<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Археологія, 2020, № 2</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/194067</link>
<description/>
<pubDate>Fri, 17 Apr 2026 02:56:53 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-17T02:56:53Z</dc:date>
<image>
<title>Археологія, 2020, № 2</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/576123/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/194067</link>
</image>
<item>
<title>Дослiдження Шестовицьких курганiв</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195750</link>
<description>Дослiдження Шестовицьких курганiв
Скороход, В.М.; Блажчек, Д.
Розглянуто нові археологічні дослідження у ІІІ курганній&#13;
групі Шестовицького некрополя. Дослідження проведені&#13;
у північній частині ІІІ курганної групи, де вибрано два&#13;
насипи, що були досліджені однією ділянкою. В одному&#13;
з курганів виявлено інгумацію чоловіка з ножем та залишками залізного кістеню, що належить до Х ст. Один&#13;
з курганів похованнь Х ст. не містив. У верхній частині&#13;
насипу виявлено впускне поховання ХІІ ст.; Шестовицкий археологический комплекс состоит из городища, посада, подола и обширного курганного некрополя, в котором Д. Блифельд выделил шесть курганных групп. Курганы Шестовицы исследовались еще с 20-х&#13;
годов ХХ в. До сегодняшних дней их было раскопано более 160.&#13;
В 2017 г. сотрудниками Института археологии НАН Украины снят новый детальный план некрополя, где были&#13;
выделены исследованные и оставшиеся курганы. В целом, в рассматриваемой третьей курганной группе были&#13;
насчитаны остатки 20 насыпей. Третья курганная группа Шестовицкого могильника расположена в ур. Диброва&#13;
на расстоянии 750 м к западу от городища Коровель, на невысоком возвышении, что в древности омывалось небольшим ручьем старицы р. Десна.&#13;
В сезоне 2018 г. украинско-польская археологическая экспедиция исследовала 2 курганных насыпи в северной части третьей группы. Курганы исследовались одной площадью 220 кв. м.&#13;
В первом кургане, расположенном в северной части раскопа, исследованы остатки впускного погребения&#13;
ХІІ в., которое находилось в верхней части по центру насыпи. Скелет принадлежал подростку и сохранился лишь&#13;
частично. Никакого сопутствующего инвентаря и следов могильной ямы зафиксировать не удалось. Погребение&#13;
Х в. не выявлено. Вокруг кургана прослеживался курганный ровик. Диаметр кургана — 7,0 × 9,0 м. В западной&#13;
части насыпи и частично в верхних слоях заполнения ровика была найдена керамика ХІІ в.&#13;
Курган 2 находился южнее предыдущего. До начала исследований его высота была 0,39 м. Курган имел овальную форму и был вытянут с запада на восток 8,2 × 7,2 м. В кургане исследовано погребение мужчины в могильной&#13;
яме, ориентированное головой на запад. Скелет лежал в анатомическом порядке с согнутыми в коленях ногами.&#13;
Возле правого бедра у погребенного находился железный нож, а под правым коленом — железный восьмигранный&#13;
наконечник кистеня. Диаметр кургана был 9,5 × 10 м.&#13;
Таким образом, в сезоне 2018 г. было раскопано 2 курганных насыпи в третьей группе Шестовицкого археологического комплекса. Тут выявлено погребение мужчины Х в. и впускное погребение ХІІ в. в одном из курганов&#13;
Х в., где погребение отсутствовало, либо не сохранилось.; Shestovitsa archaeological complex consists of the hill-fort, the uppertown, the lower city and of the large mound necropolis,&#13;
which D. Blifeld divided into six mound groups. Burial mounds have been investigated since 1920’s. More than 160 of them&#13;
have already been excavated till nowadays.&#13;
In 2017, scientific workers of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine took a new&#13;
detailed plan of the necropolis, where the investigated and remaining mounds were identified. In total, the remains of 20&#13;
embankments were counted in the third mound group. The third mound group of the Shestovitsa necropolis is situated in&#13;
the Dibrova boundary 750 m to the west from the hill-fort Korovel, at a low elevation, which in ancient times was washed&#13;
by a small stream of the old channel of the Desna River.&#13;
Two mound embankments in the northern part of the third mound group were excavated by Ukrainian-Polish&#13;
archaeological expedition in 2018. Burial mounds were investigated together, their total area of the excavation covered&#13;
220 m2&#13;
.&#13;
The remains of 12th century inlet burial, which was located in the upper part in the center of the embankment, were&#13;
investigated in the first mound situated in the northern part of the excavation. The skeleton belonged to a teenager and&#13;
preserved partially. No related equipment or traces of the grave pit were fixed. The burial of 10th century was not found.&#13;
There was a mound ditch around the embankment. The diameter of the mound was 7.0 × 9.0 m. Fragments of 12th century&#13;
ceramics were found in the western part of the embankment and partially in the upper layers of the ditch filling.&#13;
The mound no. 2 was situated to the south of the previous one. Before the beginning of the investigations it was 0.39 m&#13;
high. The mound had an oval shape and was extended from west to east by 7.2 × 8.2 m. Man’s burial in a grave pit with&#13;
the head oriented to the west, was found in it. The skeleton laid in anatomical order with legs bent at the knees. There was&#13;
an iron knife near the right thigh bone of the buried, and an iron octagonal tip of the knobstick under his right knee. The&#13;
diameter of the mound was 9.5 × 10 m.&#13;
Thus, in the 2018 season, two burial moundsin the third group of the Shestovitsa archaeological complexwere excavated.&#13;
The burial of the man of 10th century and the inlet burial of 12th century in one of 10th century mounds, where the burial was&#13;
absent or not preserved, were found here.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195750</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195749</link>
<description>Амулети з пазурiв хижих птахiв катакомб Верхньо-Салтiвського могильника
Аксьонов, В.С.
До наукового обігу вводиться колекція амулетів з пазурів&#13;
хижих птахів та їх імітацій із бронзи, що походять із&#13;
поховальних комплексів ранньосередньовічного ВерхньоСалтівського катакомбного могильник та зберігаються у&#13;
фондах Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова.; Данная работа вводит в научный оборот коллекцию из когтей хищных птиц и их бронзовых имитаций,&#13;
обнаруженных в катакомбах раннесредневекового могильника у с. Верхний Салтов. В катакомбах четвертого&#13;
участка могильника были обнаружены амулеты, сделанные из когтей хищной птицы семейства ястребиных (орел&#13;
степной — катакомба 30 ВСМ-IV, беркут — катакомба 71 ВСМ-IV). Бронзовые амулеты, имитирующие когти&#13;
хищных птиц, представлены 13 экземплярами, происходящими из катакомб 15, 36, 60 ВСМ-I, катакомб 13, 37, 67,&#13;
96, 99, 119, 137 ВСМ-IV. Бронзовые амулеты в виде когтя, в зависимости от того насколько они реалистично повторяют свои прототипы, разделяются на три вида. Вид 1 (восемь экземпляров) представлен изделиями, которые&#13;
реалистично воспроизводят коготь птицы, благодаря тому, что петелька для подвешивания амулета имитирует&#13;
сустав в основании когтя. Вид 2 (четыре экземпляра) представлен изделиями, которые повторяют форму когтя,&#13;
но снабжены округлой плоской петелькой, характерной для большинства салтовских бронзовых амулетов. Вид 3&#13;
представлен единственным изделием в виде простой изогнутой в виде когтя пластины с пробитым отверстием в&#13;
верхней части. Комплексы, в которых обнаружены амулеты из когтей хищной птицы и их бронзовые имитации,&#13;
датируются концом первой четверти IX в. (катакомба 30) — второй половиной IX в. (кат. 15 ВСМ-I, кат. 99, 119,&#13;
137 ВСМ-IV). В большинстве случаев амулеты входили в состав инвентаря подростков. Только в катакомбах 96 и&#13;
99 они найдены в захоронениях молодых женщин. Амулеты зачастую располагались в районе пояса человека, на&#13;
правой тазовой кости. Только в катакомбе 13 амулет был найден в районе груди погребенного подростка, а в катакомбе 60 — в районе головы. Включение в состав костюма когтей птиц и их имитаций должно было обеспечить&#13;
защиту человека от воздействия потусторонних сил и получение определенных качеств, являющихся характерной&#13;
чертой той или иной хищной птицы (зоркость, скорость, быстрота и т. п.). В связи с тем, что в осетинской и шире&#13;
индоевропейской мифологии, птицы были маркерами верхнего мира, то данные амулеты следует рассматривать&#13;
как символы солнца, небесного огня, а их ношение связывать с культом солнца.; This work introduces into scientific circulation a collection of birds of prey claws and their bronze imitations found in the&#13;
catacombs of the early medieval burial ground near Verkhnii Saltiv village . Amulets made of the hawk family claws (steppe&#13;
eagle — catacomb no. 30 BCM-IV, golden eagle — catacomb no. 71 BCM-IV) were found in the fourth section of the&#13;
burial ground catacombs. Bronze amulets imitating the birds of prey claws are represented by 13 specimens originating from&#13;
catacombs no. 15, 36, 60 BCM-I and catacombs no. 13, 37, 67, 96, 99, 119, 137 BCM-IV. Claw-shaped bronze amulets,&#13;
depending on the extent they repeat their prototypes, are represented by three types: Type 1 (8 items) is represented by&#13;
products that realistically reproduce the birdss claw, due to the fact that the eyelet for hanging the amulet imitates the joint&#13;
at the base of the claw. Type 2 (4 items) is represented by examples that repeat the shape of the claw, but are equipped with&#13;
a rounded flat eyelet, typical for most Saltiv bronze amulets. Type 3 is represented by a single item in the shape of a simple&#13;
bent plate repeating the form of the claw with a punched hole in the upper part. Complexes, in which amulets made of claws&#13;
of birds and their bronze imitations are found, are dated from the end of the first quarter of IX century (catacomb no. 30) —&#13;
second half of IX century (cat. no. 15 BCM-I, cat. no. 99, 119, 137 BCM-IV). In most cases the amulets were included to&#13;
the teenagers’ implements. Only in the catacombs no. 96 and no. 99 they were found in the burials of young women. The&#13;
amulets are often placed close to the human waist at the right pelvic bone. Only in the catacomb no. 13 the amulet was found&#13;
close to the chest of a buried teenager and in the catacomb no. 60 it was at the head. The inclusion of bird claws and their&#13;
imitations in the costume was supposed to provide protection for a human against the impact of supernatural forces and to&#13;
obtain certain qualities of a certain bird of prey (sharp-sightedness, speed etc.). Due to the fact that in Ossetian and wider&#13;
Indo-European mythology, birds were markers of the upper world, these amulets should be considered as symbols of the&#13;
sun, heavenly fire, and their wearing should be associated with the cult of the sun.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195749</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195748</link>
<description>Аттична чорнолакова керамiка з Ольвiї в зiбраннi Археологiчного музею IА НАН України
Чечуліна, І.О.
Аттична чорнолакова кераміка — надійне джерело датування археологічних комплексів та культурних нашарувань Ольвії. Колекція кераміки, що експонується в Археологічному музеї Інституту археології НАНУ, — доволі&#13;
інформативна та цікава з точки зору різноманітності&#13;
форм та орнаментування. В експозиції представлені як&#13;
окремі речі, так і цілі комплекси посуду різного часу, переважно класичного та елліністичного.; Чернолаковая керамика занимает особое место среди многочисленных категорий импорта из Аттики в Северное Причерноморье. В Археологическом музее НАН Украины находится довольно многочисленная и репрезентативная коллекция античных древностей, найденных в Ольвии. Предметом исследования является аттическая&#13;
чернолаковая керамика, которая была найдена в Ольвии в разные годы экспедицией ИА НАН Украины (1962—&#13;
2000 гг.).&#13;
В статье рассмотрены шестнадцать целых сосудов из экспозиции музея. Подавляющее большинство составляют сосуды для питья вина, которые датируются главным образом в пределах 500—325 гг. до н. э. Это, в&#13;
частности, чаши типа «болсал» — два экземпляра; канфароподобный килик, два канфара эллинистического времени с накладным орнаментом, канфар классической формы с каннелюрами и один канфар — микроформа;&#13;
скифосоподобный килик, чаша на высокой ножке, килик типа «delicate class» и килик на ножке («vicup»).&#13;
Отдельную группу столовой посуды составляют миски и блюда. Это миска с отогнутым наружу краем, рыбное&#13;
блюдо и солонка. К редким находкам посуды закрытых форм относится ойнохоя с рельефным орнаментом V в. до н. э.&#13;
Приведенные формы принадлежат к парадной столовой посуде и еще раз демонстрируют активные торговые&#13;
отношения Ольвийского полиса с Аттикой в течении классического и эллинистического времени. Наличие большого количества аналогий с античных памятников Причерноморского региона, в частности городов Боспора,&#13;
Херсонеса, Тиры, Истрии, Аполлонии, некрополей и поселенческих памятников их сельских округ доказывает,&#13;
что импорт аттической керамики в Ольвию был частью большой торговой экспансии с Аттики к государствам&#13;
Понта Эвксинского в V—IV вв. до н. э. Ольвия была стратегическим пунктом на основном торговом пути в города&#13;
и поселения Северного Причерноморья, проходившего вдоль западного побережья. Именно поэтому, среди находок городища, хоры и некрополей города встречаются почти все категории этого вида посуды. Коллекция материалов из Ольвии является эталонной для других городов Северного Причерноморья и именно поэтому требует&#13;
всестороннего анализа и тщательного внимания.; Amount of Attic tableware and ceremonial ware finds in the Northern Black Sea region is large, and that is why they are so&#13;
important since they provide information for detailed chronology of ancient material.&#13;
82 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 2&#13;
The collection of finds from Olbia, which is exhibited in the Archaeological Museum of the IA NASU is quite numerous.&#13;
The investigated part of the material includes Attic black-glazed pottery, which was found in Olbia in different years at&#13;
various sites of excavations, from 1962 to 2000.&#13;
The vast majority of the studied collection consists of vessels for drinking wine — eleven vessels of sixteen studied, dating&#13;
by the Athenian Agora from 500 to 325 BC. Pottery for wine are represented by cups and kantharoi in varioustypes. These are&#13;
the cup — «bolsal» — two examples; cup-kantharos — two examples; one Hellenistic kantharos with an applique ornament&#13;
and one kantharos — microform; cup-skyphos; stemmed dish; cup «delicate class» and a stemmed cup («vicup»).&#13;
«Opened» types of pottery include a bowl with an outturned rim 350—325 BC and a fish plate 350—325 BC, a saltcellar&#13;
from the same time of production.&#13;
Rare finds of «closed» pottery forms are oinohoe with a relief ornament of V century BC.&#13;
All the forms above have direct analogies in the material&#13;
from the Athenian Agora and finds of Attic black-glazed ware from other cities of the Northern Black Sea. These forms&#13;
belong to the ceremonial tableware and demonstrate an active trade relation of Olbia with the Attic region during the&#13;
Classical and Hellenistic time. The abundance of analogies from the ancient sites of the Black Sea region, including the&#13;
cities of the Bosporus, as well as Chersonesos, Tyras, Histria, Apollonia, necropolises and settlements of their rural districts,&#13;
proves that the import of Attic ceramics to Olbia was a part of a large trade expansion from Attica to the cities of Pont Euxine&#13;
in V—IV centuries BC.&#13;
Trade relation were systematic, developing consistently, covering more and more ancient cities of the Black Sea region&#13;
and beyond. Olbia was a strategic point on the main trade route to other cities and settlements along the western coast, across&#13;
Olbia. For this reason, almost all categories of this type of tableware are among the finds of the settlement and necropolises&#13;
of the city. Olbia’s collection of materials is a benchmark for other Northern Black Sea cities, which is why it needs thorough&#13;
analysis and careful attention.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195748</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>On One of the Weapon Types of Cimmerian Time</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195747</link>
<description>On One of the Weapon Types of Cimmerian Time
Klochko, D.D.
The article is dedicated to the analysis of bimetallic swords&#13;
and daggers of Cimmerian time, which were found both at&#13;
Ukrainian territory and neighboring countries. The previously&#13;
known and new findings are analyzed.; Біметалеві мечі та кинджали з хрестоподібним руків’ям були предметом активного вивчення у 1970—1990-х&#13;
рр. Серед дослідників тією чи іншою мірою відзначилися такі науковці як О. І. Тереножкін, В. Подборський,&#13;
С. В. Махортих, Я. Хохоровський, С. Л. Дударєв та ін. Під час вивчення теми з’явилися три концепції походження&#13;
зброї зазначеного типу: північно-причорноморська, кавказька та поліцентрична. За останні роки не було праць, в&#13;
яких би дослідники розглядали мечі та кинджали цього типу. Значний обсяг нових знахідок на території України&#13;
дозволяє повернутися до цієї теми, одночасно розглянути знахідки вже відомі, а також ввести до наукового обігу&#13;
нові.&#13;
З урахуванням порівняння східносибірських та українських знахідок, пропонується така гіпотеза: прототипами біметалевої зброї з хрестоподібним руків’ям є бронзові кинджали карасукської культури, на подальшу трансформацію яких на території Північного Причорномор’я вплинуло опанування заліза, а також розвиток бою на&#13;
мечах. Розвинута форма руків’я (наявність перехрестя (гарди) та грибоподібного навершя) вказує на існування&#13;
повноцінного фехтування. Значна зона поширення знахідок (від Татарстану на сході до німецько-польського&#13;
кордону на заході) вказує на територію військових походів загонів, озброєних біметалевими мечами та кинджалами з хрестоподібним руків’ям, а також засвідчує ефективність зброї. Значна концентрація знахідок цього типу&#13;
на Поділлі свідчить про близькість цієї території до первинного центру їх виготовлення, однак точно встановити&#13;
цей центр наразі не є можливим.; Биметаллические мечи и кинжалы с крестовидной рукояткой были предметом активного изучения в 1970—&#13;
1990-х гг. Среди исследователей в той или иной мере отличились А. И. Тереножкин, В. Подборський,&#13;
С. В. Махортых, Я. Хохоровський, С. Л. Дударев и др. В процессе изучения, возникло три концепции происхож­дения оружия данного типа: северно-причерноморская, кавказская и полицентрическая. В последние годы не&#13;
было работ, в которых исследователями рассматривались бы мечи и кинжалы этого типа. Значительное количество новых находок на территории Украины позволяет вернутся к данной теме, одновременно рассмотреть уже&#13;
известные находки, а также ввести в научный оборот новые.&#13;
Учитывая сравнение восточносибирских и украинских находок, предлагается такая гипотеза: прототипами&#13;
биметаллического оружия с крестовидной рукояткой являются бронзовые кинжалы карасукской культуры, на&#13;
дальнейшую трансформацию на территории Северного Причерноморья повлияло освоение железа, а также развитие боя на мечах. Развитая форма рукояти (наличие перекрестия (гарды) и грибовидного навершия) указывает&#13;
на существование полноценного фехтования. Значительная зона распространения находок (от Татарстана на востоке, до немецко-польской границы на западе) указывает на территорию военных походов отрядов вооруженных&#13;
биметаллическими мечами и кинжалами с крестовидной рукояткой, а также свидетельствует об эффективности&#13;
оружия. Значительная концентрация находок этого типа на Подолье свидетельствует о близости этой территории&#13;
к изначальному центру их изготовления, однако точно установить этот центр на данный момент не представляется возможным.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195747</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
