http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/190533 Fri, 17 Apr 2026 18:04:30 GMT 2026-04-17T18:04:30Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/582209/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/190533 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197746 Титульні сторінки та зміст Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197746 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197745 Enhancing Regional Development with Startup Ecosystems Lytvynskyi, R. Regional development based on innovation plays a significant role in stimulating economic growth in the wartime and postwar periods. The creation of innovative ecosystems that support the development of startups and small innovative enterprises ensures the formation of a favorable business climate in the regions and attracts investment, reduces the dependence of regions on traditional industries, creates highly skilled jobs and develops entrepreneurial talent. The purpose of the study is to determine the features of startup ecosystems, their impact on regional development, and to identify the factors of successful functioning of such ecosystems based on the analysis of foreign experience. The article analyzes the experience of formation and development of startup ecosystems in Sweden and Finland, identifies their unique advantages, historical achievements, and current trends. Sweden has a high level of global competitiveness due to active support from the public sector and a favorable business climate. Finland is known for its innovative potential, stable business environment, and attractive conditions for startups and investors. The results of the study demonstrate the sustainable success and prospects for further growth of both ecosystems on an international scale. The study found that despite Sweden and Finland's tremendous achievements in the field of startup development, most of these structures are in the capitals of the countries. It is concluded that although this practice is effective on a national scale, it does not have a qualitative impact on regional development. In the post-war period, Ukraine has a unique opportunity to intensify regional development by mobilizing the potential of specialists who have relocated from the occupied and frontline territories to other regions of the country. The process of forming startup ecosystems around these professionals can give impetus to the development of new types of business or innovative transformation of traditional sectors of regional economies. To successfully implement this approach, a set of appropriate regulatory, organizational, and infrastructural measures must be implemented.; Значну роль у стимулюванні економічного зростання у воєнний та післявоєнний періоди відіграє регіональний розвиток на інноваційних засадах. Створення інноваційних екосистем, що підтримують розвиток стартапів та малих інноваційних підприємств, забезпечує формування сприятливого бізнес-клімату у регіонах та залучення інвестицій, зменшує залежність регіонів від традиційних галузей, створює висококваліфіковані робочі місця і розвиває підприємницькі таланти. Метою дослідження є визначення особливостей екосистем стартапів, їхнього впливу на регіональний розвиток та виявлення факторів успішного функціонування таких екосистем на основі аналізу зарубіжного досвіду. У статті проаналізовано досвід формування й розвитку екосистем стартапів у Швеції та Фінляндії, виявлено їхні унікальні переваги, історичні досягнення та поточні тренди. У Швеції спостерігається високий рівень глобальної конкурентоспроможності, зокрема завдяки активній підтримці державного сектору та сприятливому бізнес-клімату. Фінляндія славиться своїм інноваційним потенціалом, стабільним бізнес-середовищем, привабливими умовами для стартапів та інвесторів. Результати дослідження свідчать про стійкий успіх і перспективи подальшого зростання обох екосистем у міжнародному масштабі. У ході дослідження виявлено, що не зважаючи на величезні досягнення Швеції та Фінляндії в сфері розвитку стартапів, більшість таких структур розташовано в столицях країн. Зроблено висновок, що хоча подібна практика є результативною в національному масштабі, але не дає якісного впливу на розвиток регіонів. В умовах повоєнного періоду в Україні існує унікальна можливість для активізації регіонального розвитку через мобілізацію потенціалу фахівців, які релокувались з окупованих та прифронтових територій в інші регіони країни. Процес формування екосистем стартапів навколо цих фахівців може дати поштовх розвитку нових видів бізнесу чи інноваційній трансформації традиційних секторів регіональних економік. Для успішної реалізації такого підходу необхідно впровадження комплексу відповідних заходів регуляторного, організаційного та інфраструктурного характеру. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197745 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197744 Fiscal Decentralisation and Local Government Reform: Adaptation in Ukraine Experience of Poland and Lithuania Borodina, O. An effective local government system is one of the basic platforms for the functioning of the country in crisis conditions and the key to a successful post-war recovery of the economy at all levels. Studying the experience of European countries, primarily neighboring countries, greatly facilitates the construction of an optimal model of such a model. The article analyzes the fiscal innovations of Poland in detail, taking into account the identity of the administrative-territorial system and the identity of the formation of local self-government bodies. The indisputable advantage of the introduction of innovative fiscal regimes (Estonian СIT) for the economy of Poland has been established. The conclusions are convincingly illustrated by the dynamics of Poland's GDP growth and the rankings of Poland and the Baltic countries in the world rankings of tax capacity. The study of the experience of Lithuania in the field of reforming the territorial organization of power, carried out in the article, led to the ascertainment of revolutionary phenomena introduced by the neighboring country during both stages of administrative reform. Namely: the presence of a financial self-control mechanism implemented at the sub-regional level and an exceptional example of the delegation of powers from local self-government to a territorial unit managed by a civil servant (and not vice versa). Effective recommendations on borrowing Polish and Lithuanian experience and adapting it to modern conditions of Ukraine's development have been provided. It was established that dialogue with local civil society is the driving force behind the effectiveness of local self-government reform; Ефективна система місцевої влади – одна з базисних платформ для функціонування країни у кризових умовах та запорука успішного повоєнного відновлення економіки на усіх рівнях. Вивчення досвіду європейських країн, у першу чергу, країн-сусідів, значно полегшує побудову оптимальної моделі такої моделі. У статті детально проаналізовано фіскальні інновації Польщі, з огляду на тотожність адміністративно-територіального устрою та ідентичність становлення органів місцевого самоврядування. Констатовано беззаперечну перевагу введення інноваційних фіскальних режимів (Естонський СІТ) для економіки Польщі. Висновки переконливо проілюстровано динамікою зростання ВВП Польщі та рейтингами Польщі і країн Балтії у світових рейтингах податкової спроможності. Дослідження досвіду Литви у галузі реформування територіальної організації влади, виконане у статті, привело до констатації революційних явищ, які впроваджені країною-сусідом протягом обох етапів адміністративної реформи. А саме: наявність механізму фінансового самоконтролю, який реалізовано на субрегіональному рівні та виключний приклад делегування повноважень від місцевого самоврядування до територіальної одиниці, управління якою здійснює державний службовець (а не навпаки). Надано дієві рекомендації щодо запозичення польського та литовського досвіду та адаптації його для сучасних умов розвитку України. Констатовано, що діалог з місцевим громадянським суспільством є рушійною силою ефективності заходів з реформування місцевого самоврядування. Ця особливість має бути використана Україною під час завершення процесу реформування місцевого самоврядування. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197744 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197743 Economic Potential of the Railway Engineering Industry of Ukraine in the Context of Post-War Recovery and European Integration Ruban, M.; Chebotarov, Ie. The study of the set of problems of Ukraine’s post-war restoration and derivative issues of the state’s European integration course involves, first of all, substantiation of the optimal strategic directions of the relevant restoration policy. Generalization of the world experience in the development and implementation of post-war restoration policy serves as an epistemological and scientific-practical basis for the following strategic directions of Ukraine’s restoration: the creation of a transport and logistics cluster based on the expansion of the international alliance – the Lublin Triangle cooperation platform. Expansion of the Lublin Triangle provided that Ukraine takes the necessary measures, is quite realistic by adding to Poland, Lithuania, and Ukraine the Czech Republic, Romania, Moldova, Bulgaria (later, perhaps, also Slovakia, Georgia, and Azerbaijan). In the article, the authors elaborate on their idea, which is substantiated in the Ukrainian and foreign scientific literature, to create the mentioned transport and logistics cluster using a network of transport logistics hubs in the context of the proposed expansion of the Lublin Triangle. Another new historic chance for Ukraine in this area (and in a broader institutional and economic sense) may be the expected invitation to join Germany, France, and Poland in the Weimar Triangle alliance. Based on the analysis of the economic, scientific, and technical state of domestic railway engineering enterprises, the problems and prospects of their wide cooperation with enterprises of Poland, the Baltic States, the Czech Republic, Germany, and France in the sub-sectors of production of locomotives and rolling stock, wagons and special equipment are considered. The appropriate regulatory regime that can ensure the practical implementation of the proposed cooperation (as well as in the broader context of the practical implementation of Ukraine’s post-war restoration policy) should be the creation of a network of special economic zones.; Опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України і похідних питань провадження євроінтеграційного курсу держави передбачає, перш за все, обґрунтування оптимальних стратегічних напрямів відповідної відновлювальної політики. Узагальнення світового досвіду розробки і реалізації політики повоєнного відновлення виступає гносеологічним і науково-практичним підґрунтям у числі визначальних стратегічних напрямів відновлення України виокремити створення транспортно-логістичного кластеру на базі розширення міжнародного альянсу – платформи співробітництва «Люблінський трикутник». Розширення «Люблінського трикутнику», за умов проведення Україною необхідної відповідної діяльності, є цілком реальним шляхом доєднання до Польщі, Литви та України Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії (дещо пізніше, можливо, також – Словаччини, Грузії та Азербайджану). В статті автори поглиблюють висунуту ними й обґрунтовану в українській і зарубіжній науковій літературі пропозицію створення зазначеного транспортно-логістичного кластеру з використанням мережі транспортно-логістичних хабів в контексті пропонованого розширення «Люблінського трикутника». Ще одним новим історичним шансом для України за даним напрямом (й у більш ширшому інституціональному й економічному розумінні) може бути прогнозоване запрошення доєднатися до Німеччини, Франції та Польщі в межах альянсу «Веймарський трикутник». На основі аналізу економічного і науково-технічного стану вітчизняних підприємств залізничного машинобудування розглядаються проблеми та перспективи їхньої широкої кооперативної співпраці з підприємствами Польщі, країн Балтії, Чехії, Німеччини та Франції в підгалузях виробництва локомотивів і моторвагонного рухомого складу, вагонів та спеціальної техніки. Відповідним регуляторним режимом, який в змозі забезпечити практичне запровадження пропонованої співпраці (як й у широкому контексті практичного провадження політики повоєнного відновлення України), слід визначити створення мережі спеціальних економічних зон. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197743 2023-01-01T00:00:00Z