the formation of stoichiometric uranilortosilikata is (UO₂)₂SiO₄·2H₂O.
