http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98101 Sat, 18 Apr 2026 09:38:40 GMT 2026-04-18T09:38:40Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/292186/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98101 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98996 Особенности обработки морских сейсмических наблюдений с использованием конечно-разностной полноволновой миграции Верпаховская, А.О.; Пилипенко, В.Н.; Коболев, В.П. Розглянуто особливості та основні принципи побудови графу обробки морських сейсмічних спостережень із застосуванням оригінального методу скінченнорізницевої повно-хвильової міграції суми загальної глибинної точки, який є стійкішим у разі вивчення складно-побудованих геологічних розрізів. Ефективність методу показана на матеріалах сейсмічних морських спостережень, виконаних на континентальному схилі північно-західного шельфу Чорного моря.; Features and basic principles of plotting the graph of marine seismic observations processing with application of original method of finite-difference total wave migration of the sum of central middle point, which is more stabile in case of investigation of complicated geological sections have been considered. The effectiveness of the method is demonstrated on materials of seismic marine observations performed on the continental slope of northwestern shelf of the Black Sea.; Рассмотрены особенности и основные принципы построения графа обработки морских сейсмических наблюдений с применение оригинального метода конечно-разностной полноволновой миграции суммы общей глубинной точки, который является более устойчивым при изучении сложно построенных геологических разрезов. Эффективность метода демонстрируется на модельных примерах и материалах сейсмических морских наблюдений, выполненных на континентальном склоне северо-западного шельфа Черного моря. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98996 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98995 Динамические параметры очагов землетрясений Крыма по данным цифровых сейсмостанций Пустовитенко, Б.Г.; Мержей, Е.А.; Пустовитенко, А.А. Розглянуто динамічні параметри вогнищ 58 землетрусів Криму, вперше відновлені за спектрами записів регіональних цифрових сейсмостанцій. Апроксимацію спектрів зміщень і розрахунок динамічних параметрів вогнищ виконано в рамках дислокаційної моделі Бруна (ω⁻² ). Отримано задовільну узгодженість розрахункових значень сейсмічного моменту і радіуса дислокації із середніми довготривалими параметрами за даними аналогових сейсмостанцій. Визначено тенденцію просторового групування землетрусів із завищеними і заниженими значеннями вогнищевих параметрів у межах одного енергетичного рівня.; Dynamic parameters of 58 earthquakes of the Crimea, which were first restored from the spectra of regional digital seismic records have been considered. Approximation of spectra of displacement and calculation of dynamic source parameters were performed within the dislocation model of Brune ( ω⁻² ). A satisfactory agreement between the calculated values of the seismic moment and the radius of the dislocation with the average long-term options for analog seismic data has been received. The tendency of spatial grouping of earthquakes with overstated and understated values of the source parameters within a single energy level has been noted.; Рассмотрены динамические параметры очагов 58 землетрясений Крыма, впервые восстановленные по спектрам записей региональных цифровых сейсмостанций. Аппроксимация спектров смещений и расчет динамических параметров очагов выполнены в рамках дислокационной модели Бруна (ω⁻²). Получено удовлетворительное согласие расчетных величин сейсмического момента и радиуса дислокации со средними долговременными параметрами по данным аналоговых сейсмостанций. Отмечена тенденция пространственного группирования землетрясений с завышенными и заниженными значениями очаговых параметров в пределах одного энергетического уровня. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98995 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98994 Взаимодействие мантийной конвекции с литосферой и происхождение кимберлитов Арясова, О.В.; Хазан, Я.М. Термобарометрия ксенолитов из 39 кимберлитов Евразии, Африки и Северной Америки показала, что в большинстве случаев наиболее глубокий ксенолит, а значит, и все остальные, захватывается в пределах деплетированной литосферы, откуда следует, согласно петролого- геохимическим данным, что источники кимберлитов располагаются вблизи или в пределах деплетированной литосферы. Из данных термобарометрии следует также, что с увеличением референтного теплового потока (РТП) на поверхности, характеризующего литосферную геотерму, глубина наиболее глубокого ксенолита уменьшается. Исследованы условия формирования реологического подслоя на литосферно- астеносферной границе. Показано, что мантийная конвекция достигает подошвы деплетированной литосферы "кратонной" мощности (более 130-150 км) в течение всей постархейской истории Земли. При этом реологический подслой частично проникает в литосферу, вызывая вблизи ее подошвы горизонтальные перемещения. Вероятно, именно в этой области возникают сильно деформированные породы, из которых захватываются наиболее глубинные ксенолиты со следами значительной сдвиговой деформации. Предсказываемая геодинамической моделью связь между мощностью деплетированной литосферы и РТП хорошо согласуется с результатами термобарометрии. В целом, настоящие результаты поддерживают модель происхождения кимберлитов, предполагающую, что кимберлитовый магматизм инициируется "головой" мантийного плюма, которая, растекаясь, следует рельефу подошвы литосферы, метасоматизируя последнюю и вызывая появление расплавов, состав которых зависит от давления. В частности, в условиях низов литосферы кратонов расплавы имеют кимберлитовый состав.; Термобарометрія ксенолітів з 39 кімберлітів Євразії, Африки та Північної Америки показала, що в більшості випадків найглибший ксеноліт, а отже, і всі інші, захоплюється в межах деплетованої літосфери, звідки виходить, згідно з петролого-геохімічними даними, що джерела кімберлітів розміщуються поблизу або в межах деплетованої літосфери. З даних термобарометрії випливає також, що зі збільшенням референтного теплового потоку (РТП) на поверхні, що характеризує літосферну геотерму, глибина найглибшого ксеноліту зменшується. Досліджено умови формування реологічного підшару на літосферно-астеносферній межі та показано, що мантійна конвекція досягає підошви деплетованої літосфери “кратонної” потужності (≥ 130—150 км) протягом усієї постархейської історії Землі. При цьому реологічний підшар частково проникає в літосферу, викликаючи поблизу її підошви горизонтальні зміщення. Певно саме у зазначеній зоні виникають сильно деформовані породи, з яких захоплюються найбільш глибинні ксеноліти зі слідами значної зсувної деформації. Передбачуваний геодинамічною моделлю зв’язок між потужністю деплетованої літосфери та РТП добре узгоджується з результатами термобарометрії. В цілому, ці результати підтримують модель походження кімберлітів, яка передбачає, що кімберлітовий магматизм ініціюється “головою” мантійного плюму, яка, розтікаючись, наслідує рельєф підошви літосфери, метасоматизуючи останню і викликаючи появу розплавів, склад яких залежить від тиску. Зокрема, в умовах низів літосфери кратонів розплави мають кімберлітовий склад.; Thermobarometry of xenolites/xenocrysts from 39 kimberlites of Eurasia, Africa, and North America demonstrates that the deepest xenolites, as well as all the other, are exhumed from the depleted lithosphere implying in agreement with petrologic and geochemical data that the kimberlite sources are situated within the limits of the depleted lithosphere. It follows from the thermobarometric data that the deepest xenolite depth decreases with increasing reference heat flow (RHF) characterizing a lithospheric geotherm. Conditions controlling formation of a rheological sublayer at the lithosphere-astenosphere boundary have been studied. In agreement with observations, a geodynamic model implies that the mantle convection reaches the base of depleted lithosphere of a “cratonic” thickness (≥ 130—150 km) during the post-Archean. The rheological sublayer partially penetrates the lithosphere. As a result, a layer of strongly sheared rocks form, wherefrom deepest and severely deformed xenoliths with fluidal microstructure similar to that of crustal mylonites seem to be entrained by kimberlites. The relation between the depleted lithosphere thickness and the reference heat flow predicted by the model agrees well with the thermobarometry data. In whole, the present results support the model of the kimberlite genesis assuming that the kimberlite magmatism originates from an interaction of the plume “head” with lithosphere. While this “head” propagates laterally, it follows the re-lief of the lithosphere base, metasomatizes lithosphere, and initiates melting with the melt composition depending on pressure at the lithosphere base. Particularly, under the conditions of the cratonic lithosphere base the melts have kimberlitic composition. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98994 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98993 Электродинамика и отклик геосреды на воздействие внешних электромагнитных полей Шуман, В.Н. Розглянуто особливості електродинамічного опису геосередовища — відкритої дисипативної динамічної системи. Увагу сконцентровано на питаннях, пов’язаних із впливом на матеріальні середовища зовнішніх електромагнітних полів, визначенням щільностей енергії, о дисипує, балансних рівнянь для енергії та імпульсу, електродинаміки нетеплових процесів у середовищі. Аналіз проведено на основі К-форми (форми Казиміра) рівнянь Максвела, яка, можливо, дає найпростіший і послідовний опис загальної картини взаємодії середовища та поля. Підкреслено роль і значення фрактальних моделей, які якісно змінюють підходи та методи електродинамічного опису геосередовища. На основі запропонованої І. Л. Гуфельдом концепції динамічно нестійкого середовища зазначено, що в межах земної кори термічним флуктаціям і нетепловим параметрам, які впливають на її об’ємно-напружений стан і які зумовлені зовнішньою електромагнітною дією, конкуренцію можуть скласти процеси взаємодії легких газів (водень, гелій) з її твердою фазою і які модулюються цією дією. Важливо, що в такому разі електромагнітна дія може бути не енергетично потужною, а правильно топологічно організованою, узгодженою з поточним станом геосередовища, зокрема, з рівнем шумів у ній. Наведено важливі з точки зору геофізичних застосувань питання електродинаміки діелектричних середовищ, сприйнятливість яких у частотному діапазоні описують дробово-степеневою залежністю.; Peculiarities of electrodynamic description of geo-medium — an open dissipative dynamic system with numerous self-organized structures have been considered. Attention is focused on the problems related to influence of external electromagnetic fields on material media, determination of density values of dissipated energy, balance equations for energy and impulse, electrodynamics of non-thermal processes in media. Specific consideration is based on К-form (Kazimir form) of Maxwell equations, which possibly gives the simplest and sequential description of general pattern of medium and field interaction. Role and importance of fractal models, which qualitatively change approaches and methods of electrodynamic description of geomedium are accentuated. It is mentioned on the base of the concept of dynamically unstable geomedium, proposed by I. L. Gufeld that under the Earth’s crust conditions both thermal fluctuations and non-thermal parameters, which influence its voluminous-stressed state and produced by external electromagnetic state, may compete with the processes of interaction of light gases (hydrogen, helium) with its solid phase modulated by this interaction. It is important that in this case electromagnetic effect can be not energetically strong but correctly organized topologically, concordant with current state of geomedium, in particular, with noise levels in it. Problems of electrodynamics of dielectric media, which susceptibility in frequency range is described by fractional power dependence, important from geophysical applications viewpoint, have been considered.; Рассмотрены особенности электродинамического описания геосреды — открытой диссипативной динамической системы с множеством самоорганизующихся структур. Внимание концентрируется на вопросах, связанных с воздействием на материальные среды внешних электромагнитных полей, определением плотностей диссипируемой энергии, балансных уравнений для энергии и импульса, электродинамики нетепловых процессов в средах. Конкретное рассмотрение ведется на основе К-формы (формы Казимира) уравнений Максвелла, возможно, дающей наиболее простое и последовательное описание общей картины взаимодействия среды и поля. Подчеркивается роль и значение фрактальных моделей, качественно меняющих подходы и методы электродинамического описания геосреды. На основе предложенной И.Л. Гуфельдом концепции динамически неустойчивой геосреды отмечается, что в условиях земной коры конкуренцию термическим флуктуациям и нетепловым параметрам, влияющим на ее объемно напряженное состояние и обусловленным внешним электромагнитным воздействием, могут составить процессы взаимодействия легких газов (водород, гелий) с ее твердой фазой, модулируемые этим воздействием. Важно, что в этом случае электромагнитное воздействие может быть не энергетически мощным, а правильно топологически организованным, согласованным с текущим состоянием геосреды, в частности, с уровнем шумов в ней. Изложены важные с точки зрения геофизических приложений вопросы электродинамики диэлектрических сред, восприимчивость которых в частотной области описывается дробно-степенной зависимостью. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98993 2013-01-01T00:00:00Z