<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 2011, вып. XVII</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169540</link>
<description/>
<pubDate>Sat, 04 Apr 2026 19:50:11 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-04T19:50:11Z</dc:date>
<image>
<title>Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 2011, вып. XVII</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/506706/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169540</link>
</image>
<item>
<title>Список сокращений</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169668</link>
<description>Список сокращений
</description>
<pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169668</guid>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Детский костюм крымских татар по изобразительным источникам первой половины XIX в.</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169667</link>
<description>Детский костюм крымских татар по изобразительным источникам первой половины XIX в.
Бухтоярова, В.А.
В статье рассматривается традиционный детский костюм крымских татар первой половины XIX в. в многообразии его форм и вариантов. Проанализированы элементы костюма мальчиков и девочек, а также проведено их сравнение с костюмом взрослых. Сделаны следующие выводы: во-первых, несмотря на то, что детский костюм по внешнему виду был похож на взрослый, развивался и совершенствовался параллельно с ним, он все-таки имел свои особенности. Во-вторых, костюм детей отличался значительно меньшим количеством элементов, большим символизмом, связанным с апотропейными функциями костюма. В-третьих, в детском костюме наблюдается возрастная дифференциация, где убранство малышей возрастом до 4-5 лет кардинально отличалось как от одеяния детей более старшего возраста, так и от костюма взрослых.; Статтю присвячено дослідженню традиційного дитячого костюму кримських татар першої половини XIX ст. у різноманітності його форм та варіантів. Проаналізовано елементи костюму хлопчиків та дівчат, а також проведено їх порівняння з костюмом дорослих. Зроблено наступні висновки: по-перше, незважаючи на те, що дитячий костюм за зовнішнім виглядом був схожий на вбрання дорослих і розвивався і вдосконалювався паралельно з ним, він все ж таки мав свої особливості. По-друге, костюм дітей відрізнявся значно меншою кількістю елементів, більшим символізмом, пов’язаним з апотропейними функціями костюму. По-третє, в дитячому костюмі спостерігається вікова диференціація, де вбрання малюків віком до 4-5 років кардинально відрізнялося як від костюму дітей більш старшого віку, так і від костюму дорослих.; Traditional Child’s costume of the Crimean Tatars of the first half of the 19th century in all its diversity and forms is under consideration in this article. Elements of boys’ and girls’ costumes are analyzed; they are compared with a costume of adults. The following conclusions are drawn: first, despite the fact that child’s costume looked like an adult’s one, it developed and perfected in parallel with it but it had its own peculiarities; second, child’s costume differed in less quantity of elements, more symbolism connected with apothropic functions of the costume; third, there is age differentiation where decoration of 4-5 year old children differed radically from clothes of children of older age and the costume of adults.
</description>
<pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169667</guid>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>О начале изучения мусульманских памятников XIII–XV веков в Старом Крыму</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169666</link>
<description>О начале изучения мусульманских памятников XIII–XV веков в Старом Крыму
Ломакин, Д.А.
В статье на основе архивных материалов рассмотрен этап становления научного изучения мусульманских памятников XIII – XV вв. в Старом Крыму, заложивший основу их систематического исследования в дальнейшем. Освещен период подготовки экспедиций Всесоюзной научной ассоциации востоковедения 1925 и 1926 годов под руководством профессора И. Н. Бороздина, сыгравших одну из ключевых ролей в исследовании древностей столицы Крымского улуса Золотой Орды, включая бурную полемику в научной среде о кандидатуре руководителя. Проанализирован личный вклад представителей исторической науки советского государства, оставивших заметный след в деле изучения мусульманских памятников золотоордынского периода Солхата в первой половине 20-х годов ХХ века.; В статті на основі архівних матеріалів розглянуто початковий етап наукового вивчення мусульманських пам’яток XIII–XV століть у Старому Криму, який заклав основу їх систематичного дослідження надалі. Освітлено період підготовки експедицій Всесоюзної наукової асоціації сходознавства 1925 і 1926 років під керівництвом професора І. М. Бороздіна, що зіграли одну з ключових ролей в дослідженні старожитностей столиці Кримського улусу Золотої Орди, включаючи бурхливу полеміку в науковому середовищі про кандидатуру керівника. Проаналізовано особистий внесок представників історичної науки радянської держави, що залишили помітний слід у справі вивчення мусульманських пам’яток золотоординського періоду історії Солхата в першій половині 20-х років ХХ століття.; This article is based on archival materials on the initial stage of scientific studies of Muslim monuments dating to the 13th – 15th centuries in Stary Krym, which laid the foundations for their systematic study in future. The preparations of expeditions by Union Scientific Association of Oriental Studies in 1925 and 1926 are highlighted. The head of the Association Professor I. N. Borozdin played a key role in the study of antiquities of the capital of Crimean ulus of the Golden Horde, including a heated controversy in the scientific community about the head candidacy. The personal contributions of the Soviet historiography are analyzed, which left its mark in the study of Muslim monuments of Solkhat by the Golden Horde period in the first half of the 1920s.
</description>
<pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169666</guid>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Статистика караимского населения Российской империи в конце XVIII – начале XX вв.</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169665</link>
<description>Статистика караимского населения Российской империи в конце XVIII – начале XX вв.
Прохоров, Д.А.
В статье проанализированы аспекты, связанные с динамикой изменения численности караимского населения на территории юго-западных губерний Российской империи в конце XVIII – начале XX вв. Также рассмотрена демографическая статистика в караимских общинах и география расселения караимов. При работе над публикацией использовались материалы российских переписей населения конца XVIII – конца XIX вв., статистические обзоры, отчеты и сведения, опубликованные в различных справочниках, путеводителях, адрес-календарях, в так называемых «памятных книжках» российских губерний, архивные документы, часть из которых вводится в научный оборот впервые, а также сведения, выявленные в дореволюционной периодической печати.; У статті проаналізовані аспекти, пов’язані з динамікою зміни чисельності караїмського населення на території південно-західних губерній Російської імперії наприкінці XVIII – початку XX ст. Також розглянута демографічна статистика в караїмських громадах і географія розселення караїмів. При роботі над публікацією використовувалися матеріали російських переписів населення кінця XVIII – кінця XIX ст., статистичні огляди, звіти і відомості, опубліковані в різних довідниках, путівниках, адрес-календарях, в так званих «пам’ятних книжках» російських губерній, архівні документи, частина з яких вводиться до наукового обігу вперше, а також відомості, виявлені в дореволюційному періодичному друці.; The author analyzes some aspects connected with the dynamics of changes in the number of Karaite population on the territory of south-eastern provinces (goubernias) of the Russian Empire at the end of the 18th – the beginning of the 20th centuries. Demographic statistics in Karaite communities and the geography of settlement of the Karaites are examined. Materials of Russian censuses of the population of the end of the 18th – the end of the 19th centuries, statistic reviews, reports and data published in various reference books, guide books, address-calendars as well as in «Memorial books» of Russian provinces, archive documents; some of them and data revealed in pre-revolutionary periodicals are introduced into scientific circulation for the first time.
</description>
<pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169665</guid>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
