http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/186961 Thu, 23 Apr 2026 20:27:40 GMT 2026-04-23T20:27:40Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/559465/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/186961 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187017 Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів Гордієнко, Д. Рецензія на книгу: Соболь Ю.О., Чепурний В.Ф. Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії (1989–2002 рр.): зб. матеріалів. Чернігів: Десна Поліграф, 2020. 186 с.: іл.; Review : Sobol Yu.O., Chepurnyi V.F. A brick for the native church. History of the revival of the Chernihiv Diocese (1989–2002): collection. materials. Chernihiv: Desna Polygraph, 2020. 186 p.: illustrations. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187017 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187016 Феномен вини й спокути в романі «Ходою краба» Ґюнтера Ґраса Варецька, С. Проаналізовано феномен вини й спокути в романі «Ходою краба» Нобелівського лауреата з літератури Ґюнтера Ґраса. Наголошується, що так зване подолання історичного минулого, яке виникло в німецькій культурі після Другої світової війни, актуальне й до нині. На поч. ХХІ ст. комплекс питань, як скажімо: відповідальність людини перед історією, особиста відповідальність кожного індивіда в скоєних злочинах, повоєнні травми і як жити з ними далі, особиста вина людини, а також колективна вина тощо набуває нових смислів. Черговим поштовхом зацікавлення до цієї проблеми вважають вихід з друку роману «Ходою краба» Ґюнтера Ґраса 2002 р. Саме тут автор демонструє, як відбувається переосмислення однієї й тієї ж трагедії трьома поколіннями однієї родини, а саме – довгий час замовчувану загибель лайнера «Вільгельм Густлофф» з величезною кількістю біженців під час Другої світової війни. Проміжок змальованого часу охоплює майже 60 років, і це та часова дистанція, яка дозволяє абсолютно інакше подивитися на табуйовані трагічні події підліткам у ХХІ ст., вони, на відміну від батьків, рішуче відстоюють власну позицію й приймають відповідальність за скоєне цілковито на себе.; The phenomenon of guilt and atonement in the novel «Crabwalk» by the Nobel laureate in literature Günther Grass is analyzed. It is emphasized that the so-called overcoming of the historical past, which arose in German culture after the World War II, is still relevant today. At the beginning XXI c., a complex of issues, for example, manʼs responsibility to history, the personal responsibility of each individual in the crimes committed, post-war traumas and how to live with them, personal guilt of a person, as well as collective guilt and etc. acquire new meanings. Another impetus for an interest in this problem is considered to be the publication of the novel «Crabwalk» by Günter Grass in 2002. There is exactly where the author demonstrates how the same tragedy is reinterpreted by three generations of the same family, namely the long-hidden death of the liner «Wilhelm Gustloff» with a huge number of refugees during the World War II. The period of time depicted covers almost 60 years, and this is the time distance that allows teenagers in the XXI c. to look at the taboo tragic events in a completely different way. They, unlike their parents, resolutely defend their position and take responsibility for what happened completely on them. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187016 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187015 Гирич І. Українська історія: через ідентичність до держави Демченко, Т. Рецензія на книгу: Гирич І. Українська історія: через ідентичність до держави. Київ: Українські пропілеї, 2021. 270 с.; Review : Hyrych I. Ukrainian history: through identity to the state. Kyiv: Ukrainian Propylaea, 2021. 270 p. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187015 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187014 Твори преподобного Єфрема Сирина в Київській Русі Шуміло, С. У статті розглянуто деякі особливості середньовічного християнського світобачення, відображені в перкладних творах сирійського письменника IV ст. нашої ери Єфрема, які побутували в Київській Русі. Мета статті – встановити причину надзвичайної популярності творів Єфрема Сирина серед новонавернених слов’ян, яку доводить і велика кількість списків його творів, і алюзії на ці твори, які трапляються в багатьох давніх проповідях, житіях та навіть народних духовних піснях. Використано метод герменевтичного аналізу. Новизна статті полягає у співставленні ситуації новонавернених слов’ян та ранньохристиянських сирійських громад – за простотою їхньої віри, якою вона була до виникнення багатотомних богословських праць. Попри ліричність та простоту викладу, Єфрем Сирин досить поступово в проповідях та повчаннях розтлумачує мистецтво безперервної молитви, очищення серця, спокути, тримання розуму в серці, самозасудження та скрухи. Письменник пропонує читачеві не теоретичні міркування про необхідність каяття та оплакування своїх гріхів, а безпосередньо плаче та молиться разом із читачем, вміщуючи в проповідь сам молитовний та покаянний текст, який читач зможе вимовити як власні слова до Бога. Надзвичайна популярність цих творів у Київській Русі та одночасна відсутність у ранній період християнізації слов’ян вагомих богословських праць серед перекладних творів свідчать про те, що ліричний підхід Єфрема Сирина до повчання та проповіді став найзручнішим, найдієвішим для навернених слов’ян. Висновок: мета повчань та проповідей Єфрема Сирина полягає не в дидактиці, а у створенні молитовного настрою, залученні читача до своєї молитви, до свого розчулення та славослів’я. Ось звідки відчуття «спорідненості», із якою прийняли Єфрема Сирина слов’яни. Київська Русь ще не знала схоластичної «прохолоди» богословських трактатів, ще не була знайома з поняттям «духовного стану», ще готова була відкритим серцем сприймати проникливі слова Сириянина й від нього непомітно та надійно засвоювати «мистецтво з мистецтв» – ісихастське творення безперервної молитви.; The article examines some features of the medieval Christian worldview, reflected in the translated works of Ephrem, IV cent. Syrian writer, that existed in Kyivan Rus. This paper aims to determine the reason for Ephrem the Syrian’s works extraordinary popularity among newly converted Slavs, proved by a large number of their manuscripts and allusions to them often found in ancient sermons, saints’ lives and even folk spiritual songs. The method of hermeneutic analysis is used. The article’s novelty is in comparing the situation of the newly converted Slavs and early Christian Syrian communities according to openmindedness of their faith as it was before multi-volume theological works emerged. Despite lyricism and simplicity of presentation, in his sermons and homilies Ephrem the Syrian quite gradually explains the art of continuous prayer, heart purification, repentance, keeping mind in heart, self-condemnation and sorrow. The writer does not offer a reader theoretical considerations about necessity to repent and cry for one’s sins, but directly cries and prays together with a reader, includes a prayer and a penitential text in a sermon that a believer can pronounce as own speech to God. These works extraordinary popularity in Kyivan Rus and simultaneous absence of significant theological oeuvres among translated literature in the early period of the Slavs Christianization both indicate Ephrem the Syrian’s lyrical approach to a homily and a sermon became the most convenient and effective for the converted Slavs. Conclusion: the purpose of Ephrem the Syrian’s homilies and sermons is not in didactics, but in creating a prayerful mood, involving a reader in one’s prayer, emotion and praise. This was the source of the Slavs’ “kinship” feeling when they accepted Ephrem the Syrian. Kyivan Rus did not yet know scholastic “coolness” of theological tractates and the concept of “spiritual state”; it was still ready to accept perceptive words of the Syrian with an open heart and to imperceptibly and reliably learn from him the “art of arts” – hesychastic creation of continuous prayer. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187014 2022-01-01T00:00:00Z