<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Мовознавство, 2020, № 4</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184153</link>
<description/>
<pubDate>Fri, 01 May 2026 07:11:05 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-05-01T07:11:05Z</dc:date>
<image>
<title>Мовознавство, 2020, № 4</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/562312/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184153</link>
</image>
<item>
<title>Нові правила оформлення публікацій у журналі "Мовознавство"</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187740</link>
<description>Нові правила оформлення публікацій у журналі "Мовознавство"
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187740</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Віталій Григорович Скляренко (14.08.1937 – 20.07.2020)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187739</link>
<description>Віталій Григорович Скляренко (14.08.1937 – 20.07.2020)
20 липня 2020 року пішов з життя Віталій Григорович Скляренко — один з найвидатніших українських мовознавців другої половини ХХ – початку ХХІ ст., автор фундаментальних праць з порівняльно-історичної акцентології, етимології та лексикології, директор Інституту мовознавства&#13;
ім. О. О. Потебні НАН України (1996–2017 рр.), головний редактор журналу «Мовознавство» (2007–2019 рр.), академік Національної академії наук України (з 2003 р.).
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187739</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187738</link>
<description>Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення
Малаш, О.
Рецензія на книгу: Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення. Київ: Компанія "Медіа Майстер", 2019. 208 с.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187738</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Індивідуально-авторська семантика лексеми widnokrąg в однойменному романі Веслава Мисливського</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187737</link>
<description>Індивідуально-авторська семантика лексеми widnokrąg в однойменному романі Веслава Мисливського
Сидяченко, Н.Г.
У статті, що є продовженням низки досліджень, присвячених індивідуально-авторській семантиці в художніх ідіолектах, аналізуються значення лексеми виднокруг, яка функціонує як ключове слово в тексті однойменного роману польського&#13;
письменника В. Мисливського. Подано характеристики ключових слів, усталені в&#13;
теоретичній літературі, серед яких найголовніша: ключові слова пов’язані з ідейно-тематичним змістом твору/творів, концептуальними думками автора, вербалізованими образно й дослівно. Проаналізовано відповідність лексеми виднокруг&#13;
ідіолекту В. Мисливського вказаним характеристикам. За лексикографічними джерелами зіставлено загальномовну структуру значень полісем widnokrąg i виднокруг,&#13;
horyzont і горизонт у польській та українській літературних мовах. На підставі&#13;
здійсненого контекстуального аналізу виявлено, що лексема виднокруг у художньому ідіолекті В. Мисливського функціонує в загальномовних значеннях: ‛місце позірного зіткнення неба із землею або морем’ та ‛частина земної поверхні, яку можна&#13;
бачити на відкритій місцевості’; актуалізується в давніх міфологічних значеннях&#13;
‛місце зіткнення цього й того світу’, ‛місце переходу в потойбіччя’; а також набуває&#13;
індивідуально-авторського значення ‛доля’, яке продукується шляхом метонімічного розширення усталеного в польській мові значення ‛оточення, середовище чогось&#13;
або чиєсь’, доповнюючись метафоричною трансцендентальною конотацією. Метонімічне звуження значень ‛оточення…’ та ‛простір…’ породжує у словосполучення&#13;
центр виднокругу семантику ‛мала батьківщина’. Митець, маючи своє бачення реалії (денотата), вносить зміни в усталене в загальномовній номінації «вирізнення і&#13;
применшення чи елімінування» його рис, кодуючи їх в індивідуальному значенні.&#13;
Тому дослідження індивідуально-авторської семантики ключових слів допомагає&#13;
також глибше пізнати художню картину світу автора. Зокрема, наше дослідження&#13;
висвітлює фрагменти картини світу, що зберігають давні уявлення міфологічної свідомості й давніх, але живих донині в Польщі, обрядодій поминання предків.; In the paper, which is a continuation of a number of studies on individual writer’s&#13;
semantics in idiolects, the author has analyzed the meaning of the concept widnokrąg&#13;
(the horizon), which functions as a keyword in the novel “Widnokrąg” written by Polish&#13;
writer W. Myśliwski. The definitions of keywords, established in the theoretical literature,&#13;
are emphasized, the most important of them is spotlighted: keywords are related to the&#13;
ideological and thematic content of the work/works, conceptual ideas of the author,&#13;
verbalized figuratively and literally. The word widnokrąg of Myśliwski’s idiolect in relation&#13;
to the specified determinants has been analyzed. Taking into account the lexicographic&#13;
sources, the common language structure of the meanings of the polynominals widnokrąg&#13;
and виднокруг and their synonyms horyzont and горизонт in Polish and Ukrainian&#13;
languages are compared. Taking into account the contextual analysis, it was found out that&#13;
the word widnokrąg in the W. Myśliwski’s idiolect functions in common terms: ‛place of&#13;
apparent collision of the sky with land or sea’ and ‛part of the earth’s surface that can be&#13;
seen in the open’; and is also actualized in ancient mythological meanings as ‛the place of&#13;
collision of this and that world’, ‛the place of transition to the after life’. In addition, the&#13;
keyword compared acquires the individual authorial meaning of ‛fate’. It is produced in&#13;
the text by metonymical extending of the figurative meaning ‛surroundings, environment&#13;
of something or someone’ established in Polish, supplemented by a metaphorical&#13;
transcendental connotation. The metonymic narrowing of the meanings of ‛environment’&#13;
and ‛space’ determines of the phrase the center of the horizon the semantics ‛native place’.&#13;
The writer, having his own vision, perception of reality denotation, makes changes in&#13;
the established category in the language “distinction and reduction or elimination” of&#13;
its features, encoding them in the individual sense. Therefore, the study of individual&#13;
author’s semantics of keywords also supports our better understanding of the author’s&#13;
world picture. In particular, our study highlights fragments of the narrator’s world picture,&#13;
which preserves the ancient ideas of mythological consciousness and ancient, but still&#13;
active in Poland the rites of commemoration of ancestors.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187737</guid>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
