http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77436 Sun, 19 Apr 2026 17:45:14 GMT 2026-04-19T17:45:14Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/230395/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77436 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77795 Редакционная коллегия Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77795 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77794 Астрометричні подвійні з невидимими супутниками у площадках аксіального меридіанного круга Миколаївської обсерваторії Мартинов, М.В.; Майгурова, Н.В.; Пінігін, Г.І. У результаті спостережень у 2008—2011 рр. на аксіальному меридіанному крузі НДІ «Миколаївська астрономічна обсерваторія» були отримані два каталоги загальною чисельністю 284 557 об’єктів. Для пошуку імовірних кандидатів у подвійні і кратні системи було застосовано методику, яка перевіряє різниці «квазімиттєвих» і «довготривалих» власних рухів на статистичну значущість. Отримано список із 9 379 об’єктів— імовірних кандидатів у подвійні і кратні системи, що мають невидимі супутники.; В результате наблюдений в 2008—2011 гг. на аксиальном меридианном круге НИИ «Николаевская астрономическая обсерватория» были получены два каталога общей численностью 284 557 объектов. Для поиска вероятных кандидатов в двойные и кратные системы была применена методика, проверяющая разности «квазимгновенных» и «долговременных» собственных движений на статистическую значимость. Был получен список из 9379 объектов — вероятных кандидатов в двойные и кратные системы, обладающие невидимыми спутниками.; Two catalogues (284557 objects in all) were compiled as a result of observations in 2008—2009 with the axial meridian circle of the RI " Nikolaev Astronomical Observatory”. A comparison of quasi-instantaneous measured proper motions with long-term averaged proper motions is used as a procedure of searching for probable candidates in multiple systems. If the differences for proper motions are statistically significant, the objects very probably are double stars. Our list of probable candidates for double and multiple systems with invisible companions contains 9379 objects. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77794 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77793 Сравнение размеров образований на поверхности астероида 4 Веста, определенных из наземных и космических наблюдений Прокофьева-Михайловская, В.В.; Рублевский, А.Н. Сравниваются значения размеров кратеров, определенные по снимкам зонда "Dawn" с орбит вокруг астероида 4 Веста, и размеров пятен на его поверхности, полученные спектрально-частотным методом из наземных спектрофотометрических наблюдений эквивалентных ширин полосы гидросиликатов и показателей цвета астероида B-V и V-R. Оказалось, что размеры кратеров и пятен, находящихся на полюсах астероида, соответствуют размерам пятен в предположении их расположения на 40...45° северной и южной широты. Приведена сравнительная таблица для кратеров размерами 10...100 км. Сделан вывод, что использование спектрально-частотного метода позволяет определить размеры кратеров на поверхностях астероидов.; Порівнюються значення розмірів кратерів, визначені по знімках зонда "Dawn" з орбіт навколо астероїда 4 Веста, і розмірів плям на його поверхні, отримані спектрально-частотним методом із наземних спектрофотометричних спостережень еквівалентних ширин смуги гідросилікатів і показників кольору астероїда B-V і V-R. Виявилось, що розміри кратерів і плям, що лежать на полюсах астероїда, відповідають розмірам плям, у припущенні їхнього розташування приблизно на 40...45° північної і південної широти. Приведено порівняльну таблицю для кратерів з розмірами 10...100 км. Зроблено висновок, що використання спектрально-частотного методу дозволяє визначити розміри кратерів на поверхнях астероїдів.; Crater sizes determined from photographs obtained by the Dawn spacecraft from its orbits around the asteroid 4 Vesta were compared with ones obtained with the use of ground-based spectrophotometric observations and spectral-frequency method (SFM). All the sizes of craters on Vesta were determined with the use of SFM for the processing of equivalent widths of hydrosilicate bands and color indices B-V and V-R. It turns out that the sizes of craters and spots located at the asteroid's poles correspond to the sizes of spots if it is granted that they are located at 40—45° north and south latitudes. The comparison results for sizes from 10 to 100 km are given in the table. We concluded that SFM allows one to determine sizes of craters on surfaces of asteroids. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77793 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77792 О выявлении аэрозоля в верхнем слое земной атмосферы Мороженко, А.В.; Видьмаченко, А.П.; Неводовский, П.В. В верхнем слое атмосферы Венеры, Марса, Юпитера, Сатурна и Земли есть слой аэрозоля. Причиной его появления могут быть метеориты, кольца и вынос мелких частиц планетного происхождения. Наблюдения в 1979—1992 гг. показали, что оптическая толщина аэрозоля над полярными районами Земли изменялась от τ ≈ 0,0002 до 0,1 при λ = 1 мкм. Наибольшее значение τ было в 1984 и 1992 гг., которым предшествовала мощная активность вулканов Эль Чичон (1982 г.) и Пинатубо (1991 г.). Нами было показано, что это увеличение τ стратосферного аэрозоля может привести к зарегистрированному в 1970-х гг. уменьшению озонового слоя.; У верхньому шарі атмосфери Венери, Марса, Юпітера, Сатурна і Землі є шар аерозолю. Причиною його появи можуть бути метеорити, кільця і винос дрібних частинок планетного походження. Спостереження в 1979—1992 рр. показали, що оптична товщина аерозолю над полярними районами Землі змінювалась від τ ≈ 0,0002 до 0,1 при λ = 1 мкм. Найбільше значення t було в 1984 і 1992 рр., яким передувала потужна активність вулканів Ель Чічон (1982 р.) і Пінатубо(1991 р.). Нами було показано, що таке збільшення τ стратосферного аерозолю може зумовити зареєстроване в 1970-х рр. зменшення озонового шару.; Aerosol layers exist in the upper atmospheres of Venus, Mars, Jupiter, Saturn and the Earth. The reason for their existence may be meteorites, rings, and removal of particles of planetary origin. Observations from 1979 to 1992 showed that the optical thickness of aerosol over the Earth's polar regions changed from τ ≈ 0.0002 up to τ ≈ 0.1 for λ = 1 μm. The greatest values of τ were in 1984 and 1992 and they were preceded by a strong volcanic activity of El Chichon (1982) and Pinatubo (1991). We show that the above-mentioned increase in the optical thickness of the stratosphere aerosol can lead to the ozone layer decrease detected in 1970. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/77792 2013-01-01T00:00:00Z