http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183680 Fri, 01 May 2026 03:03:50 GMT 2026-05-01T03:03:50Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/549561/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183680 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184043 Хроніка 14—15 травня 2015 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження одного із засновників слов’янознавства Віктора Івановича Григоровича. Організатором конференції був Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України. У конференції взяли участь учені з України та Білорусі. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184043 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184042 Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України Редьква, Я. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України. К : ВЦ «Академія», 2014.— 544 с. Автор рецензованого словника В. В. Лучик, знаний у слов’янській ономастичній науці мовознавець, зробив широкий етимологічний огляд усього топонімного простору України, розпочавши від лімноніма Авдієве озеро та завершивши ойконімом смт. Ящикове. Як зазначає сам укладач, у праці «пояснено походження 3700 сучасних та історичних топонімів», тлумачення яких розкрито в 2600 етимологічних статей. Топонімний матеріал, судячи із загального огляду, має рівнорозподільний характер: гідроніми, ойконіми, ороніми. Власне, вихід такої праці продиктований ще й певним громадянським обов’язком її автора не тільки перед фахівцями в галузі ономастики, а радше — перед суспільством. Адже видавці словника позначкою «довідкове видання» уможливлюють широкому загалу доступ до зрозумілого пояснення походження найвідоміших історичних географічних назв України. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184042 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184041 Людина в українській етнофразеології: біполярна опозиція «людина—тварина» Онуфрійчук, Г.І. У статті пропонується опис етнофразеологічних одиниць на позначення тваринного світу, здійснюється спроба дослідити їхню внутрішню форму на тлі української етнокультури, розкривається природа сакральності деяких фразеологізмів, наголошується на важливості дослідження образів народного мовлення як цілісної мовної мікросистеми.; This article is deal with the description of ethnophraseological units marking animal world. We try to analyze it’s inner form in the context (against the background) of Ukrainian ethno culture. We reveal the character of sacralness of some phraseological unit and we lay the stress on the importance to analyze the image of the folk-speech as complete language microsystem. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184041 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184040 Про внутрішній потенціал релігійної лексики (на прикладах запозичень поганий та агнець) Ковтун, А.А. У статті розглянуто питання збагачення лексичної системи української мови лексикою з релігійними значеннями на прикладі історії розвитку іншомовних лексем поганий і агнець та механізмів формування їхніх вторинних значень. Автор доводить, що релігійна лексика в українській мові має потужний внутрішній потенціал для розбудови прагматичних значень з найвищим ступенем вияву певних ознак. Незалежно від типу зв’язку між первинним і вторинним значеннями, розширення лексико-семантичних структур релігійних лексем нерелігійною семантикою відбувається завдяки актуалізації традиційних для релігійних значень оцінок (позитивної, як у метафорі агнець; негативної, як у гіперонімі поганий), увиразнених комплексом емотивних ознак і навіть поляризацією зовнішньої форми слова та нового нерелігійного значення, як в енантіоконотемічному конверсиві агнець.; The article explores the enrichment of the Ukrainian lexicon with the religious words and for this purpose addresses the example of the development of the foreign lexical units поганий and агнець and the mechanism of their secondary meanings formation. The author maintains that the extension with non-religious semantics of lexical-semantic structures of religious words is driven by actualization of evaluative semantic components which are conventional for religious meanings (positive in the metaphor агнець and negative — in the metaphor поганий) regardless of the type of connection (hyperonym, metaphor, or converse) between primary and secondary non-religious meanings. As with the enantioconothemic converse агнець created by peqoration of the metaphor агнець, emotive complex of semantic features and even polarization of a word’s external form and a new religious meaning sharpen the expression of evaluation. Retaining evaluative components of religious meanings in their derivatives stems from the high regard the Ukrainians, who are considered one of the most deeply christianized East Slavic people, hold the Christian faith in. The religious vocabulary has strong internal capacity to build pragmatic meanings with the highest degree of manifestation of certain characteristics over the entire history of the Ukrainian language. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184040 2015-01-01T00:00:00Z