В книге «Ананасная вода для прекрасной дамы» В. Пелевин активно использует характерный для поэтики абсурда мотив воплощения в чужое тело. В представленных в ней постмодернистских рассказах и повестях он нередко служит для «снятия» абсурдистского тождества «А = не А» через выход к абсурду метафизическому как таковому и в сферу непознаваемого и трансцендентного.
У книзі «Ананасна вода для прекрасної дами» В. Пєлєвін активно використовує характерний для поетики абсурду мотив втілення у чуже тіло. У представлених в ній постмодерністських оповіданнях і повістях він нерідко слугує для «зняття» абсурдистської тотожності «А = не а» через вихід до абсурду метафізичного як такого та у сферу непізнаваного і трансцендентгого.
In his book «The Pineapple Water for a Beautiful Lady» V. Pelevin actively uses a motif inherent to the poetics of the absurd, that is, of embodiment/implantation into another’s body. In its post-modernist stories and novels it often serves for «lifting» the absurdist equation of «A = not A» through a way out to the metaphysical absurd as such, and into the sphere of the unknown and transcendent.