http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179375 Sat, 09 May 2026 09:41:26 GMT 2026-05-09T09:41:26Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/537109/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179375 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179500 Contents Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179500 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179499 Содержание Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179499 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179498 Інтелектуальний капітал підприємства та його оцінка в умовах цифровізації Коритько, Т.Ю.; Бриль, І.В. У сучасних умовах інтелектуальний капітал визнається пріоритетним видом капіталу підприємств, наявність якого є запорукою зростання їх конкурентоспроможності й ефективності господарювання. З урахуванням цього систематизовано наявні методологічні підходи до визначення величини, динаміки та рівня інтелектуального капіталу. Виконано оцінку вартості інтелектуального капіталу на прикладі підприємства з використанням методологічних підходів, визнаних світовою науковою спільнотою. Виявлено існування тенденції скорочення інтелектуалізації активів, низький рівень інтелектуального зростання на підприємстві. Це можна пояснити дією таких чинників: низький рівень розвитку й активності фондового ринку в Україні; епізодичне проведення трансакцій при купівлі-продажу акцій, що обумовлює їх занижену (індивідуальну) оцінку; переоцінка вартості матеріальних видів активів (перш за все дебіторської заборгованості, запасів, фінансових активів) та ін.Розроблено деомпозитивну концептуальну модель оцінки інтелектуального капіталу в умовах цифровізації, яка дозволить оцінити рівень інтелектуального капіталу. Запропонована модель оцінки інтелектуального капіталу підприємств в умовах цифровізації економіки є більш ефективною, оскільки має менші трансакційні витрати. Процес оцінки відбувається швидше і надійніше.; В современных условиях интеллектуальный капитал признается приоритетным видом капитала предприятий, наличие которого является залогом повышения их конкурентоспособности и эффективности хозяйствования. С учетом этого систематизированы существующие методологические подходы к определению величины, динамики и уровня интеллектуального капитала. Проведена оценка стоимости интеллектуального капитала на примере с использованием методологических подходов, признанных мировым научным сообществом. Выявлена тенденция сокращения интеллектуализации активов, а также низкий уровень интеллектуального роста на предприятии. Это можно объяснить действием следующих факторов: низкий уровень развития и активности фондового рынка в Украине; эпизодическое проведение сделок при купле-продаже акций, что обусловливает их заниженную (индивидуальное) оценку; переоценка стоимости материальных видов активов (прежде всего дебиторской задолженности, запасов, финансовых активов) и т.д.Разработана декомпозиционная концептуальная модель оценки интеллектуального капитала в условиях цифровизации, которая позволит провести оценку уровня интеллектуального капитала. Предложенная модель оценки интеллектуального капитала предприятий в условиях цифровизации экономики является более эффективной, поскольку имеет меньшие трансакционные издержки. Процесс оценки происходит быстрее и надежнее.; In modern conditions, intellectual capital is recognized as a priority type of enterprise capital. Its presence, quality and quantity serve as the key to the growth of their competitiveness and economic efficiency. Taking this into account, this article has systematized the existing methodological approaches to determining the size, dynamics and level of intellectual capital. An assessment of the value of intellectual capital is carried on the example of an enterprise with embodiment of methodological approaches recognized by the world scientific community. The result showed the existence of a tendency to a reduction of the intellectualization of assets, a low level of intellectual growth at the enterprise. The revealed state can be explained by thesimultaneous effect of various factors: a low level of development and activity of the stock market in Ukraine, occasional transactions, when buying and selling shares, defines their underestimated (individual) assessment; revaluation of the value of tangible assets (primarily accounts receivable, inventories, financial assets), etc.A decomposition conceptual model for assessing intellectual capital in the context of digitalization has been developed, which will allow measuring the level of intellectual capital. The proposed model for assessing the intellectual capital of enterprises in the context of the digitalization of the economy is more effective than previously established in researches analyzed in this paper, since its implementation in practice is inherent with lower transaction costs. Also, another positive moment of this model is that the assessment process is faster and more reliable. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179498 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179497 Моделювання виробничої функції з урахуванням зміни віддачі факторів із часом на прикладі переробної промисловості Німеччини Охтень, О.О.; Дасів, А.Ф. У статті виконано аналіз виробничих функцій, досліджено особливості функції Кобба-Дугласа в її різних варіаціях. На основі аналізу та практичних потреб моделювання виробничих систем аргументовано необхідність моделювання виробничої функції з урахуванням зміни віддачі факторів виробництва з часом, а також фактора сучасної промислової революції, що характеризується цифровізацією виробництва.Запропоновано підхід до розробки функції з урахуванням зміни віддачі факторів виробництва з часом в умовах цифровізації. На прикладі показників переробної промисловості Німеччини за 2000-2019 рр. як країни, яка однією з перших впроваджує сучасні технології, у тому числі цифрові, здійснено моделювання відповідної виробничої функції. Наведено результати моделювання доданої вартості за допомогою виробничої функції з урахуванням і без урахування зміни вагових коефіцієнтів при факторах із часом.Встановлено, що додавання поправочних коефіцієнтів, які визначають зміну вагових коефіцієнтів при факторах виробничої функції з часом, збільшило точність розрахунків. Також зафіксовано зниження результуючого (з урахуванням мінливого в часі коефіцієнта) показника ступеня при факторі цифровізації та його збільшення при факторі основних засобів, що беруть участь у процесі виробництва (вартості машин та обладнання), - віддача від основних фондів щорічно збільшується, а від фактора цифровізації - зменшується приблизно на ту саму величину.Визначено, що оскільки відносна віддача цифровізації згодом зменшується, то щоб досягти зростання випуску за рахунок цифровізації, її необхідно буде здійснювати зростаючими темпами, тобто з часом збільшувати інвестиції. Крім того, чим раніше будуть введені інвестиції, тим більший ефект вони матимуть. При моделюванні галузей економіки України доцільно використовувати поправочні коефіцієнти, розраховані на основі даних по Німеччині, а не розраховувати їх за минулі періоди згідно з даними по Україні. З точки зору практичних розрахунків це аргументується не тільки запізнілим повторенням країнами, що розвиваються, процесів технологічного розвитку розвинутих країн (тобто підприємства України впроваджують ті самі технології, але із запізненням на 5-10 і більше років), але і більшою відповідністю статистики по Німеччині потребам моделювання.; В статье проведен анализ производственных функций, исследованы особенности функции Кобба-Дугласа в ее различных вариациях. На основе анализа и практических потребностей моделирования производственных систем аргументирована необходимость моделирования производственной функции с учетом изменения отдачи факторов производства с течением времени, а также фактора современной промышленной революции, характеризующегося цифровизацией производства.Предложен подход к разработке функции с учетом изменения отдачи факторов производства с течением времени в условиях цифровизации. На примере показателей перерабатывающей промышленности Германии за 2000-2019 гг. как страны, которая одной из первых внедряет современные технологии, в том числе цифровые, осуществлено моделирование соответствующей производственной функции. Представлены результаты моделирования добавленной стоимости с помощью производственной функции с учетом и без учета изменения весовых коэффициентов при факторах с течением времени.Установлено, что добавление поправочных коэффициентов, определяющих изменение весовых коэффициентов при факторах производственной функции со временем, увеличило точность расчетов. Также зафиксировано снижение результирующего (с учетом изменяющегося во времени коэффициента) показателя степени при факторе цифровизации и его увеличение при факторе основных средств, участвующих в процессе производства (стоимости машин и оборудования), - отдача от основных фондов ежегодно увеличивается, а от фактора цифровизации - уменьшается примерно на ту же величину.Определено, что поскольку относительная отдача цифровизации со временем уменьшается, то чтобы добиться роста выпуска за счет цифровизации, ее необходимо будет осуществлять растущими темпами, то есть с течением времени увеличивать инвестиции. Кроме того, чем раньше будут введены инвестиции, тем больший эффект они дадут. При моделировании отраслей экономики Украины целесообразно использовать поправочные коэффициенты, рассчитанные на основе данных Германии, а не рассчитывать их за прошлые периоды согласно данным по Украине. С точки зрения практических расчетов это аргументируется не только запоздалым повторением развивающимися странами процессов технологического развития развитых стран (то есть предприятия Украины внедряют те же технологии, но с опозданием на 5-10 и более лет), но и значительным соответствием статистики по Германии потребностям моделирования.; The article analyzes production functions, investigates the features of the Cobb-Douglas function in its multiple variations. On the basis of the analysis carried out, as well as the practical needs of modeling the production systems, the necessity of modeling the production function with the account for the change in the output of production factors over time, is substantiated. As well as with the account for the factor of the modern industrial revolution, characterized by the digitalization of manufacturing.An approach to the development of a function is proposed, which takes into account the change in the output of production factors over time in the context of digitalization. The corresponding production function was modeled based on the example of the manufacturing industry over 2000-2019 in Germany, which is a country that is among the first to introduce modern technologies, including digital ones. The results of modeling the value added using the production function with and without the account for the change in the weight coefficients of the factors over time are presented.It was found that adding the correction factors that define the change in weight coefficients for the factors of the production function over time increased the accuracy of the calculations. Also, a decrease in the resulting (after taking into account the coefficient change over time) exponent coefficient was revealed in the digitalization factor and its increase in the factor of fixed assets involved in the production process (the cost of machinery and equipment) - the output on fixed assets increases annually, and the output of the digitalization factor decreases by about the same extent.It was found that since the relative output of digitalization decreases over time, if there is a need to achieve growth in output through digitalization, it has to be carried out at a growing pace, that is, investments should increase over time. In addition, the earlier investments are introduced, the greater the effect they will give. When modeling the sectors of the Ukrainian economy, it’s advisable to use correction coefficients calculated based on the German data, rather than calculate them based on past periods on the basis of Ukrainian data. From the point of view of practical calculations, this is justified not only by the belated repetition of the technological development processes of developed countries by developing ones (that is, Ukrainian enterprises are introducing the same technologies, but with a delay of 5-10 years or more), but also by the greater relevance of German statistics to the needs of modeling. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179497 2021-01-01T00:00:00Z