Актуальность работы обусловлена необходимостью изучения крупномасштабных ( ~ 560 км) возмущений в нижней ионосфере, которые могут быть результатом взаимодействия подсистем в системе Земля – атмосфера – ионосфера – магнитосфера. До настоящего времени исследовались в основном эффекты, возникающие в пределах диаграммы направленности антенны. Для возмущения ионосферной плазмы использовался нагревной стенд “Сура” (г. Нижний Новгород), для диагностики возникающих возмущений – ионозонд (г. Москва). Установлено, что включение/выключение стенда приводило к увеличению минимальной наблюдаемой частоты на ионограммах на 1.2 и 1.6 МГц в ночное и дневное время соответственно. Увеличение этой частоты обусловлено ростом поглощения зондирующей радиоволны в результате роста концентрации электронов в нижней ионосфере. Последнее, скорее всего, является результатом высыпания высокоэнергичных (~ 100 кэВ) электронов из магнитосферы в нижнюю ионосферу. Оцененная плотность потока электронов оказалась порядка 10⁷÷ 10⁸м⁻²∙с⁻¹. Подтверждено существование эффектов накопления, переключения и ударного возмущения.
Актуальність роботи обумовлена необхідністю вивчення великомасштабних (~ 560 км) збурень у нижній іоносфері, які можуть бути результатом взаємодії підсистем у системі Земля – атмосфера – іоносфера – магнітосфера. До тепер досліджувались в основному ефекти, що виникають у межах діаграми спрямованості антени. Для збурення іоносферної плазми використовувався нагрівний стенд “Сура” (м. Нижній Новгород), для діагностики виникаючих збурень – іонозонд (м. Москва). Встановлено, що вмикання/вимикання стенду призводило до зростання мінімальної спостережуваної частоти на іонограмах на 1.2 і 1.6 МГц у нічний та денний час відповідно. Зростання цієї частоти зумовлено зростанням поглинання зондуючої радіохвилі внаслідок росту концентрації електронів у нижній іоносфері. Останнє, найімовірніше, є наслідком висипання високоенергійних (~ 100 кеВ) електронів із магнітосфери в нижню іоносферу. Оцінена густина потоку електронів склала щось близько 10⁷÷ 10⁸м⁻²∙с⁻¹. Підтверджено існування ефектів накопичення, перемикання й ударного збурення.
The relevance of this study is due to the need of studying largescale (~ 560 km) disturbances in the lower ionosphere, which can be due to coupling among the subsystems in the Earthatmosphere-ionosphere-magnetosphere system. Until recently, the effects arising within the antenna beam have mainly been studied. The Sura heater near Nizhny Novgorod was used to stimulate disturbances in the ionospheric plasma, and the ionosonde near Moscow city was used as a diagnostic facility. The heater turn on/off resulted in an increase of 1.2 to 1.6 MHz in the minimum observable frequency in the ionograms during the night and day times, respectively. This frequency increase is caused by an increase in absorption of sounding radio waves due to an increase in the lower ionosphere electron density. The latter is probably due to energetic (~ 100 keV) electron precipitation from the magnetosphere into the lower ionosphere. Electron flux estimates are of the order of 10⁷÷ 10⁸m⁻²∙s⁻¹. The accumulation, switching off/on, and impact effects have been proved to exist.
