<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Політичний менеджмент, 2003, № 1</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/8601</link>
<description/>
<pubDate>Sun, 19 Apr 2026 16:23:05 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-19T16:23:05Z</dc:date>
<image>
<title>Політичний менеджмент, 2003, № 1</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/24900/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/8601</link>
</image>
<item>
<title>І спокій тільки сниться!</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11608</link>
<description>І спокій тільки сниться!
Картунов, О.; Маруховська, О.
Конфлікт і компроміс, конфлікт і консенсус, конфлікт і гармонія – неодмінні супутники людської цивілізації. Взаємодіючи і змінюючи одне одного, вони забезпечують існування і визначають розвиток будь-якого суспільства і людства в цілому. Ідеї і теорії безконфліктного суспільства – соціальна утопія, а спроби його створити – шлях до застою, великих жертв і катастроф. Самі по собі конфлікти не є ні добрими, ні поганими, ні прогресивними, ні реакційними. Вони з однаковим успіхом можуть бути джерелом хаосу і порядку, руйнування і будування, дезінтеграції й інтеграції. Все залежить від типу суспільства, пануючого в ньому політичного режиму, намірів конфліктуючих сторін тощо. В демократичному, правовому суспільстві конфлікт є відкритим і безперервним, складним і суперечливим, але в абсолютній більшості випадків – природним і мирним. Не випадково на Заході давно вже стало аксіомою твердження про те, що свобода і демократія – це політика існування в конфлікті, це безперервний конфлікт.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2003 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11608</guid>
<dc:date>2003-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Формування української політичної нації</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11607</link>
<description>Формування української політичної нації
Палій, Г.
У статті досліджується роль національної ідентичності у процесі формування української політичної нації. Аналіз історико-політичного контексту формування української національної ідентичності дозволяє розглянути специфіку сучасної національної ідентичності та перспективи поширення загальнонаціональної ідентичності на громадян України, що мають різні етнічні, мовно-культурні, регіональні, конфесійні ідентичності тощо. Особливу увагу приділено потребам формування української загальнонаціональної ідентичності, виходячи з вимог забезпечення національних інтересів України: зміцнення державної і національної єдності, забезпечення міжетнічного миру, суспільної інтеграції представників етнічних спільнот, розвитку унікальних етнічних ідентичностей в контексті цілісної загальноукраїнської ідентичності, ліквідації загрози сепаратизму.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2003 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11607</guid>
<dc:date>2003-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Менеджмент у контексті інноваційної моделі розвитку</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11606</link>
<description>Менеджмент у контексті інноваційної моделі розвитку
Василенко, М.
Радикальна перебудова системи політичного менеджменту як політичного інституту є складовою частиною загального процесу трансформації українського суспільства у напрямку становлення і розвитку інститутів громадянського суспільства, де тенденція щодо урахування законів відкритих соціально-економічних систем стає все очевиднішою, а самі закони починають реально “працювати”. Знання законів політичного менеджменту і пов’язаних з ними політичних, економічних і соціальних параметрів цілеспрямовано може бути використане для впливу на розвиток суспільного життя. Урахування законів управління соціальними системами спроможне змінити кінцевий результат і в такий спосіб принципово вплинути на формування певного соціально-політичного устрою, захисту та виправданню його існування чи навпаки. Вплив цих законів стає досить виразним, оскільки стратегічним курсом України стало впровадження інноваційної моделі розвитку, яка функціонально залежить саме від них.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2003 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11606</guid>
<dc:date>2003-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Мистецтво здобувати владу</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11605</link>
<description>Мистецтво здобувати владу
Головатий, М.
Серед багатьох людських потреб і бажань влада є чи не найпоширенішою і найбажанішою. Влада – це добробут, сила, задоволення, слава. Маєш владу – маєш і славу. І навпаки. Здобувають владу різними способами і шляхами. Але коли йдеться про більш-менш (без зайвої ідеалізації) демократичні умови, то тут найперше знадобляться конкретні політичні технології.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2003 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11605</guid>
<dc:date>2003-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
