http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188623 Tue, 07 Apr 2026 04:16:26 GMT 2026-04-07T04:16:26Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/564528/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188623 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188673 Організаційні засади роботи цифрових платформ Горбачук, В.М.; Гавриленко, С.О.; Голоцуков, Г.В.; Пустовойт, М.М. Мережеві ефекти визначаються впливом додаткового користувача продукту чи послуги на ту цінність, яку надають цьому продукту чи послузі інші користувачі. Тоді платформи визначаються як утворення, що поєднують економічних агентів, активно управляючи мережевими ефектами серед цифрових образів цих агентів. Мережеві ефекти розрізняють за їх джерелами: таким джерелами можуть бути користувачі однієї групи чи користувачі кількох груп. Оскільки на цифровій платформі мережеві ефекти генеруються спільно всіма користувачами незалежно від груп, до яких вони належать, а інтерес до платформи підвищується, насамперед, при збільшенні обсягу взаємодії, якою управляє ця платформа, то важко розрізняти мережеві ефекти. Участь у платформі користувачів і використання ними її можливостей можуть бути важливими тому, що активне оцінювання ними продуктів і послуг разом з інформацією, яку дають дії користувачів (для платформ, що збирають і застосовують великі дані), забезпечує розуміння дій користувача, дозволяє платформі надавати кращі послуги чи додавати специфічні пропозиції. Коли споживачі шукають продукт, то стикаються з витратами на поїздки, на інформацію про ціни, витратами на порівняння характеристик продуктів. Коли постачальники шукають платоспроможного покупця, вони зазнають витрат на поїздки та комунікаційні витрати. Посередники знижують трансакційні витрати шляхом централізації обміну. За наявності ринку випадкових сполучень існують вигідні можливості для посередників проводити централізовані обміни, оскільки на покупців і продавців впливає тип їхнього партнера сполучення, а посередництво дозволяє здійснювати самовідбір типів економічних агентів. Посередницька торгівля може частково чи повністю замінювати децентралізовану торгівлю і сприяти ефективнішому розміщенню ресурсів.; Network effects are determined by the influence of an additional user of a product or service on the value that other users attach to this product or service. Platforms are then defined as entities that connect economic agents, actively managing network effects among the digital copies (images) of those agents. Network effects are distinguished by their sources: such sources can be users of the only group or users of several groups. Because, on a digital platform, network effects are generated jointly by all users, regardless of the groups to which they belong, and interest in the platform increases when the volume of interaction this platform manages increases, it is difficult to distinguish between different sources of network effects. User participation in the platform and their application of platform features can be important because their active evaluation of products and services, together with information provided by user actions (for platforms that collect and apply big data), gives an understanding of those actions, allows providing better services by the platform or adding specific offers. When consumers search for a product, they face travel costs, price information costs, and product feature comparison costs. When suppliers are looking for a willing buyer, they incur travel costs and communication costs regarding their products. Intermediaries reduce transaction costs by centralizing the exchange. In the presence of a random-matching market, there are profitable opportunities for intermediaries to conduct centralized exchanges, since buyers and sellers are influenced by the type of their matching partner, and intermediation allows self-selecting for types of economic agents. Intermediated trade can partially or completely replace decentralized trade and lead to more socially efficient allocations. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188673 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188672 Cloud service for authentication of a person based on their electrocardiogram Luhovskyi, Yu.O. Telemedicine grows faster with each year. In scope of it new technologies have been created to solve information communication problems. One of them is distance monitoring which requires electrocardiogram analysis. In this case it is important to confirm that the transferred electrocardiogram through information channels belongs to the patient. Researchers from different countries work on this problem. They suggest different methods of authentication by electrocardiogram. The goal of this work is to suggest a prototype of a service that could be used to authenticate electrocardiograms. The paper describes which algorithms have been used to build authentication technology and how it was implemented. There is a short history of built applications. It shows their structures and the purpose. The recently developed system is a prototype to authentication service. It performs registration of new electrocardiograms which is the most time consuming process in authentication. The paper describes the architecture of the system and shows the result of executed experiments. The results show that there is a performance issue with the machine learning library ML.NET. When a lot of cores are allocated to one machine learning instance the overheads highly decrease the overall experiment time. These experiments confirmed Amdahl’s law. Nevertheless, an architecture was found where experiments took the least time for execution. Knowing the issue with the machine learning library, a new architecture setup was suggested and will be implemented in future works. Besides, attention is paid on how developed service should help researchers to improve the technology. The main idea of the system is using one service for developing and testing the technology. That means we can be sure that the cloud service that runs on production would behave the same as in the research phase.; Телемедицина з кожним роком пришвидшує свій розвиток. Відбувається це за рахунок винайдення нових технологій, що розвивають комунікацію та роботу з даними. Одним із напрямків, в телемедицині є дистанційний моніторинг, задачею якого є постійно контролювати стан пацієнта. Це здійснюється перевіркою різних показників, в тому числі, йі електрокардіограми. Важливо, щоб надіслана кардіограма належала саме пацієнтові на моніторингу. Для цього розробляється технологія автентифікації по електрокардіограмі. Дослідники з різних країн працюють над цим питанням використовуючи підходи, що можуть сильно відрізнятись. В цій роботі описується прототип хмарного сервісу по автентифікації. Описуються алгоритми, що використовувались для побудови технології автентифікації та додатків, що реалізують цю технологію. Показуються послідовні розробки додатків та описуються їх задачі. Останній розроблений додаток - це хмарний сервіс, побудований на мікросервісах, що виконує реєстрацію електрокардіограм. Це є найбільш витратна щодо часу операція автентифікації. Приводиться архітектура сервісу та результати експериментів. По результатах помітно, що є проблеми з машинним навчанням, а саме бібліотекою ML.NET. Коли виділяється багато ядер для одного екземпляра мікросервіса, що навчає нейромережі, виникають накладні витрати на розпаралелювання, що сильно впливає на продуктивність. Це підтверджує закон Амдала. За наявної архітектури була знайдена конфігурація, при якій час на проведення експериментів був найменшим. Враховуючи проблему з накладними витратами нова архітектура була запропонована для подальших досліджень. Розглядається, як розроблена архітектура повинна допомогти в розвитку технології. Ідея системи полягає у використанні одного і того ж сервісу для досліджень і в промисловому використанні. Це дасть гарантію, що промисловий сервіс буде поводитись так само як і при дослідженні. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188672 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188671 Моделювання оптимальних стратегій переслідування з простим рухом Пашко, С.В. Розглядаються стратегії переслідування цілі одним переслідувачем із простим рухом. Критерієм є час захоплення цілі. Наводиться доведення оптимальності стратегії паралельного зближення і погонної стратегії. Стратегія паралельного зближення полягає в тому, що переслідувач, знаючи вектор швидкості цілі в даний момент часу, вважає цей вектор постійним та обчислює на лінії руху цілі точку, в якій може відбутися захоплення, якщо переслідувач рухатиметься з постійною максимальною швидкістю. В кожний момент часу вектор швидкості переслідувача направлений на точку захоплення, а величина швидкості максимальна. Якщо переслідувач рухається з максимальною швидкістю у напрямку цілі, стратегія переслідування називається погонною стратегією. Наведено ряд прикладів переслідування з використанням стратегій паралельного зближення та погонної стратегії, розрахованих числовим методом. Визначено основні параметри руху агентів, що впливають на час захоплення: швидкості цілі та переслідувача, координати цілі та переслідувача в момент початку переслідування, тип і параметри лінії руху цілі; задача переслідування визначається цими параметрами. На основі числового моделювання окреслено множини задач, для яких стратегія паралельного зближення перевершує погонну стратегію або навпаки. Вибрані параметри руху приблизно відповідають параметрам руху сучасних бойових літаків та засобів протиповітряної оборони; в числових експериментах абсолютна величина прискорення цілі не перевищує 10g, де g – прискорення вільного падіння. Оскільки рух переслідувача вважається простим, дозволяється будь-яка абсолютна величина його прискорення. У разі застосування стратегії паралельного зближення ця величина незначно відрізняється від абсолютної величини прискорення цілі; якщо застосовується погонна стратегія, абсолютна величина прискорення переслідувача може бути значно більшою.; Strategies for pursuit of a target by one pursuer with simple movement are considered. The criterion is the time to capture the target. The proof of the optimality of the parallel approach strategy and the chasing strategy is presented. The strategy of parallel approach consists in the fact that the pursuer, knowing the velocity vector of the target at current moment, considers this vector to be constant and calculates a point on the target’s line of motion at which capture can occur if the pursuer moves at a constant maximum speed. At each instant of time, the pursuer’s velocity vector is directed to the capture point, and the magnitude of the velocity is maximal. If the pursuer moves at maximum speed in the direction of the target, the pursuit strategy is called a chasing strategy. A number of examples of pursuit using the strategies of parallel approach and chasing strategy, calculated by the numerical method, are given. The main parameters of the movement of the agents affecting the time of capture are determined: the speed of the target and the pursuer, the coordinates of the target and the pursuer at the time of the beginning of the pursuit, the type and parameters of the target’s movement line; the pursuit task is determined by these para-meters. On the basis of numerical modeling, a sets of problems is outlined for which the parallel approach strategy is better then the chasing strategy or vice versa. The selected movement parameters roughly correspond to the movement parameters of modern combat aircraft and air defense equipment; in numerical experiments, the absolute value of the acceleration of the target does not exceed 10g, where g is the accele-ration of free fall. Since the pursuer’s motion is considered simple, any absolute value of its acceleration is allowed. In the case of applying the parallel approach strategy, this value slightly differs from the absolute value of the target’s acceleration; if a chasing strategy is used, the absolute magnitude of the pursuer’s acceleration can be much larger Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188671 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188670 Програмний пакет для оцінки похибки калібрування стереокамери в системі комп’ютерного зору Вітюк, А.Є.; Дорошенко, А.Ю. Застосовано метод оцінки точності моделі об’єкта для задачі стійкого захвату у комбінованій системі пропозиції захвату та реконструкції тривимірної моделі об’єкта. Така комбінована система дозволяє здійснювати стійкий захват об’єктів будь-якої форми без обмежень на типи форм у тренувальному наборі даних. Класичні підходи реконструкції поверхні об’єкту базуються на відновленні глибини точок по парі зображень з двох камер. На якість тривимірної реконструкції впливає декілька факторів: рух камери та об’єктів середовища, просторове квантування координат зображення, відповідність ключових точок, параметри калібрування камери, невраховані спотворення камери, а також числові та статистичні властивості обраного методу реконструкції. Похибки параметрів камери можуть бути мінімізовані шляхом покращення процедури калібрування, тому було досліджено вплив похибок на якість тривимірної моделі. Метрикою для оцінки точності обрано відхилення моделі від площини. Для її розрахунку здійснюється обробка хмари точок шляхом ідентифікації площин та сегментації, для яких розглянуто алгоритм, що базується на методі RANSAC. Розроблено програмний пакет для здійснення оцінки точності реконструйованої моделі. Проведено експеримент для отримання залежності точності реконструйованих площин від похибок параметрів камер. Оцінку впливу похибок калібрування на тривимірну реконструкцію було здійснено шляхом порівняння метрик для окремих площин при різному рівні внесеної штучно похибки та оцінки впливу величини похибки на ці метрики.; The approach for accuracy assessment of the object model a for the problem of stable grasping in the combined system of the proposal of grasping and the reconstruction of the three-dimensional model of the object was considered. Such a combined system allows stable capture of objects of any shape without restrictions on the types of shapes in the training data set. Novel approaches to surface reconstruction of the object are based on restoring the depth of points from a pair of images from two cameras. The quality of the 3D reconstruction is affected by several factors: the movement of the camera and environmental objects, spatial quantization of the image coordinates, correspondence of key points, camera calibration parameters, unaccounted camera distortions, as well as numerical and statistical properties of the selected reconstruction method. Camera parameter errors can be minimized by improving the calibration procedure, so the impact of errors on the quality of the 3D model was investigated. The deviation of the model from the plane is chosen as a metric for quality assessment. For its calculation, the point cloud is processed by plane identification and segmentation, for which an algorithm based on the RANSAC method is considered. The software package for accuracy estimation was developed. An experiment was conducted to obtain the dependence of the accuracy of the reconstructed planes on the errors of the camera parameters. The impact of calibration errors on 3D reconstruction was evaluated by comparing metrics for individual planes at different levels of artificial error and evaluating the impact of the error on these metrics. Modeling the error of the camera calibration parameters with a given noise level shows that the calibration parameters deteriorate as the noise level increases. In particular, it was established that an increase in error contributes to an increase in the error of estimation of calibration parameters. In addition, orientation parameters (rotation and translation) are more complex and therefore more sensitive to measurement noise than other parameters. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/188670 2022-01-01T00:00:00Z