<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Мовознавство, 2017, № 1</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183699</link>
<description/>
<pubDate>Sun, 26 Apr 2026 02:24:32 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-26T02:24:32Z</dc:date>
<image>
<title>Мовознавство, 2017, № 1</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/549603/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183699</link>
</image>
<item>
<title>Potebnja, langage, pensée</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184241</link>
<description>Potebnja, langage, pensée
Пономаренко, В.
Рецензія на книгу: Potebnja, langage, pensée /&#13;
Ed. par P. Seriot, M. Schoenenberge&#13;
Lausanne : Université de Lausanne, 2016.— 216 p.&#13;
&#13;
Збірник під назвою «Потебня, мовлення, мислення» (французькою мовою) видано в Лозаннському університеті (Швейцарія) за матеріалами наукового колоквіуму, що відбувся в червні 2013 р.&#13;
&#13;
У «Презентації» (с. 1-2), підготовленій відомим швейцарським славістом П. Серіо, зазначено, що обмін думками виявив «велике багатство, а історія і порівняльна лінгвістична епістеміологія сприяли ознайомленню зі східноєвропейськими поглядами на мову франкомовного інтелектуального простору» (с. 1). Відзначаються насамперед семіотичні підходи О. О. Потебні та його тріада зовнішня форма — внутрішня форма — зміст, що називається основною віхою особливої інтерпретації Гумбольдта в Росії. Основною ж метою колоквіуму було обговорення лінгвістами, філософами й фахівцями з семіотики наукових зрушень ХІХ-ХХ ст., знання яких необхідне для кращого розуміння сучасності, а в цьому контексті чільне місце посідають Центральна і Східна Європа.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184241</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Русизми (росіянізми) в українській перекладній лексикографії початку XX ст.</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184240</link>
<description>Русизми (росіянізми) в українській перекладній лексикографії початку XX ст.
Томіленко, Л.М.
У статті на матеріалі російсько-українських перекладних словників початку XX ст. розглянуто місце русизмів (зокрема іменників) у лексикографічній практиці минулого століття. З’ясовано їхній статус і поширеність у сучасній українській мові та вітчизняному словникарстві.; The place of russisms (in particular nouns) in lexicographical practice of the last century was studied on the material of Russian-Ukrainian translation dictionaries of the early XX century. Their state and prevalence in modem Ukrainian language and national lexicography were determined.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184240</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Авторське тлумачення українізмів у російськомовних творах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184239</link>
<description>Авторське тлумачення українізмів у російськомовних творах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка
Полякова, Т.М.
У статті проаналізовано способи подання українізмів у російському художньому тексті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Індивідуально-авторську методику тлумачення інокультурного лінгвокомпонента розглянуто як складову частину змісту твору і як своєрідну рису стилю письменника.; The article deals with different possibilities of presenting and interpreting specific Ukrainian words that are proper in the Russian-language literary discourse of the Ukrainian writer H. F. Kvitka-Osnovjanenko. The author’s methodology in rendering the sense of those language components that pertain to a different culture is considered, Kvitka-Osnovjanenko’s style and literary skills are also regarded.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184239</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>До питання про макросегментацію діалектного тексту</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184238</link>
<description>До питання про макросегментацію діалектного тексту
Вербич, Н.С.
У статті схарактеризовано особливості членування діалектного спонтанного мовлення. Основні інтонаційні параметри діереми стику описано на підставі слухового та інструментального аналізу. Зауважено, що встановлення межі між двома компонентами тексту ґрунтується на єдності їхніх змістових і просодичних елементів. Серед інтонаційних параметрів, які визначають межу між надфразними єдностями, обов’язковими є тривала темпоральна пауза (з перервою у фонації), кінцеве зниження частоти основного тону з реалізацією термінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу та уповільнення темпу вимовляння останньої синтагми. Як засвідчив аналіз, окремі параметри інтонаційної структури тексту залежать від ступеня самостійності його сегментів та способу тематичного розгортання діалектної оповіді.; The article focuses on the features of segmentation of the dialectal spontaneous speech. The indexes of abutment’s basic prosodical parameters are presented on the auditory and experimental level. It should be stressed that unity of content and intonation elements of text determines a border between the two above phrase unities. Long temporal pause (with a break in phonation), the ultimate reduction tone with the realization of the terminal tone in a low area, wide interval of tone through a pause and slowdown of time phonation of last syntagma are the intonational parameters that define a boundary between parts of the text. It is shown that some parameters of the intonational structure of a text depend on the degree of autonomy of its segments and the way the thematic deployment of a dialect narrative.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184238</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
