<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Нейрофизиология, 2009, № 3</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68267</link>
<description/>
<pubDate>Sat, 11 Apr 2026 19:04:22 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-11T19:04:22Z</dc:date>
<image>
<title>Нейрофизиология, 2009, № 3</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/203480/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68267</link>
</image>
<item>
<title>Вниманию читателей</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68298</link>
<description>Вниманию читателей
Информация о допущенной ошибке.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68298</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Электронейромиографические исследования болевой чувствительности</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68297</link>
<description>Электронейромиографические исследования болевой чувствительности
Джелдубаева, Э.Р.; Чуян, Е.Н.; Богданова, О.В.; Стрижак, Л.А.
Проведен анализ имеющихся в литературе сведений о методиках и результатах исследований болевой чувствительности с использованием объективных электронейромиографических подходов. В частности, описаны работы с регистрацией Н-рефлекса, ноцицептивного флексорного и мигательного рефлексов, экстероцептивной супрессии произвольной мышечной активности. Рассматриваются также некоторые аспекты использования регистрации соматосенсорных вызванных потенциалов для исследования болевых феноменов.; Проведено аналіз наявних у літературі відомостей про методики та результати досліджень больової чутливості з використанням об’єктивних eлектронейроміографічних підходів. Зокрема, описані роботи з реєстрацією Н-рефлексу, ноцицептивного флексорного та мигального рефлексів, eкстероцептивної супресії довільної м’язової активності. Розглядаються також деякі аспекти використання реєстрації соматосенсорних викликаних потенціалів для дослідження больових феноменів.; We analyze the published information on the techniques of studies of pain sensitivity using objective electroneuromyographic approaches and the results of these studies. In particular, we describe works where the H reflex, nociceptive flexor and blinking reflexes, and exteroceptive suppression of voluntary muscle activity were examined. Some aspects of using somatosensory evoked potentials in the studies of pain phenomena are also discussed.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68297</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Специфіка іонних каналів та модуляція їх функцій у нейронах ноцицептивної системи</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68296</link>
<description>Специфіка іонних каналів та модуляція їх функцій у нейронах ноцицептивної системи
Костюк, О.П.; Костюк, П.Г.
Розглядаються питання, пов’язані з композицією іонних каналів у мембранах нейронів ноцицептивної системи; особливу увагу приділено каналам сімейства TRP. Обговорюються фактори (зокрема, генетично детерміновані), котрі впливають на активність цих каналів. Розглянуто роль певних ензимів (протеїнкіназ, фосфоліпаз та ін.) у модуляції функціонування канальних структур, властивих ноцицептивним нейронам. Обговорено також роль кальцієвих трансмембранних струмів і стану клітинних кальційрегулюючих компартментів у передачі ноцицептивних сигналів. Особливу увагу приділено тривалим модуляційним змінам активності різних іонних каналів, котрі зумовлюють розвиток стабільних зрушень сенситивних властивостей системи ноцицепції (гіпералгезії, гіпоалгезії, алодінії) у певних ст анах неврологічної патології.; This review deals with the questions related to the composition of ion channels in the membranes of neurons belonging to the nociceptive system; special attention is focused on channels belonging to the TRP family.The factors (in particular, genetically determined) influencing the activity of these channels are discussed. The roles of certain enzymes (protein kinases, phospholipases, etc.) in modulation of the functioning of channel structures typical of nociceptive neurons are reviewed. The roles of calcium transmembrane currents and the state of cellular calcium-controlling compartments in transmission of nociceptive signals are also discussed. Special attention is paid to long-lasting modulatory changes in the activity of different ion channels responsible for the development of stable shifts of sensitive abilities of the nociceptive system (hyperalgesia, hypoalgesia, and allodynia) typical of certain neurological disorders.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68296</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Изменения ЭЭГ-ритмов и импульсной активности стволовых дофаминергических нейронов кошки при проведении сеансов обратной связи по характеристикам ЭЭГ</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68295</link>
<description>Изменения ЭЭГ-ритмов и импульсной активности стволовых дофаминергических нейронов кошки при проведении сеансов обратной связи по характеристикам ЭЭГ
Куличенко, А.М.; Фокина, Ю.О.; Павленко, В.Б.
В хронических опытах на двух бодрствующих кошках исследовали динамику отношения спектральной плотности мощности (СПМ) альфа-ритма/СПМ тета-ритма ЭЭГ, а также импульсную активность дофаминергических (ДА-) нейронов вентрального тегментума во время сеансов обратной связи (ОС) по характеристикам ЭЭГ (ЭЭГ–ОС). Тренинги проводили в рамках методики, аналогичной используемой в сеансах ЭЭГ–ОС для человека. Уровень звукового шумового сигнала, предъявляемого животному, уменьшался при увеличении отношения СПМ альфа-ритма/СПМ тета-ритма ЭЭГ в затылочном отведении. В контрольных реализациях изменения уровня звукового сигнала не зависели от модуляции текущей ЭЭГ. Обнаружено, что животные условнорефлекторно обучались связывать изменения громкости звукового сигнала и мощности ритмов ЭЭГ и управлять последними; высокая громкость звука, очевидно, воспринималась как фактор дискомфорта. Отношение СПМ альфа-ритма/СПМ тета-ритма при проведении сеансов ЭЭГ–ОС изменялось за счет некоторого увеличения СПМ альфа-ритма и заметного снижения СПМ тета-ритма. Параллельно с такими изменениями происходило усиление импульсной активности ДА-нейронов. Обсуждаются возможные механизмы участия церебральной ДА-системы в формировании эффектов сеансов ЭЭГ–ОС.; У хронічних дослідах на двох котах у стані неспання досліджували динаміку відношення спектральної щільності потужності (СЩП) альфа-ритму/СЩП тета-ритму ЕЕГ, а також імпульсну активність дофамінергічних (ДА-) нейронів вентрального тегментума під час сеансів зворотного зв’язку (ЗЗ) за характеристиками ЕЕГ (ЕЕГ–ЗЗ). Тренінги проводили у межах моделі, що була аналогічною використаній у сеансах ЕЕГ–ЗЗ для людини. Рівень звукового шумового сигналу, пред’явленого тварині, зменшувався при збільшенні відношення СЩП альфа-ритму/СЩП тета-ритму в потиличному відведенні. У контрольних реалізаціях зміни рівня звукового сигналу не залежали від модуляції поточної ЕЕГ. Виявлено, що тварини умовнорефлекторно навчалися пов’язувати зміни гучності звукового сигналу із потужністю ритмів ЕЕГ і керувати останніми; висока гучність звуку, очевидно, сприймалась як фактор дискомфорту. Відношення СЩП альфа-ритму/СЩП тета-ритму при проведенні сеансів ЕЕГ–ЗЗ змінювалося за рахунок деякого збільшення СЩП альфа-ритму та помітного зниження СЩП тета-ритму. Паралельно з такими змінами відбувалося посилення імпульсної активності ДА-нейронів. Обговорюються можливі механізми участі церебральної ДА-системи у формуванні ефектів сеансів ЕЕГ–ЗЗ.; We examined the dynamics of the ratios of spectral power densities (SPDs) of the alpha vs theta rhythms (α/θ ratio). of EEG and of the spiking frequency of supposedly dopaminergic (DA) neurons of the ventral tegmentum in the course of neurofeedback sessions directed toward changes in the EEG characteristics. Trainings were performed using techniques analogous to that used in neurofeedback sessions in humans.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/68295</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
