<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Альгология, 2008, № 1</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5409</link>
<description/>
<pubDate>Tue, 07 Apr 2026 04:25:44 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-07T04:25:44Z</dc:date>
<image>
<title>Альгология, 2008, № 1</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/191442/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5409</link>
</image>
<item>
<title>Токсины цианобактерий (Cyanobacteria, Cyanophyta)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5419</link>
<description>Токсины цианобактерий (Cyanobacteria, Cyanophyta)
Волошко, Л.Н.; Плющ, А.В.; Титова, Н.Н.
Обсуждаются проблемы разнообразия токсинов цианобактерий (Cyanobacteria, Cyanophyta), а также вопросы, связанные с генетической регуляцией их биосинтеза, влиянием факторов среды на токсинообразование, биодеградацией и ролью токсинов в природе. Особое внимание уделяется биологически активным соединениям, опасным для человека и животных, а также интересным для медицины как источник различных фармацевтических препаратов.; Обговорюються проблеми різноманіття токсинів ціанобактерій (Cyanobacteria, Cyanophyta), а також питання, пов’язані з генетичною регуляцією їхнього біосинтезу, впливом факторів середовища на токсиноутворення, біодеградацію і роль токсинів у природі. Особлива увага приділяється біологічно активним сполукам, які становлять загрозу для людей та тварин і є цікавими для медицини як джерело різноманітних фармацевтичних препаратів; The review focuses on the compounds that impact upon humans and livestock, either as toxins or as pharmaceutically useful substances. The classifiation of cyanotoxins, their role in nature, the genetic regulation of cyanotoxin production, the effects of environmental factors on toxin biosynthesis by cyanobacteria, and the problems of toxin biodegradation are discussed.
</description>
<pubDate>Tue, 01 Jan 2008 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5419</guid>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Антибактериальная активность и биохимический состав некоторых пресноводных водорослей реки Годовари (Индия)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5418</link>
<description>Антибактериальная активность и биохимический состав некоторых пресноводных водорослей реки Годовари (Индия)
Гуд, М.Дж.П.; Сешикала, Д.; Сингара Чаря, М.А.
Представлены результаты скрининга 24 разных видов пресноводных водорослей в отношении их антибактериальной активности и наличия биологически активных соединений. В качестве тест-объектов использовали два грамположительных и четыре грамотрицательных вида бактерий. Максимальная антибактериальная активность была характерна для метанольных экстрактов, минимальная – для водных. Максимальная активность (14 мм) обнаружена у представителей Nostoc Vauch. ex Born. et Flah., Lyngbya Ag., Mougeotia Ag. и Pithophora Wittr. Грамположительные бактерии были более чувствительны, чем грамотрицательные. Обнаружены следующие биологически активные вещества, с которыми, по-видимому, связана антибактериальная активность исследуемых экстрактов: танины и фенолы у 13 водорослевых видов, стероиды – у 11, флавоноиды – у 5 и сапонины – у 8 видов. Наибольшее количество хлорофилла а обнаружено у Ulothrix Kütz. (5,6 мг/г), наименьшее – у Tolypothrix Vauch. ex Born. et Flah. (0,5 мг/г). Наибольшее количество хлорофилла b отмечено у Vaucheria DC (4,2 мг/г), наименьшее – у Cylindrospermum Vauch. ex Born. et Flah. (0,6 мг/г). Наибольшее количество каротиноидов обнаружено у Ulothrix (5,6 мг/г), наименьшее – у Tolypothrix и Oscillatoria Vauch. ex Gom. (0,6 мг/г). Количество белка колебалось в пределах 4-20 % с максимумом у Cylindrospermum (20 %) и минимумом у Hydrodiction Roth (4 %). Количество углеводов составляло 14-35 % с максимумом у Mougeotia (35 %) и минимумом у Tolypothrix (14 %). Возможность использования  фармакологической активности и биологически активных соединений исследуемых водорослей очень высока.; Представлено результати скринінгу 24 різних видів прісноводних водоростей щодо їх антибактеріальної активності і наявності біологічно активних сполук. В якості тест-об’єктів використовували два грампозитивних і чотири грамнегативних види бактерій. Максимальна антибактеріальна активність була характерна для метанольних екстрактів, мінімальна – для водних. Максимальна активність (14 мм) виявлена у екстрактів представників Nostoc Vauch. ex Born. et Flah., Lyngbya Ag., Mougeotia Ag. та Pithophora Wittr. Грампозитивні бактерії були більш чутливими, ніж грамнегативні. Виявлено наступні біологічно активні речовини, з якими, мабуть, зв’язана антибактеріальна активність досліджуваних екстрактів: танини і феноли у 13 водоростевих видів, стероїди – у 11, флавоноїди – у 5 і сапоніни – у 8 водоростей. Найбільша кількість хлорофілу а виявлена у Ulothrix Kütz. (5,6 мг/г), найменьша – у Tolypothrix Vauch. ex Born. et Flah. (0,5 мг/г). Найбільша кількість хлорофілу b виявлена у Vaucheria DC (4,2 мг/г), найменьша – у Cylindrospermum Vauch. ex Born. et Flah. (0,6 мг/г). Найбільша кількість каротиноїдів знайдена у Ulothrix (5,6 мг/г), найменьша – у Tolypothrix і Oscillatoria Vauch. ex Gom. (0,6 мг/г). Кількість білку коливалася в межах 4-20 % з максимумом у Cylindrospermum (20 %) та мінімумом у Hydrodiction Roth (4 %). Кількість вуглеводів становила 14-35 % з максимумом у Mougeotia (35 %) і мінімумом у Tolypothrix (14 %). Можливість використання фармакологічної активності і біологічно активних сполук досліджуваних водоростей дуже висока.; The microalgae are of significant attraction as natural source of bioactive molecules. Twenty four different fresh water algal species were screened for their antibacterial activity and biomolecules. Bactericidal activity was tested against two gram+ve and four gram-ve bacteria. Maximum antibacterial activity was observed in methanol extracts and least in aqueous extracts. Maximum activity (14 mm) was observed in the extracts of Nostoc, Lyngbya, Mougeotia and Pithophora sp. Gram-positive bacteria were more susceptible than gram-negative bacteria. Thirteen algal species are associated with tannins and phenols, 11 species with steroids, 5 species with flavonoids and 8 species with saponins. Maximum chlorophyll a was recorded with Ulothrix (5.6 mg/g) and least in Tolypothrix (0.5 mg/g). Chlorophyll b was recorded maximum in Vaucheria (4.2 mg/g) and least in Cylindrospermum (0.6 mg/g). Maximum carotenoid content is recorded in Ulothrix (4.5 mg/g) and least in Tolypothrix and Oscillatoria (0.6 mg/g). Range of protein content is 4-20 % with maximum yield in Cylindrospermum sp. (20 %) and least in Hydrodictyon (4 %). Carbohydrate content ranged from 14-35 % with maximum yield in Mougeotia (35 %) and least in Tolypothrix (14 %). Their pharmacological activities and bioactive molecules can be highly exploited.
</description>
<pubDate>Tue, 01 Jan 2008 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5418</guid>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Влияние токсинов Nostoc muscorum Ag. ex Born. et Flah. на верхние дыхательные пути мышей</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5417</link>
<description>Влияние токсинов Nostoc muscorum Ag. ex Born. et Flah. на верхние дыхательные пути мышей
Шарма, Н.К.; Сингх, С.; Байпай, Р.; Раи, А.К.
Внутрибрюшное введение 10 мкл сырой вытяжки Nostoc muscorum Ag. ex Born. et Flah. оказалось достаточной дозой для гибели лабораторного штамма AKR самца мыши через 4 ч. Вес тела, поведение и гистологические признаки (некроз клеток печени), биохимические тесты (ингибирование протеин фосфатазы) свидетельствуют о наличии в сырой вытяжке микроцистинов. Так как цианобактерия была аэрофитного происхождения, ее также вводили мыши интранозально. Введение дозы 10 мкл сырого экстракта через 6 ч приводило к тяжелым морфологическим деформациям слизистой носа животного. Присутствие протеин фосфатаз 1 и 2A в тканях трахеи подтвердило чувствительность тканей верхних дыхательных путей к микроцистинам. Однако благодаря поступлению незначительных количеств токсинов дыхательные ткани постназальной полости животного не были поражены. Это свидетельствует о важном значении путей поступления токсинов в организм.; Введення в черевну порожнину 10 мкл сирої витяжки Nostoc muscorum Ag. ex Born. et Flah. виявилося фатальним для лабораторного штаму AKR самця миші через 4 год. Вага тіла, поведінка і гістологічні ознаки (некроз клітин печінки), біохімічні тести (інгібування протеїн фосфатази) свідчать про наявність в сирій витяжці мікроцистинів. Оскільки ціанобактерія була аерофільного походження, її також вводили миші інтранозально. Введення дози 10 мкл сирого екстракту через 6 год призводило до тяжких морфологічних деформацій слизової носу тварини. Присутність протеїн фосфатаз 1 і 2А в тканинах трахеї підтвердила чутливість тканин верхніх дихальних шляхів до мікроцистинів. Але завдяки надходженню незначної кількості токсинів дихальні тканини постназальної порожнини тварини не були ушкоджені. Це свідчить про важливе значення шляхів надходження токсинів до організму.; Intraperitonial administration of 10 μL of Nostoc muscorum Ag. ex Born. et Flah. crude extract was sufficient enough for the death of male AKR strain mice at 4h of exposure. Body weight, behavioral and histological observations (necrosis of hepatic cells), and biochemical tests (protein phosphatase inhibition) indicated for the presence of microcystines in the crude extract. Since, the cyanobacterium was airborne, the very doses were also administered intranasally into mice. A dose of 10 μL of the crude extract resulted in severe morphological alterations of nasal mucosa at 6h of exposures, but not beyond nasal cavity. Though, presence of protein phosphatases 1 and 2A in the tracheal tissues confirmed the susceptibility of the upper respiratory tissues against microcystins. However, due to the deposition of insufficient amount of toxins post–nasal cavity respiratory tissues exhibited no response. This indicated that the route of exposure plays an important role in conferring toxicity.
</description>
<pubDate>Tue, 01 Jan 2008 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5417</guid>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>The effects of anthropogenic pollution on the Kanev Reservoir (Ukraine) phytoplankton. 1. Phytoplankton dynamics at stations with different levels of pollution</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5416</link>
<description>The effects of anthropogenic pollution on the Kanev Reservoir (Ukraine) phytoplankton. 1. Phytoplankton dynamics at stations with different levels of pollution
Mikhailyuk, T.I.; Kamenir, Y.; Popova, A.F.; Kemp, R.B.; Dubinsky, Z.
The aim of the investigation was to compare the phytoplankton structure in two zones of the river part of Kanev Reservoir characterized by different levels of urban pollution. Two stations were selected for this purpose: 1, in a relatively pure area of the the river part of Kanev Reservoir; and 2, at the mouth of the Dneiper tributary, the Syrets River, which has been polluted by mineral and organic substances from urban sewage. The “vibrancy” of the phytoplankton was evaluated by determining their biomass, cell abundance, and cell surface area (denoted as B, N, and S, respectively), achieved on the basis of a routine monitoring dataset collected over 24 months at these stations. The investigated zones were characterized by divergent phytoplankton composition and considerably different annual dynamics. The profiles shown by the B, N and S dynamics of the phytoplankton at station 1 were characterized by regular and predictable peaks in summer, formed by the same complex of algal species. Similar-type graphs for station 2 exhibited 3-4 peaks per year formed by completely different groups of algae during different periods. Furthermore, the saprobic zone indicator species, as well as those characterized by highly specific cell-surface estimates, were often observed at station 2. Such species were absent or developed only to a minor extent in phytoplankton of station 1. These facts can be interpreted as symptoms of ecosystem destabilization at station 2, which could be due to the impact of polluted water from the Syrets River on the phytoplankton of the Kanev Reservoir.; Исследованы структуры фитопланктона двух точек речной части Каневского водохранилища с разным уровнем загрязнения: ст. 1 – в сравнительно чистом районе его русловой части, ст. 2 – в устье притока Днепра, р. Сырец, загрязненной минеральными и органическими веществами с городских стоков. Динамика фитопланктона была оценена посредством определения его биомассы, численности и площади клеточной поверхности (B, N и S соответственно) на основе мониторинга данных, собранных на протяжении 24 мес. с обеих станций. Исследованные точки характеризовались разным видовым составом фитопланктона и существенно различной годовой динамикой. Кривые динамики B, N и S фитопланктона на ст. 1 характеризовались регулярными и предсказуемыми пиками в летний период, сформированными одинаковым комплексом видов водорослей. Такой же тип графиков для ст. 2 демонстрировал 3-4 пика в год, сформированных совершенно разными группами водорослей в течение разных периодов. Кроме того, водоросли-индикаторы высоких зон сапробности, а также характеризующиеся высокой удельной площадью поверхности клеток, часто наблюдались на ст. 2. Эти виды отсутствовали или развивались только в небольших количествах в фитопланктоне ст. 1, что свидетельствует о дестабилизации экосистемы на ст. 2 из-за влияния загрязненной воды из р. Сырец на фитопланктон Каневского водохранилища.; Досліджено структури фітопланктону двох пунктів річкової частини Канівського водосховища з різним рівнем забруднення: ст. 1 – в порівняно чистому районі Дніпра, ст. 2 – в гирлі притоку Дніпра, р. Сирець, забрудненої мінеральними і органічними речовинами з міських стоків. Динаміка фітопланктону була оцінена шляхом визначення його біомаси, чисельності і площі клітинної поверхні (B, N і S відповідно) на основі моніторингу даних, зібраних протягом 24 місяців на обох станціях. Досліджувані пункти характеризувалися різним видовим складом фітопланктону і суттєво різною річною динамікою. Криві динаміки B, N і S фітопланктону на ст. 1 характеризувалися регулярними і передбачуваними піками в літній період, зформованими однаковим комплексом видів водоростей. Такий же тип графіків для ст. 2 демонстрував 3-4 піки на рік, зформовані зовсім різними групами водоростей протягом різних періодів. Крім того, водорості-індикатори високих зон сапробності, а також ті, що характеризуються високою питомою площиною поверхні клітин, часто спостерігалися на ст. 2. Ці види були відсутні або розвивалися в невеликій кількості у фітопланктоні ст. 1, що свідчить про дестабілізацію екосистеми на ст. 2 в результаті впливу забрудненої води з р. Сирець на фітопланктон Канівського водосховища.
</description>
<pubDate>Tue, 01 Jan 2008 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/5416</guid>
<dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
