http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/257 Wed, 22 Apr 2026 10:20:36 GMT 2026-04-22T10:20:36Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/551907/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/257 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188132 До питання про формування всеросійського ринку: український контекст (друга половина ХVІІ ст.) Гуржій, О. Мета статті полягає у висвітленні конкурентної боротьби українців за зарубіжні ринки у другій половині ХVІІ ст. Методологія дослідження оперта на принципи історизму й детермінізму. Застосовано як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу, аналогії, узагальнення), так і спеціальні історичні (критичного опрацювання та зіставлення джерел, компаративності, проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна. Вперше порушується питання про правомірність тверджень істориків-попередників щодо функціонування всеросійського ринку у зазначений період і переосмислюється роль українців у цьому процесі. Висновки. Міжнародна ситуація другої половини ХVІІ ст. зумовила цілий ряд кризових економічних і суспільно-політичних явищ у Речі Посполитій та Українській державі, котрі, проте, відкрили сприятливі перспективи для Московії в галузі торгівлі. Водночас торгівельні інтереси українців уряди багатьох країн не брали до уваги. Конкурентна боротьба у цій галузі спонукала торгових людей Гетьманщини шукати й освоювати нові шляхи та ринки для реалізації своєї продукції, зокрема в напрямках Угорщини, Молдавії, Волощини, Прибалтики, Сходу.; The purpose of the paper is to cover the competitive struggle of Ukrainians for foreign markets in the second half of the seventeenth century. The research methodology is based on the principles of historicism and determinism. Both general scientific (system analysis, synthesis, analogy, generalization) and special historical (critical analysis and comparison of sources, comparability, problem-chronological) methods are used. The scientific novelty. For the first time, the question of the legitimacy of the claims of previous historians about the functioning of the all-Russian market at that time is raised and the role of Ukrainians in this process is reconsidered. Conclusions. Separating from the Polish-Lithuanian Commonwealth during the National Revolution, Ukraine acquired several fundamentally important economic problems. One of them was the possibility of free maritime trade. In particular, in the north the territory of the first covered part of the Baltic coast, and in the south the Ukrainian lands occupied by it had access to the Black Sea. Although decentralized, politically and economically weakened Poland could not fully guarantee trade across the Baltic Sea, where various foreign merchants, especially Germans, were determined to be powerful competitors, Ukrainians used this path. After leaving the Commonwealth, the situation in this matter, of course, became much more complicated. On the Black Sea coast, the power of Turks and Tatars, who were constantly at war with Muscovy, increased. By joining the Russian state, Ukrainian merchants formally joined the only seaside port in the distant and inhospitable Arkhangelsk, through which Muscovy conducted the most part of its foreign trade. However, nobody expected the new competitors with opened arms here. The road through Pskov and Novgorod to Narva, which was under Swedish rule, did not make things any easier. The division of Ukraine into several parts, mainly on the left bank and the right bank, greatly complicated domestic and foreign trade; merchants were defenceless against the authorities of that countries through which they passed. The local armed conflicts caused problems as well. The international situation in the second half of the seventeenth century caused a number of crisis economic and socio-political phenomena in the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Ukrainian state, which nevertheless opened favourable prospects for Muscovy in the field of trade. At the same time, the trade interests of Ukrainians were not taken into account by the governments of many foreign countries. Competitive struggle in this area prompted the merchants of the Hetmanate to seek and establish new ways and markets for the sale of their products, in particular in Hungary, Moldaviia, Wallachia, the Baltic States and the East. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188132 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188131 Головко О. Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.) Копилов, С. Рецензія на книгу: Головко О. Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.). – К., 2021. – 600 с. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188131 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188130 Листи Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських (вступна стаття й публікація В.Тельвака, Є.Луняка) Тельвак, В.; Луняк, Є. В публікації на підставі листів Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських, котрі відклалися в їхньому родинному фонді у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, з’ясовуються особливості взаємин французького й українського інтелектуалів. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному методі, критичному аналізі документального матеріалу, виходячи з принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна. Листи А.Мазона до М. та К. Грушевських публікуються вперше. Висновки. Епістолярій висвітлює малознані контакти французького й українського вчених. Встановлено, що безпосереднім приводом до налагодження листування стала зацікавленість А.Мазона українською наукою, культурою, а також намагання М.Грушевського поширити свої історіографічні ідеї у Франції шляхом перекладу «Очерка истории украинского народа ». Цим питанням присвячені листи початку ХХ ст. В роки еміґрації український учений за посередництва французького колеґи популяризував у Західній Європі видавничу продукцію очолюваного ним Українського соціологічного інституту. В другій половині 1920-х рр. кореспонденти порушували питання книгообміну та формування української колекції в бібліотеці Інституту славістичних студій у Парижі. Поряд із цим обговорювалася проблема наукового відрядження К.Грушевської до європейських академічних осередків, а також до французької столиці. Зміст опублікованого епістолярію дозволяє зробити висновки про багатолітні приятельські взаємини двох учених.; The publication based on André Mazon’s letters to Mykhailo Hrushevskyi and Kateryna Hrushevska, which were deposited in their family fund in the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv, clarifies the peculiarities of the relationship between French and Ukrainian intellectuals. The methodological basis is the interdisciplinary approach. At the same time, methods of philosophical, general scientific and concrete-historical nature played an important role. Particular emphasis is placed on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts, comparative-historical method and the method of critical analysis of documentary material based on the principles of objectivity and historicism. Scientific novelty. A.Mazon’s letters to M.Hrushevskyi and K.Hrushevska are published for the first time. Conclusions. The epistolary covers little-known contacts between French and Ukrainian scholars. It was established that the direct reason for the correspondence was A.Mazon’s interest in Ukrainian science and culture, as well as M.Hrushevskyi’s attempts to spread his historiographical ideas in France by translating the Essay on the History of the Ukrainian People. The letters of the beginning of the 20th century are devoted to these questions. During the years of emigration, the Ukrainian scientist, with the mediation of his French colleague, popularized in Western Europe the publishing products of the Ukrainian Sociological Institute headed by him. In the second half of the 1920s, correspondents raised the issue of book exchange and formation of the Ukrainian collection in the library of the Institute of Slavic Studies in Paris. Along with this, the problem of K.Hrushevska’s scientific trip to European academic centers, as well as to the French capital, was discussed. The content of the published epistolary allows us to draw conclusions about the long-standing friendly relations between the two scientists. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188130 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188129 "Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини (вступна стаття й публікація С.Потапенко) Потапенко, С. Мета публікації полягає у введенні до широкого наукового обігу маловідомого джерела 1762 р. з історії української козацької старшини Війська Запорозького і слобідських полків. Методологія охоплює метод джерелознавчого аналізу й синтезу та інструментарій генеалогічних, просопографічних, історико-соціальних досліджень, а також студій з історії ментальностей. Наукова новизна. З’ясовано історичні обставини, за яких було розпочато підготовку «Списків про шляхетство». У фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві виявлено невідомий раніше «Список…» Острогозького полку у двох копіях із супровідною документацією. Опрацьовані джерела підготовлено до друку з урахуванням сучасних досягнень української археографії та історіографії. Висновки. Підготовку «Списків про шляхетство» започаткувала грамота Петра ІІІ гетьманові К.Розумовському та відповідний сенатський указ від 18 січня 1762 р. Як виглядає, у Гетьманщині це розпорядження Петербурґа проіґнорували. Натомість у слобідських полках урядову вимогу взяли до уваги, з приводу чого зав’язалося листування між Харківською й Ізюмською полковими канцеляріями. В Острогозькому полку такий список уклали та надіслали до бриґадної канцелярії слобідських полків і канцелярії начальника Української дивізії. Із документації, яка виникла навколо підготовки списків на Слобожанщині, випливає, що слобідська козацька верхівка усвідомлювала свій зв’язок з елітою Гетьманщини і співвідносила соціальний устрій слобідських полків із тим, як було влаштоване суспільство Війська Запорозького. Водночас слобідська старшина вважала царські жалувані грамоти місцевим полкам кінця XVII – початку XVIII ст. джерелом локальних і своїх особистих прав та привілей, які давали їй підстави дорівнюватися до російського дворянства. На основі просопографічної інформації, яку вміщує «Список про шляхетство» Острогозького полку та дотичні джерела й література, підсумовується, що острогозька старшинська корпорація на час ліквідації слобідського козацтва була досить строкатою, що, однак, не завадило їй зберегти згуртованість в умовах подальшого входження Острогожчини до Воронезького намісництва.; This article aims at making The Lists of the Nobility (1762), a little-known source on the history of the Cossack officers (starshyna) of the Hetmanshchyna and the Sloboda Ukraine regiments, available for scholars through its contextualized publication and in-depth analyse. The methodology employed by the author includes methods of source studies as well as instruments applied within genealogical, prosopographic and social history studies, also in historical research of mentality. The scientific novelty of the article stems from the following: the author has found out the circumstances under which The Lists were composed, discovered The List of the Nobility of the Ostrohozk Regiment in the collections of the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv and prepared these sources for publication in keeping with the stateof- the-art in the Ukrainian archeography and historiography. Conclusions. The Lists were drawn up in response to Peter III’s charter addressed to the hetman K.Rozumovskyi and the Senate order issued on January 18, 1762, which both required The Lists of the Little-Russian Nobility together with the corresponding documents on the ennoblement to be sent to the Heraldry Office of the Senate. It seems that in the Hetmanshchyna this governmental command remained largely ignored, while in the Sloboda Ukraine regiments it caused certain discussions between the Kharkiv and Izium regimental chancelleries as well as resulted in the preparation of The List of the Nobility of the Oztrohozk Regiment. If taken broadly, these documents give grounds to assert that the Sloboda Ukraine Cossack establishment was aware of its close relationship with the elite of the Hetmanshchyna, yet traced own rights and privileges from the tsarist charters that had been bestowed to the Sloboda Ukraine regiments in the late seventeenth and early eighteenth centuries. Moreover, The List of the Nobility of the Ostrohozk Regiment and the relevant sources demonstrate that the Ostrohozk starshyna did not constitute a consolidated community at the time when the local Cossackdom was abolished. However, in the ensuing decades the Ostrohozk Cossack-rooted nobility managed to preserve own cohesion even despite having been incorporated into the noble stratum of the Voronezh viceroyalty. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188129 2022-01-01T00:00:00Z