http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/2890 Sun, 12 Apr 2026 20:33:26 GMT 2026-04-12T20:33:26Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/292330/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/2890 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3609 Автоматична система реєстрації змін маси та переміщень для вивчення кінетики нестаціонарної топохімічної реакції, що протікає зі зміною маси твердої фази Зеленіна, А. І.; Зайцевський, І. Л.; Карманов, В. І. Якщо реакція протікає зі зміною маси твердої фази, застосовують гравіметричний метод аналізу, який у ра-зі нестаціонарних топохімічних реакцій, що швидко протікають, ставить багато проблем. На основі оптронного перетворювача розроблено нову методику автоматичної реєстрації маси та переміщень для вивчення кінетики нестаціонарної топохімічної реакції і програмне забезпечення роботи комп’ютерної системи досліджень.; Реакции с участием твердой фазы протекают не стационарно, что связано с их топохимической природой, а именно с локализацией реакции на поверхности раздела твердых фаз. Для изучения реакций, протекающих с изменением массы твердой фазы, применяют гравиметрический метод анализа, который в случае быстропротекающих нестационарных топохимических реакций вызывает много проблем. На основе оптронного преобразователя разработана новая методика автоматической регистрации изменения массы и перемещений для изучения кинетики нестационарной топохимической реакции и программное обеспечение работы компьютерной системы исследований.; Reactions including solid phase are of a non-stationary character due to their topochemical nature, namely, to the localisation of reaction on solid phase boundary. To study the reaction accompanied by solid phase mass variation, a gravimetric analysis method is commonly used which in case of a rapid non-stationary chemical reaction entails a lot of problems. On the basis of optothron transformer new method of automatic mass variation and moving registration for the non-stationary topochemical reaction kinetics study and computer research system software have been developed. Sat, 01 Jan 2000 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3609 2000-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3604 Синтез і властивості N (N′,N′-диметил-N′-гідроксиетиламоній) імідів карбонових кислот Танчук, Ю.В. Наведено результати дослідження реакції аддукта несиметричного N,N-диметил-гідразину і етиленоксиду з метилетерами карбонових кислот. Отримані N(N,N-диметил-N-гідроксіетиламоній)іміди вищих карбонових кислот є ефективними колоїдними поверхнево-активними речовинами. Вивчено їх поверхневу активність і міцелоутворення у водних розчинах.; Приведены результаты исследования реакции аддуктов нессиметричного N,N-диметилгидразина и етиленоксида с метилэстерами карбоновых кислот. Полученные N(N,N-диметил-N-гидроксиэтил) имиды высших карбоновых кислот являются эффективными коллоидными поверхностно-активными веществами. Изучены их поверхностная активность и мицеллообразование в водных растворах.; Reaction of adducts of dissymmetric N,N-dimethylhydrasine and ethylenoxide with methylesters of carbonic acids has been analyzed. N(N,N-dimethyl-N-hydroxyethyl) imides of higher carbonic acids, obtained by this reaction, are effective surface active substances. Their surface activity and micelle formation in aqueous solutions have been investigated. Sat, 01 Jan 2000 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3604 2000-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3595 Реакционная способность взаимодействия фенольных антиоксидантов с пероксильными радикалами Ковтун, Г.А. Обобщены основные эмпирические факторы, характеризующие реакционную способность взаимодей-ствия фенольных антиоксидантов PhOH c пероксильными радикалами ROO˙ (структура радикалов ROO˙; электронная плотность в молекулах PhOH; строение орто-заместителей, конформационные эффекты и внутримолекулярная связь в молекулах PhOH; температура).; Узагальнено основні емпіричні фактори, які характеризують реакційну здатність взаємодії фенольних антиоксидантів PhOH з пероксильними радикалами ROO˙ (структура радикалів ROO˙ ; електронна густина в молекулах PhOH; будова орто-замісників, конформаційні ефекти та внутрішньомолекулярний зв’язок у молекулах PhOH; температура).; Main empirical factors describing reactivity of phenols antioxidants PhOH with peroxy radicals ROO˙ Have been generalized; (ROO˙ radicals structure, electronic density in PhOH molecules, ortho-substituents structure, conformation effects and intramolecular bond in PhOH molecules; temperature). Sat, 01 Jan 2000 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3595 2000-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3588 Деякі особливості механізму крекінгу кумолу на кислотних формах цеолітів Патриляк, Л.К. Запропоновано механізм крекінгу кумолу, згідно з яким розподіл продуктів реакції зумовлений характером активації молекули кумолу: крім протонування орто-, мета- та парапозицій, що приводить до утворення пропілену й бензолу, а також хемосорбції відповідного карбкатіона, зроблено висновок про імовірність протонування позиції 1 і третинного атома вуглецю ізопропільної групи з утворенням н-пропілбензольного арбкатіона, який перетворюється у н-пропілбензол або залежно від локалізації протона дає толуол чи етил бензол.; Предложен механизм крекинга кумола, согласно которому распределение продуктов реакции обусловлено характером активации молекулы кумола: кроме протонирования орто-, мета- и пара-позиций, что приводит к образованию пропилена и бензола, а также хемосорбции соответствующего карбкатиона, сделан вывод о вероятности ротонирования позиции 1 и третичного атома углерода изопропильной группы с образованием н-пропилбензольного карбкатиона, который превращается в н-пропилбензол или , в зависимости от локализации протона дает толуол или этилбензол.; The mechanism of the cumene cracking, according to which the distribution of reaction products is due to the haracter of cumene molecule activation, has been proposed: except for protonation of orto-, meta-, and para-ositions, leading to the formation of propene and benzene as well as to chemisorption of corresponding carbcaon, a conclusion has been drawn about the probability of position 1 as well as the isopropyl group tertiary caron atom protonation resulted in the formation of n-propylbenzene carbcation and subsequent transition of the ast either into n-propylbenzene or (depending on the proton localization) into toluene or ethylbenzene. Sat, 01 Jan 2000 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/3588 2000-01-01T00:00:00Z