Анотація:
У державних стратегічних документах зазначено прагнення України стати економічно високорозвиненою країною. Однак обраний Урядом інструмент формування вітчизняної інноваційної економіки, який полягає в активному використанні бюджетної політики перманентного скорочення
фінансування української науки, є не таким вже однозначним з точки зору
перспективи отримання бажаного результату. У статті представлено
експертну оцінку ступеня обґрунтованості стратегічного бачення держави щодо ефективності такого способу розбудови сучасної інноваційної
економіки в Україні. Розглянуто нагальні питання кадрового та фінансового забезпечення розвитку вітчизняної науки. На основі міжнародного порівняльного аналізу показано рівень сучасного відставання України від країн ЄС та інших провідних держав світу за показниками концентрації
наукових кадрів, зокрема фахівців у сфері виконання наукових та науково-технічних робіт (ННТР), загального обсягу фінансового забезпечення ННТР, обсягу бюджетного фінансування діяльності наукових установ.
Сформульовано висновок про безпідставність аргументів представників
влади на користь скорочення державного фінансування наукового сектору в Україні.