Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Федорук, Я.О. |
|
dc.date.accessioned |
2016-09-21T13:17:02Z |
|
dc.date.available |
2016-09-21T13:17:02Z |
|
dc.date.issued |
2012 |
|
dc.identifier.citation |
Українська проблематика на віленських переговорах між Річчю Посполитою та Росією восени 1656 р. / Я.О. Федорук // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 52-64. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
0130-5247 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106210 |
|
dc.description.abstract |
Досліджується українська проблематика під час переговорів між Річчю
Посполитою та Москвою у с. Немежі під Вільном, що тривали з 22 серпня до
3 листопада 1656 р. На ці перемовини гетьман Б.Хмельницький відправив своїх
послів на чолі з сотником Р.Гапоненком, видавши їм у Чигирині інструкцію
від 5 серпня (н.ст.). По прибутті до російського табору під Риґою 11 вересня
Р.Гапоненка було затримано приблизно на два – три тижні. Вирушити до
Вільна йому дозволили в період між 23 і 29 вересня, а на місце переговорів він
прибув лише 4 жовтня. Однак у цей час, коли М.Одоєвський зробив перші кроки до припинення дискусій про українсько-польський кордон (після десятого засідання, 30 вересня), присутність українських послів породила великі непорозуміння як у московському, так і в польсько-литовському таборах. Р.Гапоненко та його супутники взяли участь у роботі на початку засідання, яке відбулося 16 жовтня, проте невдовзі на вимогу М.Одоєвського змушені були покинути намет. Після цього до інших сесій їх уже не допустили. Головною причиною такої ситуації стали кардинальні розбіжності української й московської політики щодо відносин із польським королем. Простежується також еволюція ідеї щодо
поділу України по Дніпру, перші документальні згадки про яку зустрічаються
в листуванні вищого духівництва Речі Посполитої від середини вересня 1656 р. На початку жовтня ця думка була вже сформульована як офіційний наказ Яна Казимира польсько-литовським комісарам під Вільном. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article investigates the Ukrainian problem during the negotiations between
the Polish-Lithuanian Commonwealth and Muscovy at the village of Nemežis near
Vilnius. This commission lasted from 22 August to 3 November 1656. Hetman Bohdan
Khmel’nyts’kyi dispatched his envoys to the Vilnius negotiations, issuing instructions to
them in Chyhyryn on 5 August N.S. 1656. This diplomatic mission was headed by Captain
Roman Haponenko. R.Haponenko, having arrived in Riga on 11 September 1656, was
detained at the Muscovite camp for some two or three weeks. He was allowed to proceed to
Vilnius at some time between 23 and 29 September, reaching the site of the negotiations
only on 4 October. But his presence there at a time when Nikita Odoevsky was taking the
first steps to end discussions about the Polish-Ukrainian border (after the tenth session
on 30 September) caused considerable misunderstandings in both the Muscovite and the
Polish-Lithuanian delegations. R.Haponenko and his associates finally managed to take
part in the session of 16 October, but at N.Odoevsky’s demand they were obliged to leave.
They were not admitted to any subsequent sessions. The main reason for this situation
was in the cardinal foreign-policy differences between Ukraine and Muscovy concerning relations with the Polish king. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут історії України НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Український історичний журнал |
|
dc.subject |
Історичні студії |
uk_UA |
dc.title |
Українська проблематика на віленських переговорах між Річчю Посполитою та Росією восени 1656 р. |
uk_UA |
dc.title.alternative |
The Ukrainian Problem on the Treaty of Vilnius Between the Polish-Lithuanian Commonwealth and Russia in the Fall of 1656 |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті