<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Археологія, 2017, № 1</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/194050</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 16:24:53 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-27T16:24:53Z</dc:date>
<image>
<title>Археологія, 2017, № 1</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/580645/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/194050</link>
</image>
<item>
<title>Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195100</link>
<description>Археологічні комплекси Х — початку ХІ ст. з городища Замкова гора у Новгород-Сіверському (за матеріалами досліджень 2014—2015 рр.)
Кравченко, Р.А.
У публікації аналізуються матеріали роменської археологічної культури (Х — початку ХІ ст.), отримані під час розкопок городища Замкова гора в м. Новгород-Сіверський у 2014—2015 рр.; Romny culture materials obtained during the excavations at Zamkova Hora hill-fort in Novhorod-Soverskyi in 2014 and 2015 are presented to the scientific circles. The research was conducted in the north-eastern part of the site. The works resulted in the discovery of a series of objects dated by various periods. Two of them (structures 1 and 4) are referred to Romny culture. Both structures’ walls are oriented by four corners of the world. The size of deepened part of the structure 1 is 4,60 × 4,50 m. Its foundation pit had a framework and pillars bordering. There was a stove of wattle and doub in the north-western corner. Structure 4 was partly covered by the excavation area, therefore its total area and constructive peculiarities were not ascertained. The goods discovered in foundation pits of the objects are quite scarce. Despite this fact, ceramic assemblage was used to specify the structures’ chronology. Typical for the ceramics is a combination of handmade and wheel-made products which are best represented by the materials from the stove in the structure 1. Analysis of the upper part of wheel-made vessels and a comparison of the obtained results with the typological developments of I.H. Sarachov allowed the author to date the objects studied by the second half of the 10th century and the beginning of the 11th century.; В научный оборот вводятся материалы роменской культуры, полученные при раскопках городища Замковая гора в г. Новгород-Северский в 2014—2015 гг. Исследования проведены в северо-восточной части памятника. В результате проведенных работ выявлен ряд разновременных объектов. Два из них (сооружения 1 и 4) причислены к роменской культуры. Оба сооружения ориентированы стенками по сторонам света. Размеры углубленной части сооружения 1 составляли 4,6 × 4,5 м. Ее котлован имел каркасно-столбовую обшивку. В его северо-западном углу находилась глинобитная печь. Сооружение 4 входило в раскоп частично, что не позволило установить ее площадь и конструктивные особенности. Вещевой инвентарь, обнаруженный в котлованах объектов, достаточно беден. Несмотря на это, для уточнения хронологии сооружений привлечен керамический комплекс. Он характеризуется сочетанием лепных и круговых изделий, которые лучше всего отражают материалы из печи в сооружении 1. Анализ верхних частей круговых сосудов и сопоставление полученных результатов с типологическими разработками И.Г. Сарачева позволили датировать исследованные объекты второй половиной Х — началом XI в.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195100</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Два нових салтово-маяцьких кремаційних могильники навколо с. Суха Гомільша на Харківщині</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195099</link>
<description>Два нових салтово-маяцьких кремаційних могильники навколо с. Суха Гомільша на Харківщині
Голубєв, А.М.
До наукового обігу вводяться два нових салтово-маяцьких могильники за обрядом кремації, відкриті розвідками 2013 р., та поховальні комплекси, що виявлені на них.; Presented to scientific circlesis an information on two new Saltiv-Mayaky burial grounds with cremations(Sukha Homolsha Gully and Plaskyi Ravine) discovered in Verkhniy Donets River upper region in Zmiyiv Region of Kharkiv Oblast. Archaeological prospecting in 2013 and 2016 showed that both burial grounds are almost completely destroyed by modern diggers. Plaskyi Ravine burial ground is comparable with its size with the known Sukha Homolsha burial ground with cremations. Archaeological prospecting also showed that the latter site has its extension and can’t be perceived as fully studied. Sukha Homolsha Gully burial ground is at least ten times larger than the one at Plaskyi Ravine. A cache and a cremation in pit were discovered in trenches 1 and 2 correspondingly at Sukha Homolsha burial ground. The burial was traced on an area 0,75 by 0,35 m and was recorded at a depth 0,3 m from the ground surface. The edges of the burial pit were not traced with the archaeological methods. This fact probably testifies that the burial was made on the original surface: bones and funeral goods were just poured out on the ground. Funeral goods included iron piece for starting fire, iron ring, buckle frame, and pincers, as well as six bronze plates from a belt set and an Abbasid dinar (753—754) probably plated with gold in antiquity. In a trench at Plaskyi Ravine burial ground, a classic Saltiv culture cache and a silver Khawarijian dirham of 179 AH (795—796) found in cultural layer at the site. The materials from caches find broad analogies in assemblages with cremations in the region. Numismatic finds discovered at burial grounds with cremations for the first time present chronologic datum points for dating the elements of belt sets.; В научный оборот вводится информация о двух новых салтово-маяцких кремационных могильниках (Балка Сухая Гомольша и Яр Плоский), которые выявлены в Верхнем Подонцовье в Змиевском р-не Харьковской обл. Разведками полевых сезонов 2013 и 2016 гг. установлено, что оба могильника практически полностью уничтожены современными кладоискателями. Могильник Яр Плоский по размеру сопоставим с известным Сухогомольшанским кремационным могильником. Разведками также установлено, что последний памятник имеет свое продолжение и не может считаться полностью исследованным. Могильник Балка Сухая Гомольша минимум в десять раз превышает размеры выше упомянутого памятника. В шурфах 1 и 2 могильника Балка Сухая Гомольша выявлены тайник и безурновое погребение соответственно. Погребение прослеживалось пятном размером 0,75 × 0,35 м и фиксировалось на глубине 0,3 м от современной поверхности. Края погребальной ямы археологическими методами не прослеживались, что, вероятно, свидетельствует о том, что погребение совершено на древней дневной поверхности (кости и инвентарь просто были высыпаны на землю). В состав погребального инвентаря входили железные изделия: кресало, кольцо-рамка пряжки и пинцет, а также бронзовые: шесть бляшек поясной гарнитуры и Аббасидский динар 135 г. х. (753—754 гг.), вероятно, плакированный золотом в древности. В шурфе на могильнике Яр Плоский выявлен классический салтовский тайник и серебряный Кариджитский дирхем 179 г. х. (795—796 гг.), происходящий из культового слоя памятника. Материалы из тайников имеют широкие аналогии в кремационных комплексах региона. Впервые выявленные на кремационных могильниках нумизматические находки дают хронологические реперы в датировках элементов поясной гарнитуры.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195099</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195098</link>
<description>Керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIII ст.: типологія та хронологія
Мироненко, Л.В.
У статті розглянуто керамічний посуд Батурина XVII — початку XVIIІ ст. На основі морфологічних характеристик здійснено типологічний розподіл, простежено закономірності поширення різних типів кераміки у вузьких хронологічних горизонтах.; Described in this article is the 17th and the beginning of the 18th centuries pottery from Baturyn. The known dates of the site’s existence, as well as the peculiarities of its history, allow the author to record during the excavations the five chronological horizons, three of which correspond to the chronological frames of the research. The II (Polish) is dated by the period from the Baturyn’s foundation in the 1620-s to 1648; the III (Cossacks’) cover the period from 1648 to moving the capital of Hetmanate to this city in 1669; and IV (Hetman’s) is dated by the period from 1669 to 1708. Within each of horizons on the territory of various topographic parts the narrower chronologic segments up to 7—15 years each. Such stratigraphic peculiarity of the site makes the ceramic from its territory to be suitable for the development of typological and chronological schemes. A division into types is made based on the most informative morphologic features proposed by L. Chmil. As a result, the obtained types of each variant of pottery in fact corresponded to the types determined by L. Chmil based on the materials of the Dnipro River middle region. Correlation of pottery types in each narrow chronological horizon allowed the author to trace the ceramics’ evolution and to determine the frames of each type functioning. A developed chronological and typological scale can be used for dating the objects within the borders of Baturyn and the Dnipro River northern left bank region.; В данной статье рассмотрена керамическая посуда Батурина XVII — начала XVIIІ вв. Известные даты существования памятника, а также особенности его истории позволяют во время раскопок виделить пять хронологических горизонтов, три из которых соответствуют хронологическим рамкам исследования. ІІ (польский) датируется временем от основания Батурина в 20-х гг. XVII в. до 1648 г.; IIІ (казацкий) охватывает промежуток с 1648 г. до перенесения в город столицы Гетманщины в 1669 г.; ІV (гетманский) датируется 1669—1708 гг. В пределах каждого из горизонтов на территории разных топографических частей можно выделить более узкие хронологические отрезки в пределах 7—15 лет. Даная статиграфическая особенность памятника делают керамику с его территории пригодной для создания типологических и хронологических схем. Распределение по типам совершалось на основе наиболее информативных морфологических признаков, предложенных Л. Чмиль. В результате полученные типы каждой разновидности посуды практически соответствовали типам, выделенным исследовательницей на материалах Среднего Поднепровья. Определение соотношения типов керамической посуды в каждом узком хронологическом горизонте позволило проследить ее эволюцию и установить рамки бытования каждого из типов. Составленная хрологическо-типологическая шкала может быть использована для датировок объектов в пределах Батурина и региона Северного Левобережья.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195098</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Литовсько-польська доба в археології України</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195097</link>
<description>Литовсько-польська доба в археології України
Моця, О.П.
У роботі аналізується стан вивчення археологічних пам’яток часів пізнього середньовіччя, котрі розташовані у різних частинах сучасної України (в першу чергу — це укріплені поселення), а також деякі категорії знахідок, що нині найкраще представлені в колекціях (зброя, кераміка та ін.).; The period from the 14th to the 17th century had gone down in history of Ukraine as a period when the majority of autochthonous population belonged to foreign state formations: Duchy of Lithuania and later Polish-Lithuanian Commonwealth. In both cases, upper ten of local community switched side of the new masters and gained corresponding benefits. However, in this case, we are interested in changes in material culture which are represented in corresponding archaeological base. First of all, the changes became apparent in city and castle building, which not only preserved Ancient Rus architectural traditions, namely usage of wood, the main local building material, but also in certain extent borrowed the Western and Central European experience in stone usage in new fortifications construction. New city centres also appeared in many cities, though the areas of old citadels were often used. Different tendencies were used in different regions, according to variations in their ecologic peculiarities. The main material innovations exhibit fire-arms arrival and usage: cannon at first, then rifles which gradually displaced old examples, first of all, bows and arrows. Pottery was developing rapidly, although pre-Mongolian forms often appeared in various regions. Glassware production had been also intensively developing since the 15th century. Nevertheless, on a whole, it should be stated that archaeological monuments of this period are studied insufficiently, and the historians know about it only from the written sources, of both home, and foreign origin.; ХІV—ХVІ в. представлены в истории Украины как времена вхождения большей части автохтонного населения в состав соседних государственных образований — сначала Великого княжества Литовского, а затем Речи Посполитой. В обеих случаях социальная верхушка местного общества переходила на сторону новых господ и получала из этого соответствующие выгоды. Нас же интересуют изменения в материальной культуре, которые представлены в соответствующем археологическом материале. В первую очередь, они нашли проявление в городском и замковом строительстве, которое не только сохранило древнерусские архитектурные традиции (использование дерева, основного местного строительного материала), но и в какой-то мере восприняло опыт Западной и Центральной Европы в части применения камня при возведении новых укреплений. Появились и новые центры во многих городах, хотя часто использовались и территории старых детинцев. Разные тенденции развивались в разных регионах, что объясняется и различиями в их экологических особенностях. В материальном плане основные новации характеризуются появлением и использованием огнестрельного оружия — сначала пушек, а затем и ружей, которые постепенно вытесняли старые образцы (в первую очередь лук и стрелы). Стремительно шло развитие гончарного ремесла, хотя домонгольские формы часто проявлялись в разных районах. Начиная с ХV в. интенсивно развивается и производство стеклянных изделий. В целом следует констатировать недостаточное изучение археологических памятников данного периода, который известен историкам, в первую очередь, по письменным памятникам.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/195097</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
