<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Археологія, 1995, № 2</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197160</link>
<description/>
<pubDate>Thu, 07 May 2026 19:01:40 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-05-07T19:01:40Z</dc:date>
<image>
<title>Археологія, 1995, № 2</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/582566/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197160</link>
</image>
<item>
<title>Наші автори</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197251</link>
<description>Наші автори
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 1995 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197251</guid>
<dc:date>1995-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Чернігівська старовина. — Чернігів: Сіверянська думка, 1992. — 147 с.</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197250</link>
<description>Чернігівська старовина. — Чернігів: Сіверянська думка, 1992. — 147 с.
Сухобоков, О.В.
Рецензований збірник наукових праць є ще одним виданням чернігівських вчених, які протягом останніх двадцяти років плідно працюють у царині археологічного вивчення Чернігова та численних населених пунктів Чернігівської землі. За вказаний період не лише значно збільшився обсяг розкопок (порівняно з роботами Б. О. Рибакова, В. А. Богусевича, Д. І. Бліфельда та ін.), але й зросла кількість саме місцевих археологів та їхня професійна кваліфікація. Про це добре свідчить зміст збірника, який відбиває 1300-літню історію другого за значенням міста Київської Русі, а також його високий науковий рівень. &#13;
Кілька слів про видання в цілому. Дуже сподіваюся на те, що воно стане серйозним. У цьому мене переконує належний рівень редакційної роботи колективу авторів, добре викопаний ілюстративний матеріал. Хорошу справу зробили чернігівці до ювілею міста.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 1995 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197250</guid>
<dc:date>1995-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Древняя история Верхнего Потисья. — Львов: Світ, 1991. — 180 с.</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197249</link>
<description>Древняя история Верхнего Потисья. — Львов: Світ, 1991. — 180 с.
Пеняк, С.І.; Попович, І.І.; Потушняк, М.Ф.; Кобаль, Й.В.
Задум написати стародавню історію Верхнього Потисся виник ще в середині 80-х років. На цей час у результаті систематичних досліджень, що велися з 1970 р., було відкрито і частково досліджено понад двісті стоянок, поселень, городищ, могильників різних епох і культур від давнього кам’яного віку і до середньовіччя. Протягом 70-80 рр. у вітчизняній та зарубіжній літературі опубліковано не тільки окремі повідомлення й статті, але й монографії з проблемних питань стародавньої історії Верхнього Потисся. Отже, на час написання книги автори мали у розпорядженні достатній джерельний матеріал. &#13;
Авторський колектив не зумів професіонально використати цей багатий джерельний матеріал, об’єктивно оцінити здобутки попередників. Науковий апарат, карти, схеми через численні перекручення і неточності викликають недовіру читача.&#13;
У зв’язку з тим, що автори вважають книгу значним досягненням археологічної науки i пропонують її археологам, історикам, краєзнавцям, викладачам i студентам історичних факультетів, було б невиправданим обійти мовчанням всі «перли», якими автори рецензованої книги «збагатили» історичну науку.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 1995 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197249</guid>
<dc:date>1995-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>О времени постройки церкви Спаса на Берестове</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197248</link>
<description>О времени постройки церкви Спаса на Берестове
Булкин, В. А.
Зодчество второй половины XI — начала XII в. развивалось под знаком значительно большего, чем в предшествующий период, типологического разнообразия. Другой стороной этого процесса была тенденция к стилизации архитектурного типа храма, полностью оформившаяся в первой половине XII в. Княжеский заказ по-прежнему преобладает в каменном строительстве, но одновременно с большей отчетливостью, в этой сфере обнаруживает себя и другая социальная группа — духовенство. Общественное положение заказчика вполне определенно отражается на типологии возводимых храмов. Неповторимым своеобразием выделяются храмы, строившиеся по заказу высших церковных иерархов.&#13;
Из сохранившихся памятников рассматриваемого периода особняком стоит церковь Спаса на Берестове. Оригинальность архитектурного решения сближает храм с постройками, возведенными по церковному заказу, вместе с тем структура основного объема в целом тяготеет к решениям, известным по княжескому строительству.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 1995 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197248</guid>
<dc:date>1995-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
