<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Археологія, 1969</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193420</link>
<description/>
<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 12:10:45 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-24T12:10:45Z</dc:date>
<image>
<title>Археологія, 1969</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/575075/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193420</link>
</image>
<item>
<title>Список скорочень</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193736</link>
<description>Список скорочень
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 1969 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193736</guid>
<dc:date>1969-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>До століття з дня народження М.Ф. Біляшевського</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193735</link>
<description>До століття з дня народження М.Ф. Біляшевського
Бахмат, К.П.
У 1967 р. минуло сто років з дня народження відомого українського археолога, етнографа та мистецтвознавця Миколи Федотовича Біляшевського. Його статті з археології неоліту, трипільської культури, ранньослов’янських та давньоруських пам’яток, а також велика робота по створенню першого на Україні археологічного журналу і заснуванню Київського історичного музею є цінним вкладом у вивченні стародавньої історії нашої Батьківщини.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 1969 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193735</guid>
<dc:date>1969-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Косторізне виробництво у пізньоантичному Херсонесі (І—IV ст. н. е.)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193734</link>
<description>Косторізне виробництво у пізньоантичному Херсонесі (І—IV ст. н. е.)
Кадєєв, В.І.
В I—IV вв. н. э. в Херсонесе Таврическом широкое распространение получила обработка кости. В качестве сырья использовались кость домашнего скота и значительно реже — диких животных.&#13;
Следует обратить внимание на то, что в Херсонесе, как, вероятно, и в других городах Северного Причерноморья, использовался не только костный стержень, но и собственно рог (роговая оболочка).&#13;
В косторезном производстве применялись разнообразные инструменты, в том числе токарный станок. Продукция косторезов представлена предметами быта и украшениями, реже орудиями труда. Применение специализированных инструментов и устойчивые формы продукции свидетельствуют о мелкотоварном характере косторезного производства. Однако среди косторезов были и мастера-художники, работавшие на заказ.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 1969 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193734</guid>
<dc:date>1969-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Про царські знаки Боспора Кіммерійського</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193733</link>
<description>Про царські знаки Боспора Кіммерійського
Драчук, В.С.
Среди многочисленных так называемых «загадочных знаков» Северного Причерноморья, привлекающих к себе самое пристальное внимание ученых разных стран, царские знаки Боспора Киммерийского представляют собой совершенно особую группу, имеющую огромное значение для изучения экономических, социальных и культурных процессов, происходивших в жизни как всего Причерноморья в целом, так и Боспорского царства в частности, а также для выяснения взаимоотношений «варварского» и греческого миров.&#13;
Знаки этой группы сформировались, в отличие от всех других, на территории Боспорского царства и были ничем иным, как именным гербом царей Боспора Киммерийского.&#13;
Царские знаки типа Тиберия Евпатора, Савромата II, Рискупорида III возникли в результате слияния в процессе исторического развития двух традиций: боспорской и сарматской.&#13;
Они состоят из двух частей, каждая из которых являлась самостоятельным знаком с собственной смысловой нагрузкой: нижняя, имеющая подобие трезубца, была знаком династии, символизирующим легендарную генеалогию боспорских царей, а верхняя, представляющая собой разновидность сарматских знаков, — знаком имени определенного царя.&#13;
Небольшие отроги верхних углов нижней части знаков, в некоторых знаках царского типа отсутствующие вообще, были композиционной частью верхнего именного знака, т. е. своеобразным результатом «варваризации» трезубца.&#13;
Появление же именных царских гербов Боспора Киммерийского обусловлено территориальными и этническими изменениями в Боспорском царстве, выразившимися даже в замене официального царского титула «царь Боспора» на титул «царь Боспора и тавроскнфов...».
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 1969 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/193733</guid>
<dc:date>1969-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
