http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/162183 Thu, 09 Apr 2026 13:31:19 GMT 2026-04-09T13:31:19Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/536991/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/162183 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176728 Фрiдрiх (Федір Кіндратович) Маршалл фон Біберштейн Шевера, М.В.; Єна, А.В. Натураліст німецького походження (із Саксонії), належав до давнього дворянського роду, невтомний дослідник флори Криму та Кавказу, мандрівник, один із заcновників шовківництва в Україні, член Московського товариства любителів природи, Петербурзького фармацевтичного товариства та почесний член Віленського університету Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176728 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176727 Василь Семенович Ткаченко – творчий шлях ученого (до 80-річчя з дня народження та 55-річчя наукової діяльності) Дубина, Д.В. 3 вересня 2018 р. виповнюється 80 років з дня народження та 55 років наукової, громадської й педагогічної діяльності доктора біологічних наук Василя Семеновича Ткаченка – відомого ученого в галузі степознавства, екології степових фітосистем, фітоценології, геоботанічного картографування та фітосозології. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176727 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176726 Генетичні особливості фенологічних форм Quercus robur (Fagaceae) за даними аналізу поліморфізму інтронів генів β-тубуліну та мікросателітних локусів Пірко, Я.В.; Нецветов, М.В.; Калафат, Л.О.; Пірко, Н.М.; Рабоконь, А.М.; Приваліхін, С.М.; Демкович, А.Є.; Білоножко, Ю.О.; Блюм, Я.Б. Досліджено ранню та пізню фенологічні форми Quercus robur (Fagaceae) за допомогою мікросателітних маркерів та ДНК-маркерної системи, що базується на вивченні поліморфізму інтронів генів ß-тубуліну (ТВР-маркери). У проаналізованих 40 рослин двох вибірок за мікросателітними локусами встановлено порівняно невисокі показники генетичної мінливості (НО = 0,342 ± 0,208, НЕ = 0,566 ± 0,199 у ранньої та НО = 0,288 ± 0,136, НЕ= 0,461 ± 0,216 у пізньої фенологічних груп). З'ясовано ге- нетичні відмінності між ранньою та пізньою формами Q. robur. У дерев ранньої форми виявлено 9 унікальних алелів за мікросателітними локусами та 4 фрагменти за TBP-локусами, в пізньої форми – по 5 унікальних алелів за мікросателітними та TBP-локусами. Зокрема виявлено відмінності за частотою предомінантних алелів quru- GA-0C19-222 (практично відсутній у вибірці пізньої фенологічної форми) та quru-GA-0C19-226 (частота понад 80% у ранньої фенологічної форми і лише близько 50% у пізньої). За оцінкою показників поліморфізму за ТВР- маркерами в досліджених форм Q. robur виявлено нижчу кількість фрагментів у ранньої (Ne = 1,218 ± 0,040) порівняно з пізньою фенологічною формою Q. robur (Ne = 1,294 ± 0,042). Значення РІС (вміст поліморфної інформації) за цим видом маркерів було більше у пізньої фенологічної форми Q. robur (PIC = 0,274 ± 0,025), ніж у ранньої (PIC = 0,209 ± 0,022). Також за інформаційним індексом Шенона спостерігаються відмінності між ранньою (I = 0,253 ± 0,029) та пізньою (I = 0,320 ± 0,031) фенологічними формами Q. robur. Аналіз молекулярної варіанси за TBP-маркерами (AMOVA) виявив незначні відмінності досліджених фенологічних форм Q. robur. Так, у складі загальної генетичної гетерогенності виду 91% генетичного різноманіття Q. robur припадає на внутрішньовибірковий поліморфізм, 9% – на міжвибірковий. Загалом, проведений аналіз засвідчив , що фенологічні особливості Q. robur не завжди можна вважати наслідком звичайної мінливості, пов'язаної з екологічними особливостями зростання Q. robur. Виявлений поліморфізм фенологічних форм вказує на те, що відмінності можуть бути генетично обумовлені, а різні види ДНК-маркерів використані для генетичного профілювання та паспортизації фенологічних форм Q. robur.; Исследованы ранняя и поздняя фенологические формы Quercus robur (Fagaceae) с помощью микросателлитных маркеров и ДНК-маркерной системы, основанной на изучении полиморфизма интронов генов ß-тубулина (ТВР-маркеры). Среди проанализированных 40 растений двух выборок по микросателлитным локусам установлены сравнительно невысокие показатели генетической изменчивости (НО = 0,342 ± 0,208, НЕ = 0,566 ± 0,199 у ранней и НО = 0,288 ± 0,136, НЕ = 0,461 ± 0,216 у поздней фенологических групп). Обнаружены генетические различия между ранней и поздней формами Q. robur. У деревьев ранней формы выявлено 9 уникальных аллелей по микросателлитным локусам и 4 фрагмента по TBP-локусам, у деревьев поздней формы – по 5 уникальных аллелей по микросателлитным и TBP-локусам. В частности выявлены различия по частоте предоминантных аллелей quru-GA-0C19-222 (практически отсутствуют в выборке поздней фенологической формы) и quru-GA-0C19-226 (частота более 80% у ранней фенологической формы и только около 50% у поздней). Оценка показателей полиморфизма по ТВР-маркерам, проведенная для исследованных форм Q. robur, выявила снижение количества фрагментов у ранней (Ne = 1,218 ± 0,040) по сравнению с поздней фенологической формой Q. robur (Ne = 1,294 ± 0,042). Значение РІС (содержание полиморфной информации) по этому виду маркеров было больше у поздней фенологической формы Q. robur (PIC = 0,274 ± 0,025), чем у ранней формы (PIC = 0,209 ± 0,022). Также согласно значениям информационного индекса Шеннона наблюдаются различия между ранней (I = 0,253 ± 0,029) и поздней (I = 0,320 ± 0,031) фенологическими формами Q. robur. В результате анализа молекулярной вариансы по TBP-маркерам (AMOVA) обнаружены незначительные различия исследованных фенологических форм Q. robur. Так, в составе общей генетической гетерогенности вида 91% генетического разнообразия Q. robur приходится на внутривыборочный полиморфизм, 9% – на межвыборочный. В целом, согласно анализу, фенологические особенности ранней и поздней форм не всегда можно считать следствием обычной изменчивости, связанной с экологическими особенностями мест произрастания Q. robur. Выявленный генетический полиморфизм фенологических форм указывает на то, что различия могут быть генетически обусловленными, а различные виды ДНК-маркеров использованы для генетического профилирования и паспортизации фенологических форм Q. robur.; Early and late phenological forms of Quercus robur (Fagaceae) have been investigated using microsatellite markers and a DNA marker system based on the study of the intron's length polymorphism of the β-tubulin genes (TBP-markers). Relatively low indicators of genetic variability have been established (HO = 0.342 ± 0.208, HE = 0.566 ± 0.199 in the early and HO=0.288 ± 0.136, HE = 0.461 ± 0.216 in the late phenological groups) in 40 analyzed plants of two samples with microsatellite loci. The genetic differences between the early and late forms of Q. robur have been determined. The 9 unique alleles for microsatellite loci and 4 fragments for TBP loci among the trees of the early form, and 5 unique alleles for the microsatellite and TBP loci for the late form have been discovered. In particular, the differences in the frequency of prevalent alleles quru-GA-0C19-222 (practically absent at the late phenological sample) and quru-GA-0C19-226 (frequency reaches more than 80% in the early phenological form and only about 50% in the late) have been detected. The evaluation of the TBP polymorphism indices conducted for the investigated forms of Q. robur have revealed a lower number of fragments in the early (Ne = 1.218 ± 0.040) compared with the late phenological form of Q. robur (Ne = 1.294 ± 0.042). The value of PIC (Polymorphism Information Content) for this type of markers has been greater in the late phenological form Q. robur (PIC = 0.274 ± 0.025) than in the early form (PIC = 0.209 ± 0.022). Also, according to Shannon's information index, there are differences between the early (I = 0.253 ± 0.029) and the late (I = 0.320 ± 0.031) phenological forms of Q. robur. Analysis of the molecular variation by TBP markers (AMOVA) has been revealed slight differences in the investigated phenological forms of Q. robur. Thus, 91% of the genetic diversity of Q. robur is for intra-sample polymorphism, and 9% is inter-sampling in the overall genetic heterogeneity of the species. Our results showed that variation in seasonal timing in Q. robur is not only attributed to the variability in the growth condition but also genetically determined. More types of DNA markers are required for further researches on genetic profiling and certification of Q. robur phenological forms. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176726 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176725 Метаболічні зміни вмісту органічних кислот у коренях рослин Glycine max (Fabaceae) на ранніх етапах формування симбіозу за дії фунгіцидів Павлище, А.В.; Кириченко, О.В.; Коць, С.Я. Метою даної роботи було дослідження методом газово-рідинної хроматографії та мас-спектрометрії метаболомного профілю органічних кислот у коренях сої на ранніх етапах формування симбіотичних систем (від проростків до фази утворення трьох справжніх листків) за інокуляції насіння Bradyrhizobium japonicum 634б на фоні протруювання фунгіцидами Февер (клас триазолів), Стандак Топ (клас фенілпіразолів + бензимідазолів + стробілуринів) в умовах вегетаційного досліду із піщаною культурою. Встановлено суттєві метаболічні якісні та кількісні зміни вмісту основних органічних кислот, а саме: малонової, масляної, яблучної, бурштинової, пропіонової, оцтової, щавлевої, пальмітинової, стеаринової, бензойної, що пов'язані з онтогенетичним розвитком рослин сої. Фунгіциди Февер і Стандак Топ за протруювання насіння з подальшою інокуляцією ризобіями істотно змінюють рівень накопичення сполук даного класу, значно підвищуючи вміст пропіонової, яблучної, бурштинової, оцтової кислоти. Це зумовлено залученням їх як інтермедіатів циклу Кребса і гліоксилатного циклу та сполук із протекторним ефектом до формування захисних реакцій рослин за умов дії антропогенного стресу. На етапі функціонування симбіотичного апарату сої виявлено бензойну кислоту – речовину із ймовірною протекторною дією. У коренях сої, інокульованої бульбочковими бактеріями на фоні обробки фунгіцидами спостерігаються суттєві зміни вмісту органічних кислот, що може розглядатися як складова адаптації бобових рослин до дії антропогенного стресора і підтримання за таких умов функціонування симбіотичних систем.; Целью данной работы было исследование методом газо-жидкостной хроматографии и масс-спектрометрии метаболомного профиля органических кислот в корнях сои на ранних этапах формирования симбиотических систем (от проростков до фазы развития трех настоящих листьев) при инокуляции семян Bradyrhizobium japonicum 634б на фоне протравливания фунгицидами Февер (класс триазолов), Стандак Топ (классы фенилпиразолов + бензимидазолов + стробилуринов) в условиях вегетационного опыта с песчаной культурой. Установлены существенные метаболические качественные и количественные изменения содержания основных органических кислот, а именно: малоновой, масляной, яблочной, янтарной, пропионовой, уксусной, щавелевой, пальмитиновой, стеариновой, бензойной, связанные с онтогенетическим развитием растений сои. Фунгициды Февер и Стандак Топ при протравливании семян с последующей инокуляцией ризобиями существенно изменяют уровень накопления соединений данного класса, значительно повышая содержание пропионовой, яблочной, янтарной, уксусной кислоты. Это обусловлено вовлечением их как медиаторов цикла Кребса, глиоксилатного цикла и соединений с протекторным эффектом к формированию защитных реакций растений в условиях действия антропогенного стресса. На этапе функционирования симбиотического аппарата сои обнаружена бензойная кислота – вещество, обладающее, вероятно, протекторным эффектом. В корнях сои, инокулированной клубеньковыми бактериями на фоне обработки семян фунгицидами, наблюдаются существенные изменения содержания органических кислот, что можно рассматривать как составляющую адаптации бобовых растений к действию антропогенного стрессора и поддержания при таких условиях функционирования симбиотических систем.; The purpose of this work was to investigate the metabolic profile of organic acids in soybean roots at the early stages of the formation of the Bradyrhizobium japonicum 634б – soybean symbiotic system in pot experiment (from sprouts to the stage of three true leaves) by gas chromatography/mass spectrometry under the influence of fungicides Fever (class triazoles) and Standak Top (classes of phenylpyrazoles + benzimidazoles + strobilurins) used for seed treatment. Essential metabolic changes in the content of the main organic acids were revealed, namely malonic, butyric, malic, succinic, propionic, acetic, oxalic, palmitic, stearic, and benzoic acids, associated with the ontogenetic development of soybean plants. Seed treatments with fungicides Fever and Standak Top followed by inoculation with rhizobia led to notably accumulation of organic acids, in particular to significant increase of the content of propionic, malic, succinic, and acetic acids. This can be due to involvement of the above mentioned acids as intermediates of the Krebs cycle and the glyoxylate cycle; they can be as well considered as compounds with a protective effect for the formation of adaptive reactions of plants under anthropogenic stress. Benzoic acid detected at the functioning stage of symbiotic apparatus of soybean is possibly a protective compound. After seed treatment with fungicides, in soybean roots inoculated with nodule bacteria significant changes in the content of organic acids were observed. These results suggest that variation in organic acid content is a component of adaptation of leguminous plants to the action of anthropogenic stressor and maintenance of symbiotic systems under such conditions. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/176725 2018-01-01T00:00:00Z