<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Физиология и биохимия культурных растений, 2009, № 4</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30246</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 00:11:50 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-06T00:11:50Z</dc:date>
<image>
<title>Физиология и биохимия культурных растений, 2009, № 4</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/475302/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30246</link>
</image>
<item>
<title>Вчений зі світовим ім’ям (до 80-річчя від дня народження Дмитра Михайловича Гродзинського)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30288</link>
<description>Вчений зі світовим ім’ям (до 80-річчя від дня народження Дмитра Михайловича Гродзинського)
Моргун, В.В.; Дмитрієв, О.П.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30288</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Поглощение и выделение клетками сои 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты в суспензионной культуре</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30287</link>
<description>Поглощение и выделение клетками сои 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты в суспензионной культуре
Швецов, С.Г.; Еникеев, А.Г.
Обнаружено, что клетки суспензионной культуры сои быстро поглощали из питательной среды [1-14C]2,4-Д, а затем выделяли это вещество обратно. Доля выделившейся [1-14C]2,4-Д была наибольшей при использовании пролиферативно активных концентраций 2,4-Д. Эта кислота выделялась из клеток также в присутствии ряда веществ — физиологических аналогов ауксина. Сделан вывод, что ведущим фактором необычной динамики 2,4-Д в исследуемой культуре является специфическая реакция клеток сои на 2,4-Д как ауксин.; Виявлено, що клітини суспензійної культури сої швидко поглинали з поживного середовища [1-14C]2,4-Д, а потім виділяли цю речовину назад. Частка виділеної [1-14C]2,4-Д була найбільшою в разі використання проліферативно активних концентрацій 2,4-Д. Ця кислота виділялась із клітин також за наявності низки речовин — фізіологічних аналогів ауксину. Зроблено висновок, що провідним чинником незвичайної динаміки 2,4-Д у досліджуваній культурі є специфічна реакція клітин сої на 2,4-Д як ауксин.; Cells suspension culture of soya absorbed [1-14C]2,4-D from a nutrient medium quickly, and then allocated this substance back. The share of allocated 2,4-D was the greatest at use prolific active concentration 2,4-D. Allocation 2,4-D from cells was observed also at presence of some other substances — physiological analogues of auxin. The conclusion is done, that the leading factor of unusual 2,4-D dynamics in investigated culture is specific reaction of cells of soya on 2,4-D as auxin.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30287</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30286</link>
<description>Зміни активності й термостабільності пероксидази коренів пшениці після короткочасної дії гіпертермії
Карпець, Ю.В.; Обозний, О.І.; Попов, В.М.; Колупаєв, Ю.Є.
Досліджували вплив короткочасного нагрівання (1 хв за температури 42 °С у водяному термостаті) на активність, термостабільність та ізоферментний спектр пероксидази коренів етіольованих проростків пшениці. Через 1 й особливо 24 год після нагрівання фіксували підвищення активності та термостабільності ферменту. У цей період змінювався електрофоретичний спектр пероксидази. Усі зазначені ефекти практично повністю усувалися в разі обробки проростків інгібітором біосинтезу білка циклогексимідом. Пролонговані ефекти короткочасної дії на проростки пшениці сублетальної температури, ймовірно, пов’язані із синтезом більш термостабільних молекулярних форм пероксидази.; Исследовали влияние кратковременного нагрева (1 мин при температуре 42 °C в водном термостате) на активность, термостабильность и изоферментный спектр пероксидазы корней этиолированных проростков пшеницы. Через 1 и особенно 24 ч после нагрева фиксировали повышение активности и термостабильности фермента. В этот же период изменялся электрофоретический спектр пероксидазы. Все указанные эффекты практически полностью снимались при обработке проростков ингибитором биосинтеза белка циклогексимидом. Пролонгированные эффекты кратковременного действия на проростки пшеницы сублетальной температуры, вероятно, связаны с синтезом более термостабильных молекулярных форм пероксидазы.; The influence of short-term heating (1 min at temperature 42 °C in water thermostat) on the peroxidase activity, thermostability and isoenzyme spectrum in roots of etiolated wheat seedling has been studied. The increase of enzyme activity and thermostability was registered within 1 and especially 24 hours after heating. The changes of peroxidase electrophoretic spectrum took place during the same period. The treatment of seedlings with inhibitor of protein biosynthesis cycloheximide practically completely removed all this effects. Prolonged effects of short-term action of sublethal temperature on wheat seedlings, possibly, are related to the induced synthesis of more thermostable molecular forms of peroxidase.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30286</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Фізіологічні особливості розвитку люцерни за інокуляції змішаними культурами азотфіксувальних мікроорганізмів</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30285</link>
<description>Фізіологічні особливості розвитку люцерни за інокуляції змішаними культурами азотфіксувальних мікроорганізмів
Воробей, Н.А.; Пацко, О.В.; Коць, С.Я.; Паршикова, Т.В.
В умовах вегетаційного досліду досліджували динаміку утворення бульбочок, інтенсивність азотфіксації, наростання надземної маси та ризогенез у люцерни, інокульованої моно- й бінарними композиціями на основі бульбочкових бактерій Sinorhizobium meliloti i синьозеленої водорості Nostoc commune. Показано, що N. commune у результаті сумісної інокуляції з бульбочковими бактеріями впливає на симбіотичні властивості ризобій залежно від їх генотипу. Зміна інтенсивності азотфіксації у симбіотичних системах люцерни засвідчує різну реакцію партнерів симбіозу на дію N. commune. Найефективнішою виявилась інокуляція люцерни альгоризобіальною сумішшю S. meliloti Т17 + N. commune, яка стимулювала вегетативний ріст і сприяла підвищенню її продуктивності на 15,5 % порівняно з моноінокуляцією Тn5-мутантом Т17 S. meliloti.; В условиях вегетационного опыта исследовали динамику образования клубеньков, интенсивность азотфиксации, нарастание надземной массы и ризогенез у люцерны, инокулированной моно- и бинарными композициями на основе клубеньковых бактерий Sinorhizobium meliloti и синезеленой водоросли Nostoc commune. Показано, что N. commune вследствие совместной инокуляции с клубеньковыми бактериями влияет на симбиотические свойства ризобий в зависимости от их генотипа. Изменение интенсивности азотфиксации в симбиотических системах люцерны свидетельствует о разной реакции партнеров симбиоза на действие N. commune. Наиболее эффективной оказалась инокуляция люцерны альгоризобиальной смесью S. meliloti Т17 + N. commune, которая стимулировала вегетативный рост и способствовала повышению ее продуктивности на 15,5 % по сравнению с моноинокуляцией Tn5-мутантом Т17 S. meliloti.; The dynamics of nodules formation, nitrogen fixation activity, accumulation of above-ground mass and rhizogenesis of alfalfa plants inoculated with various mono- and binary compositions on the basis of nodule bacteria Sinorhizobium meliloti and cyanobacteria Nostoc commune was studied in greenhouse experiments. It was shown that N. commune used together with nodule bacteria had affected symbiotic properties of rhizobia dependently to its genotype. Changes in nitrogen fixation activity of symbiotic systems of alfalfa had demonstrated different reaction of symbiosis partners on the action of N. commune. Plants inoculation with algorhizobial composition of S. meliloti T17 + N. commune had appeared to be the most effective due to the growth stimulation effect and yield increase by 15.5 % as compared to the single application of Tn5-mutant T17 S. meliloti.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/30285</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
