http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199704 Sun, 05 Apr 2026 21:01:22 GMT 2026-04-05T21:01:22Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/587661/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199704 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199970 Пам’яті Григорія Павловича Станкевича (1954–2021) – українського педагога, талановитого краєзнавця Цьогоріч у жовтні Григорію Павловичу мало би виповнитися 70 років, проте його життєвий шлях обірвався через хворобу. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199970 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199969 Полудень віку Сергія Зозулі Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199969 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199968 Дослідження допоміжних історичних дисциплін у журналі «Український історик» Мазепа, О. Мета дослідження – на основі ґрунтовного вивчення статей у журналі «Український історик» зробити спробу визначення внеску Р. Климкевича, О. Оглоблина, В. Сенютовича-Бережного у продовження традиції геральдичних і генеалогічних досліджень та їхньої популяризації за кордоном. Журнал «Український історик» був спільним виданням Українського історичного товариства та Українського генеалогічного і геральдичного товариства, у ньому була створена спеціальна рубрика, присвячена геральдиці, генеалогії та сфрагістиці, яка функціонувала протягом 1964–1973 рр. Висновки. Оцінюючи в цілому наукове та інформативне значення журналу «Український історик» (далі – УІ), відзначаємо, що опубліковані на його сторінках статті безсумнівно представляють інтерес для сучасних дослідників і мають бути враховані в подальших дослідженнях з української геральдики та генеалогії. Відзначимо, що вивчення наукового доробку Р. Климкевича та В. Сенютовича-Бережного стало можливим завдяки публікації їхніх праць на сторінках УІ, оскільки більшість досліджень розкидані в малотиражних періодичних виданнях діаспори. У працях Р. Климкевича, що з’явилися на сторінках УІ, є не лише систематизація та спроба розтлумачити зміст міських гербів. У них дослідник висвітлив розвиток української міської і територіальної геральдики на різних історичних етапах, зосередивши увагу на вивченні зв’язку міської символіки з територіальними знаками. О. Оглоблин зробив значний внесок у вивчення української генеалогії, оскільки опрацював та висвітлив історію нащадків старшинсько-козацьких родів Гетьманщини та дворянства Чернігово-Сіверщини XVII–XVIII ст. Аналіз творчого доробку О. Оглоблина свідчить про активне використання генеалогічного підходу, застосованого в історичних дослідженнях. Історико-генеалогічні розвідки В. Сенютовича-Бережного, що були опубліковані на сторінках УІ, були першими ґрунтовними дослідженнями, в яких на основі архівних та документальних джерел подано генеалогічні таблиці родів Виговських, Дашковичів, Гоголів, князів Острозьких і Несвіцьких. Науково-дослідницька діяльність вищезгаданих дослідників сприяла популяризації історії України та ознайомленню світової громадськості з культурно-історичною спадщиною України.; The purpose of the article, based on a thorough study of the articles in the journal «Ukrainian historian », is to attempt to determine the contribution of R. Klymkevych, O. Ogloblyn, V. Senyutovych-Berezhnyi to the continuation of the tradition of heraldic and genealogical research and their popularisation abroad. The journal «Ukrainian Historian» was a joint publication of the Ukrainian historical society and the Ukrainian genealogical and heraldic society, and it had a special section devoted to heraldry, genealogy, and sfragistics, which functioned during 1964–1973. Conclusions. Assessing the overall scientific and informative value of the journal «Ukrainian historian » (hereinafter – UH), we note that articles published on its pages are undoubtedly of interest to modern researchers and should be taken into account in further research on Ukrainian heraldry and genealogy. It should be noted that the study of the scientific work of R. Klymkevych and V. Senyutovych-Berezhnyi became possible thanks to the publication of their works in the UH, since most of the research is scattered in small-circulation periodicals of the diaspora. The works by R. Klymkevych, which appeared on the pages of UH, contain not only a systematisation and an attempt to explain the meaning of city coats of arms. In them, the researcher highlighted the development of Ukrainian city and territorial heraldry at different historical stages, focusing on the study of the relationship between city symbols and territorial signs. O. Ogloblyn made a significant contribution to the study of Ukrainian genealogy, as he worked out and highlighted the history of the descendants of the Hetmanateʼs senior Cossack families and the nobility of the Chernihiv-Siverschyna of the 17th–18th c. Historical and genealogical research by V. Senyutovych-Berezhnyi, published on the pages of UH, was the first thorough research that presented genealogical tables of the Vyhovsky, Dashkovych, Gogol, Ostroh and Nesvitskyy families based on archival and documentary sources. The research activities of the above-mentioned researchers contributed to the popularisation of the history of Ukraine and familiarisation of the world community with the cultural and historical heritage of Ukraine. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199968 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199967 Від практики до теорії: принципи українського воєнного мистецтва 1917–1918 рр. у працях генерала Всеволода Петріва Задунайський, Д. Мета статті полягає у вияві принципів та основних рис українського воєнного мистецтва, зафіксованих у працях В.М. Петріва. Серед методів дослідження активно використовувались: історичний, аналітичний, проблемно-хронологічний, індукції та дедукції. Новизна полягає в тому, що було проведено аналіз теоретичного доробку генерала В. Петріва в контексті того, як українські війська застосовували специфічні принципи воєнного мистецтва в часи Української революції. Висновки. Нами було помічено важливу роль національної військової спадщини. Генерал приділив значну увагу тому, як використовували українське воєнне мистецтво в різних військових операціях. Особливо виразно його прагнення на практиці застосувати переваги українських збройних сил для перемоги над супротивником. Подібні згадки можна помітити і в описі дій інших українських загонів. Також ми відстежили, що використання різних стратегем сприяло досягненню кращих результатів. Дуже важливо, що застосування одразу декількох прийомів відбувалося в одному бойовому зіткненні й засвідчувало високий рівень вправності й полководського хисту. Тож серед особливих принципів, які використовували українські сили в період Української революції, і які відображено в працях В. Петріва, нам вдалось виокремити такі: «гнучкість», «рішучість», «ініціативність», «завзятість», а також значна схильність до активного застосування стратегем.; The purpose of the article is to reveal the principles and main features of Ukrainian military art, recorded in the works of V.M. Petriv. Historical, analytical, problem-chronological, induction, and deduction methods were actively used among the research methods. The novelty lies in the fact that we conducted an analysis of the theoretical work of general V. Petriv in the context of how Ukrainian troops applied specific principles of military art during the Ukrainian revolution. Conclusions. We have noticed the important role of the national military heritage. The general paid considerable attention to how Ukrainian military art was used in various military operations. His desire to apply the existing advantages of the Ukrainian armed forces in practice to defeat the enemy, was especially clearly noticed. Similar references can be seen in the description of actions of other Ukrainian units. We also observed that the use of different stratagems helped to achieve better results. It is very important that the use of several methods took place in one combat encounter and it testified to the high level of skill of the military leaders. Accordingly, among the special principles used by the Ukrainian forces during the Ukrainian revolution, and which were reflected in the works of V. Petriv, we were able to single out the following: «flexibility», «determination», «initiative», «perseverance», as well as a significant tendency to using stratagems. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199967 2024-01-01T00:00:00Z