Современное состояние береговой зоны Севастопольского региона и особенности ее антропогенного преобразования

Abstract

По особенностям геолого-геоморфологического строения, характеру и интенсивности проявления экзогенных процессов, морфометрическим параметрам клифа, пляжа и подводного склона и другим показателям, в береговой зоне Севастопольского региона выделены три участка: 1) м. Лукулл – м. Константиновский; 2) м. Константиновский – м. Виноградный; 3) м. Виноградный – м. Сарыч. Дана физико-географическая оценка современного состояния участков. Исходя из характера антропогенной деятельности в береговой зоне, выявлено, что наименьший антропогенный пресс испытывают первый и третий участки, наибольший – второй (бухты, в частности).

По особливостям геолого-геоморфологичної побудови, характеру і інтенсивності прояву екзогенних процесів, морфометрічним параметрам кліфу, пляжу і підводного схилу, та іншим показникам, в береговій зоні Севастопольського регіону виділені три відмінних одна від другою ділянки: 1) м. Лукулл – м. Константіновський; 2) м. Константіновський – м. Виноградний; 3) м. Виноградний – м. Сарич. Дана фізико-географічна оцінка сучасного стану цих ділянок. Виходячи з характеру антропогенної діяльності в береговій зоні, виявлено, що найменший антропогенний прес випробовують перша і третя ділянки, найбільший – друга (бухти, зокрема).

Three different parts have been distinguished in the coastal zone of Sevastopol region: 1) cape Lukull – cape Konstantonovskiy; 2) cape Konstantonovskiy – cape Vinogradnyi; 3) cape Vinogradnyi – cape Sarych. The distinguishing criterion is based on geomorphological particularities, on the character and intensity of exogenous processes, and on the morphometric characteristics of cliff, beach and submarine coastal slope. The physico-geographic characteristic and estimation of the modern state of these parts are given. The smallest anthropogenic stress is on the first and the third parts; the biggest one is on the second part of the coastal zone (including bays).