<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Економічний вісник Донбасу, 2021, № 3 (65)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179767</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 04:59:08 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-06T04:59:08Z</dc:date>
<image>
<title>Економічний вісник Донбасу, 2021, № 3 (65)</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/544092/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179767</link>
</image>
<item>
<title>Особливості стратегічного управління інноваційним розвитком промислових підприємств</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181876</link>
<description>Особливості стратегічного управління інноваційним розвитком промислових підприємств
Корж, М.В.; Бєлікова, О.Ю.; Фоміченко, І.П.; Баркова, С.О.
У статті розглянуто основні аспекти стратегічного управління розвитком промислових підприємств. Розроблено модель стратегічного управління промисловим підприємством. Доведено, що поєднання інтеграції стратегічного та інноваційного управління приводить до поліпшення позицій підприємств в конкурентній боротьбі на ринку за рахунок створення конкурентних переваг. Досліджено особливості формування стратегічного управління інноваційним розвитком на промисловому підприємстві, головною з яких є перспективне орієнтування інноваційної діяльності на запити споживачів, гнучке реагування і безперервне оновлення параметрів моделі ведення діяльності, виходячи з вимог конкуренції, в напрямку досягнення стійких переваг шляхом розвитку творчості та інтелектуального потенціалу підприємства, що зумовлює зростання його значення в системі управління сучасним підприємством в умовах інноваційного розвитку. Визначено, що основними перевагами стратегічного мислення в аспекті керівництва та менеджменту підприємства є: можливість підпорядкування всієї діяльності ключовому аспекту стратегії; можливість більш чіткого реагування на зміни внутрішнього середовища та навколишнього оточення власниками та керівництвом підприємства; можливість здійснювати менеджерами підприємства оцінку альтернативних варіантів капітальних вкладень і розвитку персоналу, що надає можливості передислокації ресурсів у стратегічні зони  і стратегічні проєкти розвитку підприємства та інші. Окреслено етапи стратегічного управління інноваціями, що дозволять забезпечити досягнення бажаних результатів за рахунок реалізації інноваційних впроваджень в майбутньому періоді.; В статье рассмотрены основные аспекты стратегического управления развитием промышленных предприятий. Разработана модель стратегического управления промышленным предприятием. Доказано, что сочетание интеграции стратегического и инновационного управления приводит к улучшению позиций предприятий в конкурентной борьбе на рынке за счет создания конкурентных преимуществ. Исследованы особенности формирования стратегического управления инновационным развитием на промышленном предприятии, главной из которых является перспективное ориентирование инновационной деятельности на запросы потребителей, гибкое реагирование и беспрерывное обновление параметров модели ведения деятельности, исходя из требований конкуренции, в направлении достижения устойчивых преимуществ путем развития творчества и интеллектуального потенциала предприятия, которое предопределяет рост его значения в системе управления современным предприятием в условиях инновационного развития. Определено, что основными преимуществами стратегического мышления в аспекте руководства и менеджмента предприятия являются: возможность подчинения всей деятельности ключевому аспекту стратегии; возможность более четкого реагирования на изменения внутренней среды и окружающей обстановки владельцами и руководством предприятия; возможность осуществлять менеджерами предприятия оценку альтернативных вариантов капитальных вложений и развития персонала, что предоставляет возможности передислокации ресурсов в стратегические зоны и стратегические проекты развития предприятия и прочее. Очерчены этапы стратегического управления инновациями, которые позволят обеспечить достижение желаемых результатов за счет реализации инновационных внедрений в будущем периоде.; The article considers the main aspects of strategic management of industrial development. A model of strategic management of an industrial enterprise has been developed. It is proved that the combination of integration of strategic and innovation management leads to the improvement of enterprises' competitive position in the market by creating competitive advantages. Peculiarities of formation of strategic management of innovative development at the industrial enterprise are investigated, the main of which is perspective orientation of innovative activity on inquiries of consumers, flexible reaction and continuous updating of parameters of business model, proceeding from competition requirements, towards achievement of steady advantages by development of creativity and intellectual potential of the enterprise, which causes the growth of its importance in the management system of a modern enterprise in terms of innovative development. It is determined that the main advantages of strategic thinking in terms of leadership and management of the enterprise are: the ability to subordinate all activities to a key aspect of strategy; the ability to more clearly respond to changes in the internal environment and the environment by the owners and management of the enterprise; the ability of enterprise managers to assess alternatives for capital investment and staff development, which provides opportunities for redeployment of resources to strategic areas and strategic projects for enterprise development and others. The stages of strategic innovation management are outlined, which will ensure the achievement of the desired results through the implementation of innovative implementations in the future.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181876</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Стратегічні напрями інтеграції України до освітнього, дослідницького та інноваційного просторів ЄС</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181875</link>
<description>Стратегічні напрями інтеграції України до освітнього, дослідницького та інноваційного просторів ЄС
Вишневський, О.С.
Метою статті є визначення стратегічних напрямів інтеграції освітнього, дослідницького та інноваційного просторів України до відповідних просторів ЄС з урахуванням економічних інтересів України. Зазначені простори можна відокремити один від одного відносно продукту, який вони створюють. Продуктом освітнього простору є відтворення існуючого знання, дослідницького простору – створення нового знання (новація), інноваційного простору – інновація.&#13;
Відносно просторів можна запропонувати три види інтеграції: (1) повна; (2) часткова; (3) поелементна. Повна інтеграція двох просторів передбачає формування єдиного інституційного середовища та відповідних йому зв'язків. В цьому випадку відбувається інституційне поглинання одного простору іншим. Часткова інтеграція просторів відбудеться через їх перетин. У цьому випадку формуються нові елементи, які одночасно мають зв'язки, що відповідають першому та другому просторам, а інституційне середовище стає змішаним. Поелементна інтеграція відбувається, коли елементи одного простору інтегруються до іншого простору. Наприклад, дослідник або студент з країни А мігрує до країни Б для постійного проживання. &#13;
Виходячи з статистичних спостережень за 2013-2019 рр. можна стверджувати, що результати діяльності українського дослідницького простору більшою мірою використовується в ЄС, ніж результати дослідницького простору ЄС в Україні. І у кінцевому підсумку, новації, що створюються в українському дослідницькому просторі, перетворюються у інновації в європейському інноваційному просторі та повертаються (імпортуються) в України у вигляді кінцевої високотехнологічної продукції.&#13;
З позицій забезпечення економічного зростання України чинний шлях інтеграційних процесів не є оптимальним. Перетворення українських освітнього, дослідницького та інноваційного просторів в підпростори ЄС забезпечує в першу чергу економічне зростання (на інноваційній основі) ЄС, а не України. Так, враховуючи, що ERA – є лише інструментом досягнення певних цілей ЄС, то й безумовне приєднання України до цього інструменту, перетворює український простір у його складову.&#13;
Для економіки України оптимальним стратегічним напрямом інтеграції освітнього, дослідницького та інноваційного просторів України та ЄС є їх синтез через створення єдиного простору на перетині просторів України та ЄС, а також поелемента інтеграція з просторів ЄС до просторів України. Виходячи з цього потребує доопрацювання Дорожня карта з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору.; Целью статьи является определение стратегических направлений интеграции образовательного, исследовательского и инновационного пространств Украины в соответствующие пространства ЕС с учетом экономических интересов Украины. Указанные пространства можно отграничить друг от друга относительно продукта, который они создают. Продуктом образовательного пространства является воспроизведение существующего знания, исследовательского пространства – создание нового знания (новация), инновационного пространства – инновация.&#13;
Относительно пространств можно предложить три вида интеграции: (1) полная; (2) частичная; (3) поэлементная. Полная интеграция двух пространств предусматривает формирование единой институциональной среды и соответствующих ей связей. В этом случае происходит институциональное поглощение одного пространства другим. Частичная интеграция пространств состоится через их пересечение. В этом случае формируются новые элементы, которые одновременно имеют связи, соответствующие первому и второму пространствам, а институциональная среда становится смешанной. Поэлементная интеграция происходит, когда элементы одного пространства интегрируются в другое пространство. Например, исследователь или студент из страны А мигрирует в страну Б для постоянного проживания.&#13;
Исходя из статистических наблюдений за 2013-2019 гг. можно утверждать, что результаты деятельности украинского исследовательского пространства в большей степени используется в ЕС, чем результаты исследовательского пространства ЕС в Украине. И в итоге, новации, создающиеся в украинском исследовательском пространстве, превращаются в инновации в европейском инновационном пространстве и возвращаются (импортируются) в Украину в виде конечной высокотехнологичной продукции.&#13;
С позиций обеспечения экономического роста Украины действующий путь интеграционных процессов не является оптимальным. Преобразование украинских образовательного, исследовательского и инновационного пространства в подпространства ЕС обеспечивает в первую очередь экономический рост (на инновационной основе) ЕС, а не Украины. Так, учитывая, что ERA – лишь инструмент достижения определенных целей ЕС, то и безусловное присоединение Украины к этому инструменту превращает украинское пространство в его составляющую.&#13;
Для экономики Украины оптимальным стратегическим направлением интеграции образовательного, исследовательского и инновационного пространства Украины и ЕС является их синтез через создание единого пространства на пересечении пространств Украины и ЕС, а также поэлементная интеграция из пространств ЕС в пространства Украины. Исходя из этого требует доработки Дорожная карта по интеграции научно-инновационной системы Украины в европейское исследовательское пространство.; The purpose of the article is to determine the strategic directions for the integration of educational, research and innovation areas of Ukraine into the corresponding areas of the EU, taking into account the economic interests of Ukraine. These areas can be delimited from each other by the product they create. The product of the educational area is the reproduction of existing knowledge, of the research area is the creation of new knowledge (novation), of the innovation area – innovation.&#13;
With regard to areas, three types of integration can be proposed: (1) complete; (2) partial; (3) element-wise. Complete integration of the two areas provides for the formation of a single institutional environment and the corresponding links. In this case, there is an institutional absorption of one area by another. Partial integration of areas will take place through their intersection. In this case, new elements are formed, which simultaneously have connections corresponding to the first and second areas, and the institutional environment becomes mixed. Element-wise integration occurs when elements from one area are integrated into another area. For instance, a researcher or student from country A migrates to country B for permanent residence.&#13;
Based on statistical observations for 2013-2019 it can be argued that the results of the activities of the Ukrainian research area are used to a greater extent in the EU than the results of the EU research area in Ukraine. And ultimately, novations created in the Ukrainian research area are transformed into innovations in the European innovation area and returned (imported) to Ukraine in the form of final high-tech products.&#13;
From the standpoint of ensuring the economic growth of Ukraine, the current path of integration processes is not optimal. The transformation of the Ukrainian educational, research and innovation areas into the subareas of the EU ensures, first of all, the economic growth (on an innovative basis) of the EU, and not of Ukraine. So, given that the European research area is only an instrument for achieving certain EU goals, then the unconditional inclusion of Ukraine to this instrument turns the Ukrainian area into its component.&#13;
For the Ukrainian economy, the optimal strategic direction for integrating the educational, research and innovation areas of Ukraine and the EU is their synthesis through the creation of a single space at the intersection of the areas of Ukraine and the EU, as well as element-wise integration from the areas of the EU into the areas of Ukraine. As a result, the Roadmap for Ukraine’s Integration into the European Research Area requires revision.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181875</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Функціональне моделювання та стратегічне проєктування для регламентації стратегії підприємства</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181874</link>
<description>Функціональне моделювання та стратегічне проєктування для регламентації стратегії підприємства
Латишева, О.В.; Підгора, Є.О.; Фокін, В.С.
У статті досліджуються підходи побудови бізнес-процесу формування стратегії підприємства. Представлено процедуру застосування методології функціонального моделювання і графічного представлення процесів нотації IDEF0 (англ. Integration Definition for Function Modeling) для процедури розробки стратегії підприємства. Складено алгоритм моделювання процедури формування стратегії підприємства, для чого наведено діаграму SADT (Structured Analysis and Design Teqnique) та представлено її декомпозицію за основними елементами та етапами.; В статье исследуются подходы построения бизнес-процесса формирования стратеги предприятия. Представлена процедура применения методологии функционального моделирования и графического представления процессов нотации IDEF0 (англ. Integration Definition for Function Modeling) для процедуры разработки стратегии предприятия. Составлен алгоритм моделирования процедуры формирования стратегии предприятия, для чего приведена диаграмма SADT (Structured Analysis and Design Teqnique) и представлена ее декомпозиция по основным элементам и этапам.; The article investigates the approaches of building business process, forming the strategy of the enterprise. The procedure of methodology usage for functional modeling and graphical representation of IDEF0 notation processes (English Integration Definition for Function Modeling) for the procedure of enterprise strategy development is presented. The algorithm of procedure modeling for forming the company's strategy is developed and for that the SADT (Structured Analysis and Design Teqnique) diagram  and its decomposition by the main elements and stages is presented.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181874</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Особливості управління політичними ризиками  транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації економіки</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181873</link>
<description>Особливості управління політичними ризиками  транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації економіки
Болотіна, Є.В.; Шубна, О.В.; Бородай, А.В.; Стешенко, Н.Л.
У статті розглянуто специфіку функціонування ТНК, їх сучасну діяльність на інвестиційному ринку. ТНК на сучасному етапі розвитку є одними з найважливіших суб’єктів міжнародних економічних відносин. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій здійснює безпосередній вплив на стан платіжного балансу, обсяги виробництва, зовнішньоторговельний оборот, зайнятість, конкурентоспроможність приймаючої економіки. Визначено та охарактеризовано ключові особливості управління політичними ризиками ТНК. Особливості політичних ризиків ТНК пов’язані з їхньою інтерпретацією, класифікацією та застосовуваними методами. До засобів зниження ступеня ризику відносимо: уникнення ризику, утримання його, передачу ризику. До способів зниження ступеня ризику відносимо: диверсифікацію, придбання додаткової інформації, лімітування, страхування, хеджування. Доведено, що основна перевага ризик-комунікацій як ефективного допоміжного способу управління політичними ризиками ТНК на державному рівні, особливо на ранньому етапі вироблення державної політики, полягає у тому, що це дозволяє особам, що приймають рішення, краще і своєчасно інформувати зацікавлені сторони про ризики, а також здійснювати ефективний обмін даних між різними частинами системи державного управління, у тому числі щодо дієвих заходів їх пом'якшення. Проаналізовано головні напрями для інвестування ТНК за 2018 р. Визначено негативні наслідки діяльності ТНК та шляхи їх подолання.; В статье рассмотрена специфика функционирования ТНК, их современная деятельность на инвестиционном рынке. ТНК на современном этапе развития являются одними из важнейших субъектов международных экономических отношений. Инвестиционная деятельность транснациональных корпораций осуществляет непосредственное влияние на состояние платежного баланса, объемы производства, внешнеторговый оборот, занятость, конкурентоспособность принимающей экономики. Определены и охарактеризованы ключевые особенности управления политическими рисками ТНК. Особенности политических рисков ТНК связаны с их интерпретацией, классификацией и применяемыми методами. К средствам снижения степени риска относятся: избежание риска, удержание его, передача риска. К способам снижения степени риска относятся: диверсификация, приобретение дополнительной информации, лимитирование, страхование, хеджирование. Доказано, что основное преимущество риск-коммуникаций как эффективного вспомогательного способа управления политическими рисками ТНК на государственном уровне, особенно на раннем этапе становления государственной политики, заключается в том, что это позволяет лицам, которые принимают решение, лучше и своевременно информировать заинтересованные стороны о рисках, а также осуществлять эффективный обмен данными между разными частями системы государственного управления, в том числе относительно действенных мероприятий их смягчения. Проанализированы главные направления для инвестирования ТНК за 2018 г. Определены отрицательные последствия деятельности ТНК и пути их преодоления.; The article considers the specifics of the functioning of TNCs, their current activities in the investment market. TNCs are currently one of the most important actors in international economic relations. The investment activity of transnational corporations has a direct impact on the balance of payments, production volumes, foreign trade turnover, employment, and the competitiveness of the host economy. The key features of political risk management of TNCs are identified and characterized. The political risks of TNCs are related to their interpretation, classification and methods. The means of reducing the degree of risk include: risk avoidance, retention, risk transfer. Ways to reduce the degree of risk include: diversification, acquisition of additional information, limitation, insurance, hedging. It has been proven that the main advantage of risk communications as an effective ancillary way to manage the political risks of TNCs at the state level, especially in the early stages of public policy making, is that it allows decision makers to better and timely inform stakeholders about risks. and to effectively exchange data between different parts of the public administration system, including effective mitigation measures. The main directions for TNC investment in 2018 are analyzed. The negative consequences of TNCs and ways to overcome them are identified.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181873</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
