http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98112 Tue, 07 Apr 2026 02:52:55 GMT 2026-04-07T02:52:55Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/292204/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98112 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98130 Физика микротекучести магниевых сплавов с титаном Ткаченко, В.Г.; Ким, К.Ч.; Мун, Б.Г.; Дехтяр, А.И.; Карасевская, О.П.; Вовчок, А.С. Размягчающий эффект зернограничного скольжения (ЗГС) в ГПУ α-Mg поликристаллической матрице магниевых сплавов возникает в области температур и напряжений, соответствующих режимам эксплуатации автомобильного транспорта. Более того, распад пересыщенного α-Mg твердого раствора сопровождается появлением нестабильной в условиях ползучести микроструктуры. Эти два основных эффекта в значительной степени снижают сопротивление микротекучести и полезную длительную прочность Mg—Al—Mn- и Mg—Al—Zn-систем магниевых сплавов. По данным о внутреннем трении введение Са подавляет ЗГС, способствуя зернограничному упрочнению Mg—Al—Са-сплавов. Введение малых добавок Ti (0,1—0,2%) вызывает значительное твердорастворное упрочнение из-за эффективного торможения подвижных дислокаций атмосферами Коттрелла с энергией связи 0,27 эВ. Идея динамического самоупрочнения подтверждается также данными прецизионной рентгеновской дифрактометрии. Высокое сопротивление микротекучести и полезная длительная прочность новых экспериментальных сплавов системы Mg—Al—Са, Ti объясняются минимизацией эффектов возврата и разупрочнения при повышенных температурах за счет термической стабилизации фазового состава и концентрации твердого раствора. Термически активированная дислокационная релаксация, аккомодированная диффузией конкурирующих легирующих элементов (Al, Са, Ti), рассматривается как доминирующий (контролируемый скоростью) механизм микротекучести. Его активация существенно (на 150—200°С) повышает жаропрочность новых экспериментальных сплавов.; Ефект зерномежового ковзання (ЗМК), що викликає знеміцнення, в ГЩУ α-Mg полікристалічній матриці магнійових стопів виникає за температур і напружень, які відповідають режимам експлуатації автомобільного транспорту. Більш того, розпад перенасиченого твердого розчину супроводжується появою нестабільної в умовах плазучости мікроструктури. Ці два основних ефекти в значній мірі знижують опір мікроплинності і корисну довготривалу міцність Mg—Al—Mn- і Mg—Al—Zn-систем магнійових стопів. За даними про внутрішнє тертя додавання Са пригнічує ЗМК, що сприяє зерномежовому зміцненню Mg—Al—Са-стопів. Втілення малих добавок Тi (0,1—0,2%) викликає значне твердорозчинне зміцнення через ефективне гальмування рухомих дислокацій Коттрелловими атмосферами з енергією зв’язку у 0,27 еВ. Ідея динамічного самозміцнення підтверджується також даними прецизійної Рентґенової дифрактометрії. Великий опір мікроплинності і корисна довготривала міцність нових експериментальних стопів системи Mg—Al—Са, Ті пояснюються зведенням до мінімуму ефектів повернення та знеміцнення за рахунок термічної стабілізації фазового складу і концентрації твердого розчину. Термічно активована дислокаційна релаксація, яку акомодовано дифузією конкурувальних леґувальних елементів (Al, Са, Тi), розглядається як домінантний (контрольований швидкістю) механізм мікроплинности. Його активація суттєво (на 150—200°С) підвищує жароміцність нових експериментальних стопів.; Softening effect of grain-boundary sliding (GBS) in h.c.p. α-Mg polycrystals arises in the stress—temperature ranges of interest for automotive applications. Furthermore, decomposition of the oversaturated α-Mg solid solution is accompanied by apparition of a microstructure, which is unstable during a creep. These two main effects deteriorate most likely the microyield resistance and long-term strength of magnesium alloys of Mg—Al—Mn and Mg— Al—Zn systems. According to the data of internal-friction measurements, the introduction of Ca suppresses GBS that gives rise to the GB strengthening of the ternary Mg—Al—Ca system. An introduction of small additions of Ti (about 0.1—0.2%) causes significant solid-solution strengthening due to solute-atmosphere retardation of moving dislocations by the Cottrell mechanism with binding energy of about 0.27 eV. The idea of dynamical selfstrengthening of α-Mg matrix during the creep is also supported by precise xray diffractometry. As deduced, observed high microyield resistance and excellent long-term strength of the magnesium alloys of Mg—Al—Ca system containing inexpensive additions of Ti are due to minimizing recovery and softening effects at elevated temperatures at the expense of thermal phasecomposition and concentration stabilization of α-Mg solid solution. Thermally-activated dislocation relaxation accommodated by the diffusion of alloying elements (Al, Ca, Ti in their best combination) should be considered as dominant (rate-controlled) microyield mechanism, which provides creep strain rate of 10⁻⁹—10⁻¹⁰ s⁻¹. Its activation increases essentially (by 150—200°C) the heat resistivity of new experimental alloys. Fri, 01 Jan 2010 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98130 2010-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98129 Лазерная модификация поверхности титановых имплантатов Васильев, М.А.; Нищенко, М.М.; Гурин, П.А. Целью обзора является ознакомление читателей с некоторыми работами последних лет, выполненными зарубежными авторами в области лазерной модификации структуры, физико-химических и физико-механических свойств поверхности титановых имплантатов, а также исследования их влияния на поведение клеточных культур и взаимодействия с костными тканями. Предлагаемый читателю обзор не претендует на полный анализ всех известных публикаций в данной области. Главная цель обзора заключается в демонстрации наиболее успешных направлений использования лазерного излучения для повышения комплекса биосовместимых свойств титана и его сплавов.; Метою огляду є ознайомлення читачів з деякими роботами останніх років, виконаними зарубіжними авторами в області лазерної модифікації структури, фізико-хемічних і фізико-механічних властивостей поверхні титанових імплантатів, а також дослідження їх впливу на поведінку клітинних культур і взаємодії з кістковими тканинами. Пропонований читачеві огляд не претендує на повну аналізу всіх відомих публікацій в даній області. Головна мета огляду полягає в демонстрації найбільш успішних напрямів використання лазерного випромінення для підвищення комплексу біосумісних властивостей титану і його стопів.; The goal of this review is an acquaintance of readers with some works of the last years undertaken by foreign authors in area of the laser-assisted modification of a structure, physicochemical and physical-mechanical properties of a surface of titanium implants as well as researches of both their influence on the behaviour of cell cultures and their interplays with bone tissues. An offered review does not claim to be exhaustive analysis of all known publications in this area. The primary aim of this review lies in demonstration of the most successful areas of the laser-radiation application for increase of the biocompatible-properties complex of titanium implants. Fri, 01 Jan 2010 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98129 2010-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98128 Ионно-лучевое перемешивание в слоистых системах Зубарев, Е.Н. При малых дозах облучения (ионами He⁺ до Φ ≤ 5⋅10²⁰ ион/м² и ионами Ar⁺ до Φ ≤ 1,3⋅10¹⁸ ион/м²) толщина силицидных фаз на межфазных границах раздела Mo-на-Si и Si-на-Mo увеличивается одинаково и линейно с дозой облучения. Средний атомный состав аморфных перемешанных зон соответствует сплаву состава MoSi₈,₂ и MoSi₃,₉ при облучении ионами He⁺ и Ar⁺ соответственно. При увеличении дозы облучения наблюдается уменьшение плотности аморфных перемешанных зон. На температурной зависимости ионно-лучевого перемешивания многослойных структур Mo/Si, облученных ионами He⁺, наблюдаются два участка: 1 – слабой зависимости (Tобл ≤ 260°C), 2 – сильной зависимости (Tобл > 260°C) от температуры облучения. Энергии активации ионно-лучевого перемешивания для указанных участков составляют Q₁ ≈ 0,02 эВ и Q₂ ≈ 0,5 эВ соответственно. Особенности ионно-лучевого перемешивания объясняются на основе перемешивания в субкаскадах столкновений.; При малих дозах опромінення (йонами He⁺ до Φ ≤ 5⋅10²⁰ йон/м² та йонами Ar⁺ до Φ ≤ 1,3⋅10¹⁸ йон/м²) товщина силіцидних фаз на міжфазних межах поділу Mo-на-Si і Si-на-Mo збільшується однаково і лінійно з дозою опромінення. Середній атомовий склад аморфних перемішаних зон відповідає стопу MoSi₈,₂ і MoSi₃,₉ при опроміненні йонами He⁺ і Ar⁺ відповідно. При збільшенні дози опромінення спостерігається зменшення густини аморфних перемішаних зон. На температурній залежності йонно-променевого перемішування багатошарових структур Mo/Si, опромінених йонами He⁺, спостерігаються дві ділянки: 1 – слабкої залежности (Tопр ≤ 260°C), 2– сильної залежности (Tопр > 260°C) від температури опромінення. Енергія активації йонно-променевого перемішування на зазначених ділянках складає Q₁ ≈ 0,02 еВ і Q₂ ≈ 0,5 еВ відповідно. Особливості йонно-променевого перемішування пояснюються на основі перемішування у каскадах зіткнень.; Thickness of silicide phases at Mo-on-Si and Si-on-Мо interfaces increases identically and linearly with a dose of irradiation at the small doses (by He⁺ ions to Φ ≤ 5⋅10²⁰ ion/m² and Ar⁺ ions to Φ ≤ 1.3⋅10¹⁸ ion/m²). Mean atomic composition of amorphous intermixed zones corresponds to alloys of MoSi₈.₂ and MoSi₃,₉ compositions under the irradiation by He⁺ and Ar⁺ ions, respectively. Density of the amorphous intermixed areas decreases when the irradiation dose increases. There are two areas corresponding to weak dependence (Tirr ≤ 260°C) and strong dependence (Tirr > 260°C) of ion-beam mixing of Mo/Si multilayered structures irradiated by He⁺ on irradiation temperature. Activation energies of the ion-beam mixing are equal Q₁ ≈ 0.02 eV и Q₂ ≈ 0.5 eV for the indicated areas, respectively. The features of the ion-beam mixing are explained by mixing in collision subcascades. Fri, 01 Jan 2010 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98128 2010-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98127 Квантовые и структурноразмерные свойства ферромагнитных наночастиц: особенности никелевых и железных кластерных систем Шпак, А.П.; Шевченко, А.Б.; Мельник, А.Б.; Куницкий, Ю.А. Построен формализм исследования магнитных свойств ферромагнитных наночастиц (кластеров). Установлено, что магнитные параметры наночастиц испытывают скачок при изменении их пространственной атомной структуры. Рассмотрены процессы термоактивированной и квантовой релаксаций магнитных моментов кластеров. Показано, что, варьируя величину внешнего магнитного поля, прикладываемого к наночастицам, можно менять в широком диапазоне физические характеристики магнитных квантовых флуктуаций (температуру кроссовера, скорость квантовых флуктуаций, время перемагничивания).; Побудовано формалізм дослідження магнетних властивостей феромагнетних наночастинок (кластерів). Встановлено, що магнетні параметри наночастинок зазнають стрибок при зміні їх просторової атомарної структури. Розглянуто процеси термоактивованої та квантової релаксацій магнетних моментів кластерів. Показано, що варіюванням величини зовнішнього магнетного поля, що прикладене до наночастинок, можна змінювати в широкому діяпазоні фізичні характеристики магнетних квантових флюктуацій (температуру кросоверу, швидкість квантових флюктуацій, час перемагнетування).; The investigation formalism for magnetic properties of ferromagnetic nanoparticles (clusters) is elaborated. As revealed, the magnetic parameters of nanoparticles discontinue due to variation of their spatial atomic structure. The processes of thermoactivated and quantum relaxations of clusters magnetic moments are considered. As shown, by the variation of a magnitude of external magnetic field applied to the nanoparticles, one can vary magnetic quantum-fluctuation physical characteristics (crossover temperature, quantum-fluctuations rate, and magnetization reversal time) in a wide range. Fri, 01 Jan 2010 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98127 2010-01-01T00:00:00Z