http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170022 Sun, 12 Apr 2026 17:10:53 GMT 2026-04-12T17:10:53Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/508067/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/170022 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173873 Розробка каталізаторів для знешкодження токсичних оксидів азоту в газових викидах виробництва азотної кислоти Соловйов, С.О.; Кирієнко, П.І.; Попович, Н.О.; Ларіна, О.В. Вступ. Зниження рівня викидів оксидів азоту (NOₓ) промисловими підприємствами залишається однією з важливих проблем захисту навколишнього середовища. Основним способом знешкодження викидів NOₓ є процес селективного каталітичного відновлення (СКВ), ефективність якого визначається активністю каталізаторів, які потребують вдосконалення. Проблематика. СКВ NOₓ амоніаком з використанням каталізатора АВК-10 є основним способом знешкодження токсичних сполук NOₓ у газових викидах підприємств азотної промисловості. Зазначений каталізатор містить в своєму складі токсичний ванадій і за рівнем очистки від NOₓ та розкладанням залишкового NH₃ не відповідає сучасним санітарним вимогам. Отже, важливим є розроблення та апробація технології виготовлення безванадієвих каталізаторів для зазначеного процесу. Мета. Розробка та впровадження технологічних засад виготовлення високоактивого алюмо-мідно-цинкового (АМЦ) каталізатора СКВ NOₓ для знешкодження викидів при виробництві азотної кислоти. Матеріали й методи. АМЦ каталізатори готували шляхом просочення гранул γ-Al₂O₃ (марки А-1) розчинами нітратів міді та цинку. Активність каталізаторів визначали в оснащеній газоаналізатором установці проточного типу. Результати. Розроблено технологію приготування нанофазних АМЦ каталізаторів із «скоринковою» структурою активного шару для СКВ NOₓ в газових викидах виробництва азотної кислоти, яка забезпечує локалізацію оксиду міді в приповерхневому шарі гранули-носія, що обумовлює вищу активність, порівняно з існуючими каталізаторами. Висновки. Відпрацьовано технологічний процес виготовлення розробленого АМЦ каталізатора в умовах Товариство з додатковою відповідальністю «Каталізатор», м. Кам'янське (Дніпропетровська обл.). Випробування на дослідно- промисловій установці на діючому агрегаті неконцентрованої азотної кислоти холдингу «Ostchem» показали, що розроблений каталізатор забезпечує зниження залишкових оксидів азоту в очищеному газі до рівня 0,001—0,002 % об. і практично повну відсутність амоніаку.; Introduction. Reducing nitrogen oxides (NOₓ) emissions from industrial plant is one of the most important environmental issues. Selective catalytic reduction (SCR) of NOₓ is the main way to neutralize NOₓ emissions, the effectiveness of which is determined by the activity of catalysts that need to be improved. Problem Statement. SCR NOₓ with ammonia using alumina-vanadic catalyst (AVC-10) is the main method for neutralizing toxic NOₓ in gas emissions from nitrogen industry plants. However, this catalyst contains toxic vanadium and does not meet present-day requirements for degree of purification from NOₓ and decomposition of residual NH₃. Therefore, it is very important to develop and to implement a technology for manufacturing vanadium-free catalysts to neutralize NOₓ in gas emissions and for their further use in industry, which will help improve the environment condition. Purpose. To develop and to implement technology fundamentals for producing a highly active alumina-copper-zinc catalyst for SCR NOₓ with ammonia to neutralize NOₓ emissions in nitric acid production. Materials and Methods. Aluminum-copper-zinc catalysts are prepared by impregnating γ-Al₂O₃ granules (grade A-1) with solutions of copper and zinc nitrates. The activity of catalysts is determined in a flow-bed reactor equipped with a gas analyzer. Results. A technology for preparation of nanophase alumina-copper-zinc catalysts with a "crust" structure of the active layer for selective reduction of nitrogen oxides in gas emissions of nitric acid production has been developed. The technology ensures the localization of copper oxide in the surface layer of carrier granules, which causes a high activity of catalysts based on this technology as compared with conventional catalysts. Conclusions. The technological process of designed catalyst production has been worked out under conditions of Katalizator Additional Liability Company, Kamianske (Dnipro Oblast). Tests carried out using a pilot plant at operating unit for non-concentrated nitric acid production at Ostchem have showed that the designed catalyst ensures reducing the amount of residual nitrogen oxides in purified gas down to 0.001—0.002% vol. and removing almost all ammonia from the gas.; Введение. Снижение уровня выбросов оксидов азота (NOₓ) промышленными предприятиями остается одной из важных проблем защиты окружающей среды. Основным способом обезвреживания выбросов NOₓ является процесс селективного каталитического восстановления (СКВ), эффективность которого определяется активностью катализаторов, которые нуждаются в совершенствовании. Проблематика. СКВ NOₓ аммиаком с использованием катализатора АВК-10 является основным способом обезвреживания токсичных NOₓ в газовых выбросах предприятий азотной промышленности. Указанный катализатор содержит в своем составе токсичный ванадий и по уровню очистки от NOₓ и разложением остаточного NH₃ не соответствует современным требованиям. Следовательно, важным является разработка и апробация технологии изготовления безванадиевих катализаторов для данного процесса. Цель. Разработка и внедрение технологических основ изготовления высокоактивного алюмо-медь-цинкового катализатора селективного восстановления оксидов азота аммиаком для нейтрализации выбросов NOₓ в производстве азотной кислоты Материалы и методы. АМЦ катализаторы готовили путем пропитки гранул γ-Al₂O₃ (марки А-1) растворами нитратов меди и цинка. Активность катализаторов определяли в установке проточного типа оснащенную газоанализатором. Результаты. Разработана технология приготовления нанофазных АМЦ катализаторов с «корочковой» структурой активного слоя для СКВ NOₓ в газовых выбросах производства азотной кислоты, которая обеспечивает локализацию оксида меди в приповерхностном слое гранулы-носителя, что обусловливает высокую активность по сравнению с существующими катализаторами. Выводы. Отработано технологический процесс изготовления разработанного АМЦ катализатора в условиях общества с дополнительной ответственностью «Катализатор», г. Каменское (Днепропетровская обл.). Испытания на опытно-промышленной установке на действующем агрегате производства неконцентрированной азотной кислоты холдинга «Ostchem» показали, что разработанный катализатор обеспечивает снижение остаточных оксидов азота в очищенном газе до уровня 0,001—0,002 % об. и практически полное отсутствие аммиака. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173873 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173872 Ladle and In-mold Modification Methods for Obtaining Castings from Cast Irons with Various Graphite Morphology Zakharchenko, E.V.; Shinsky, O.I.; Baglyuk, G.A.; Klimenko, S.I.; Kurovsky, V.Ya.; Sirenko, E.A.; Goncharov, A.L. Introduction. In the world practice of foundry, modification has reached the status of leading direction of research and applied work to improve the technological and service properties of structural cast irons. Problem Statement. Modifying treatment of liquid iron provides for not only the creation of certain types of modifiers, but also for the development of such methods for introducing modifier into the melt, which are adaptable to the conditions of foundries and take into account the requirements for specific groups of castings. Purpose. To develop a pilot technology for the modification of electric furnace melts of cast iron in unsealed ladle with removable bowl caver and casting molds using complex reagents in the form of pressed powder briquettes and lumpy fused master alloys for the production of castings with lamellar, vermicular and spherical graphite. Materials and Methods. The following materials have been used in the research: gray cast iron, as an object of research for modifying treatment, magnesium-lanthanum-containing lumpy and briquetted powder modifiers, as well as nitrogencontaining lumpy and briquetted powder modifiers to produce cast iron with various forms of graphite, depending on the requirements for castings. Results. A pilot technology for cast irons using pressed powder nitriding briquettes to increase twice the tensile strength of structural gray cast irons (from 200 MPa to 400 MPa) without alloying and heat treatment and a ladle process for modifying molten iron melts with lanthanum-containing modifiers have been developed. The prospects for the production of nitrated iron with vermicular graphite with a sulfur content of up to 0.1% wt. by re-melting the nitrogenous metal charge and fresh and rotary cast irons and therefore with the possible minimum additional introduction of nitrogen in the furnace or in the ladle or in the mold have been substantiated. Conclusions. The pressed powder composite modifiers are recommended as the most effective ones for the mentioned modifying methods, depending on the requirements for castings.; Вступ. У світовій практиці ливарного виробництва модифікування досягло статусу провідного напряму науково-дослідних та прикладних робіт з поліпшення технологічних і службових властивостей конструкційних чавунів. Проблематика. Модифікуюча обробка рідких чавунів передбачає створення не тільки певних типів модифі каторів, а й розробку таких способів введення модифікатора в розплав, які адаптовані до умов ливарних цехів, а також враховують вимоги до конкретних груп виливків. Мета. Розробка дослідної технології модифікування електропічних розплавів чавуну в негерметизованих поворотних ківшах і ливарних формах з використанням комплексних реагентів у вигляді пресованих порошкових брикетів і кускових плавлених лігатур для отримання виливків з пластинчастим, вермикулярним і кулястим графітом. Матеріали й методи. Сірий чавун як об'єкт дослідження модифікуючої обробки, магній-лантанвміщуючі кускові та брикетовані порошкові модифікатори, а також азотовмісні кускові й брикетовані порошкові модифікатори для отримання чавунів з різною формою графіту залежно від вимог до виливків. Результати. Розроблено дослідну ківшову технологію азотування чавунів з використанням пресованих порошкових азотвміщуючих брикетів, що дозволяє підвищити тимчасову розривну міцність сірих конструкційних чавунів вдвічі — з 200 МПа до 400 МПа, без легування й термічної обробки, а також розроблено ковшовий процес модифікування розплавів чавунів магній-лантанвміщуючими модифікаторами. Обґрунтовано перспективність виробництва азотованого чавуну з вермикулярним графітом з вмістом сірки до 0,1 % мас. шляхом переплавлення азотної металошихти, а також свіжих і поворотних чавунів, з мінімальним додатковим введенням азоту в піч, ківш чи ливарну форму. Висновки. Пресовані порошкові модифікатори рекомендовано до використання як найбільш ефективні для вказаних способів модифікування залежно від вимог до виливків.; Введение. В мировой практике литейного производства модифицирование достигло статуса ведущего направления научно-исследовательских и прикладных работ по улучшению технологических и служебных свойств конструкционных чугунов. Проблематика. Модифицирующая обработка жидких чугунов предусматривает создание не только определенных типов модификаторов, но и разработку таких способов ввода модификатора в расплав, которые адаптированы к условиям литейных цехов, а также учитывают требования к конкретным группам отливок. Цель. Разработка опытной технологии модифицирования электропечных расплавов чугуна в негерметизированных поворотных ковшах и литейных формах с использованием комплексных реагентов в виде прессованных порошковых брикетов и кусковых плавленых лигатур для получения отливок с пластинчатым, вермикулярным и шаровидным графитом. Материалы и методы. Серый чугун, как объект исследования модифицирующей обработки, магний-лантансодержащие кусковые и брикетированные порошковые модификаторы, а также азотсодержащие кусковые и брикетированные порошковые модификаторы для получения чугунов с различной формой графита, в зависимости от предъявляемых требований к отливкам. Результаты. Разработана опытная ковшовая технология азотирования чугунов с использованием прессованных порошковых азотирующих брикетов, позволяющая повысить временную разрывную прочность серых конструкционных чугунов вдвое — с 200 МПа до 400 МПа, без легирования и термической обработки, а также разработан ковшовый процесс модифицирования расплавов чугунов лантансодержащими модификаторами. Обоснована перспективность производства азотированного чугуна с вермикулярным графитом с содержанием серы до 0.1 % масс. путем переплава азотистой металлошихты, а также свежих и возвратных чугунов, что минимизирует дополнительное введение азота в печь, ковш или литейную форму. Выводы. Прессованные порошковые модификаторы рекомендованы к использованию как наиболее эффективные для указанных способов модифицирования в зависимости от требований к отливкам. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173872 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173871 Forecast of Biotechnology Trends in the World and in Ukraine Based on Analysis of Publications and Patents Poliakova, O.Yu.; Shlykova, V.O.; Buntov, I.Yu. Introduction. Modern biotechnology is among the top priorities in every advanced economy. Problem Statement. Successful management of technology development requires an unbiased analysis of scholarly research results and their forecasting. The correspondence of technological development to the world trends plays an important role in ensuring the economy’s competitiveness. Purpose. The purpose of the study is to determine the world trends in scholarly research and developments in the field of biotechnology, as well as the correspondence of the situation in Ukraine to the world trends. Materials and Methods. Bibliometric and patent analysis is one of the most common tools for analyzing the current state, promising directions of scholarly research and commercial use. This research presents the results of analysis of the world and Ukrainian trends in publication and patent activities in the sphere of biotechnology for 2000—2015, as well as forecasts for 2016—2019. The trend models have been constructed for forecasting. Biotechnology-related publications of SCImago Journal & Country Rank portal, Science Direct database, and Vernadsky National Library of Ukraine abstract database, as well as patents of the World Intellectual Property Organization database have been used. Results. The forecast results have shown an upward tendency in the global amount of publications and patents in biotechnology, in the coming years. In all areas of biotechnology, the share of Ukrainian publications in the global space of biotechnological research is extremely small. Among the analyzed areas, the largest forecasted share of Ukrainian origin publications in international databases belongs to Materials Science — Biomaterials and amounts to 0.3% on the global sca le. The patenting of Ukrainian developments at the international level, provided the existing trend is maintained, will also remain at a very low level (0.05% on a global scale). China and the USA, which have a share of 33.1 and 24.9%, respectively, will keep leadership in this direction The total number of patents belonging to the EU Member States (28) will reach about 18.1%. Conclusions. For today, Ukraine has certain advantages in the development of biotechnology in the field of agriculture, which can become the basis for the development of national bioeconomy. Consequently, in the agricultural sector, state support is needed to implement the existing developments by encouraging business. At the same time, in the medical field, there is a significant gap between Ukraine and the leading countries, thus the government should focus efforts on supporting research in this area in order to make its results ready for patenting.; Вступ. Сучасні біотехнології є однією з найбільш пріоритетних галузей національної економіки розвинених країн. Проблематика. Успішне управління розвитком технологій вимагає об'єктивного аналізу результатів наукових досліджень та їх прогнозування. Відповідність рівня технологічного розвитку країни світовим тенденціям відіграє важливу роль у забезпеченні конкурентоспроможності її економіки. Мета. Визначення тенденцій наукових досліджень і розробок у галузі біотехнологій та їх відмінностей в світі й Україні. Матеріали й методи. Бібліометричний та патентний аналіз використано як найпоширеніші інструменти аналізу поточного стану, перспективних напрямів наукових досліджень і комерціалізації їх результатів. Аналіз світових та українських тенденцій публікаційної та патентної активності у сфері біотехнології за 2000—2015 рр., а також прогнозуван ня на 2016—2019 рр. з використанням трендових моделей. Роботу здійснено на основі публікацій, пов'язаних з біотехнологіями, що містяться на порталі SCImago Journal & Country Rank, у базі Science Direct та реферативній базі даних Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, а також патентів з бази даних World In tel lectual Proper ty Organization. Результати. Прогнозування демонструє тенденцію до збільшення обсягу публікацій та патентів у галузі біотехнології у світі в найближчі роки. За всіма напрямами біотехнології питома вага українських публікацій у світовому просторі біотехнологічних наукових досліджень є вкрай малою. Серед аналізованих напрямів найбільша прогнозована питома вага публікацій українського походження у міжнародних базах визначена за напрямом «Матеріалознавство – біоматеріали» і становить 0,3 % у загальносвітовому масштабі. Патентування українських розробок на міжнародному рівні, за умов збереження наявного тренду, також залишатиметься на дуже низькому рівні, а саме 0,05 % у світовому масштабі. Лідерство за цим напрямом зберігатиметься за Китаєм та США із частками 33,1 та 24,9 % відповідно, загальна кількість патентів країн ЄС становитиме близько 18,1 %. Висновки. На сьогодні Україна має певні переваги у розвитку біотехнологій у галузі сільського господарства, які можуть стати основою для розвитку біоекономіки країни. Отже, в аграрній сфері необхідною є державна підтримка впровадження наявних розробок шляхом заохочення бізнесової діяльності. У той же час у медицині спостерігається значне відставання від провідних країн світу, тому зусилля держави повинні зосереджуватися на підтримці проведення досліджень у цій галузі та доведення розробок до стадії готовності для патентування.; Введение. Современные биотехнологии являются одним из приоритетных секторов национальной экономики для развитых стран мира. Проблематика. Успешное управление развитием технологий требует объективного анализа результатов научных исследований и их прогнозирования. Соответствие уровня технологического развития страны мировым тенденциям играет важную роль в обеспечении конкурентоспособности экономики. Цель. Определение тенденций научных исследований и разработок в области биотехнологии и их отличий в мире и Украине. Материалы и методы. Библиометрический и патентный анализ использованы как наиболее распространенные инструменты анализа текущего состояния, перспективных направлений научных исследований и коммерциализации их результатов. Анализ мировых и украинских тенденций публикационной и патентной активности в сфере биотехнологии за 2000—2015 гг., а также прогнозирование на 2016—2019 гг. с использованием трендовых моделей. Роботу проводили на основании публикаций, связанных с биотехнологиями, размещенных на портале SCImago Journal & Country Rank, базы Science Direct и реферативной базы данных Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского, а также патентов в базе данных World Intellectual Property Organization. Результаты. Прогнозирование демонстрирует тенденцию к увеличению количества публикаций и патентов в сфере биотехнологий в мире в ближайшие годы. По всем направлениям биотехнологии удельный вес украинских публикаций в мировом пространстве биотехнологических научных исследований крайне низок. Среди проанализированных направлений самый высокий спрогнозированный удельный вес имеют публикации украинского происхождения в международных базах по направлению «Материаловедение — биоматериалы», который составляет 0,3 % в общемировом масштабе. Патентование украинских разработок на международном уровне, при сохранении имеющегося тренда, также будет оставаться на очень низком уровне, а именно 0,05 % в мировом масштабе. Лидерами по этому направлению останутся Китай и США с долями 33,1 и 24,9 % соответственно, общее количество патентов стран ЕС составит около 18,1 %. Выводы. На сегодня Украина имеет определенные преимущества в развитии биотехнологий в области сельского хозяйства, которые могут стать основой для развития биоэкономики страны. Таким образом, в аграрной сфере необходима государственная поддержка внедрения имеющихся разработок путем поощрения бизнеса. В то же время в медицине наблюдается существенное отставание от ведущих стран мира, поэтому усилия государства должны быть сосредоточены на поддержке проведения исследований в этой области и доведения разработок до стадии готовности к патентованию. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173871 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173870 Методологічні підходи до нормування праці у сфері наукових досліджень та розробок Гасанов, С.С.; Котляревський, Я.В.; Мельников, О.В.; Князєв, С.І.; Штангрет, А.М.; Семенюк, Е.П. Вступ. Наукова діяльність є складним та багатогранним різновидом людської праці, який має творчу складову, тому проблема її нормування є досить непростою, але водночас винятково важливою парадигмою якнайширшого впровадження інновацій у сучасні соціально-економічні процеси. Проблематика. Робота вченого внутрішньо неоднорідна, різнопланова, з обов'язковою креативною складовою безпосереднього творчого пошуку. Проте, виходячи із якісно й кількісно споріднених феноменів координації наукової та науково-організаційної діяльності в межах планування, організації та проведення наукових досліджень і розробок, зокрема спираючись на методологічні та емпіричні аспекти структурних та системоутворюючих чинників, ґрунтуючись на вітчизняному досвіді й прикладних підходах, що вже апробовувалися у галузевих нормативних документах, наведено авторське концептуальне бачення перспектив подальших досліджень проблеми нормування наукової праці. Мета. Сприяти напрацюванню методичних підходів до нормування праці у галузі наукових досліджень та розробок. Матеріали й методи. Аналітична обробка діючих нормативних документів і наукових праць з метою розроблення підходів до нормування наукової праці. Результати. Автори вважають, що хоча самі по собі окремі наукові дослідження й розробки в цілому унікальні, елементи, що складають наукову діяльність, в різних кількісних і якісних поєднаннях присутні у всіх видах наукових робіт. Отже, всі повторювані елементи, тобто найпростіші роботи, можуть бути унормовані за єдиною узгодженою системою, яка б враховувала широкий діапазон особливостей, структури та змісту наукової праці з урахуванням диференційованої потреби створення нових знань в результаті виконання наукових досліджень і розробок. Наведені теоретичні узагальнення та практичні узагальнення сприяють формуванню системно-структурної моделі нормування наукової праці. Висновки. Отримані результати можуть слугувати базою для подальшого удосконалення регулювання сфери наукових досліджень і розробок у контексті реформування діяльності вітчизняних закладів вищої освіти та наукових установ.; Introduction. Research and development (R&D) activities are sophisticated and multifaceted type of human labor that has a creative component, so the problem of its norming is a very complex and, at the same time, extremely important issue in the light of modern paradigm of the widest possible introduction of innovations in socio-economic processes. Problem Statement. The authors proceed from the fact that labor in R&D is internally heterogeneous with a particularly important creative research component. Therefore, based on qualitatively and quantitatively related phenomena of coordination of scholarly research organizational issues in terms of planning, organization, and conduct of R&D activities, while considering methodological and empiric aspects of structural and systemic factors, based on in-house experience and applied approaches that have been implemented in sectoral legislation, they have offered a concept of prospects for further research in the sphere of norming of scholarly research labor. Purpose. The purpose is to contribute to elaborating methodological approaches to labor norming in scholarly research and development. Materials and Methods. Analytical processing of applicable regulations and scholarly research publications in order to develop approaches to norming scholarly research labor. Results. The authors consider that despite, in general, each R&D work is unique, there are elements that are common for all researches in different qualitative and quantitative combinations, in all types of scholarly research activities. In other words, all common elements, i.e. the basic activities, can be normalized based on unified coordinated system that takes into account a broad range of peculiarities, structures, and contents of scholarly research labor with consideration of differential need in creating new knowledge resulting from R&D activities. Theoretical and applied generalization presented by the authors facilitates the formation of a systemic and structural model for scholarly research labor norming. Conclusions. The obtained results can be the starting point for further improvement of the regulation of R&D sphere in the context of reforming the activities of Ukrainian higher educational establishments and R&D institutions.; Введение. Научная деятельность является сложным и многогранным видом человеческого труда, который имеет творческую составляющую, поэтому проблема ее нормирования является достаточно сложной, но в то же время исключительно важной парадигмой широкого внедрения инноваций в современные социально-экономические процессы. Проблематика. Работа ученого внутренне неоднородна, разноплановая, с обязательной креативной составляющей непосредственного творческого поиска ученого. Однако, исходя из качественно и количественно родственных феноменов координации научной и научно-организационной деятельности в пределах планирования, организации и проведения научных исследований и разработок, в том числе опираясь на методологические и эмпирические аспекты структурных и системообразующих факторов, основываясь на отечественном опыте и прикладных подходах, уже апробированых в отраслевых нормативных документах, представлено авторское концептуальное видение перспектив дальнейших исследований проблемы нормирования научной работы. Цель. Способствовать наработке методических подходов к нормированию труда в сфере научных исследований и разработок. Материалы и методы. Аналитическая обработка действующих нормативных документов и научных работ с целью разработки подходов к нормированию научной работы. Результаты. Авторы считают, что хотя сами по себе отдельные научные исследования и разработки в целом уникальны, элементы, составляющие научную деятельность, в различных количественных и качественных сочетаниях присутствуют во всех видах научных работ. Таким образом, все повторяющиеся элементы, то есть простейшие работы, могут быть нормированы на основе единой согласованной системы, которая учитывала бы широкий диапазон особенностей, структуры и содержания научной работы с учетом дифференцированной потребности создания новых знаний в результате выполнения научных исследований и разработок. Изложенные теоретические обобщения и практические сведения способствуют формированию системно-структурной модели нормирования научной работы. Выводы. Полученные результаты могут служить базисом для дальнейшего совершенствования регулирования сферы научных исследований и разработок в контексте реформирования деятельности отечественных высших учебных заведений и научных учреждений. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173870 2019-01-01T00:00:00Z