http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/162177 Mon, 20 Apr 2026 20:30:31 GMT 2026-04-20T20:30:31Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/536579/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/162177 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175901 Анатомо-морфологічна будова плоду Epilobium hirsutum та E. angustifolium (Onagraceae) Одінцова, А.В.; Клімович, Н.Б. Внутрішня будова плоду Epilobium hirsutum та E. angustifolium вивчена за допомогою світлового мікроскопа з метою пошуку нових таксономічно важливих ознак в роді Epilobium. Виявлено, що досліджені види відрізняються за інтенсивністю росту плоду в довжину і характером опушення стінки плоду: в E. hirsutum плід вкритий одноклітинними залозистими трихомами різної довжини, а в E. angustifolium – простими серпоподібними такими. Оплодень коробочки сформований 9–13 шарами клітин у гранях плоду та з потовщеними ребрами. Екзокарпій та ендокарпій одношарові та нездерев'янілі, а в мезокарпії представлені механічна тканина з потовщеними нездерев'янілими оболонками, хлоренхіма з поодинокими повітряними порожнинами, а також механічна тканина зі здерев'янілими клітинними оболонками, яка формує внутрішні 1–6 шарів мезокарпію. Каркас плоду становлять чотири крупні септальні і чотири дорзальні жилки; живлення насінних зачатків транс-септальне. Розкривання плоду здійснюється шляхом формування двох типів поздовжніх щілин, які проходять уздовж дорзальних жилок та в середній частині перегородок. У процесі розкривання плоду від центральної колонки зав'язі відокремлюються чотири Т-подібні стулки з прикріпленими дистальними частинами перегородок, а центральна колонка разом з потоншеними проксимальними частинами перегородок зберігаються в центрі плоду до опадання. Плід E. hirsutum та E. angustifolium слід визначати як нижню дорзально-септифрагальну чотиригніздову багатонасіннєву коробочку з синасцидіатною та симплікатною зонами. За гістогенетичною структурою перикарпію коробочка досліджених видів відповідає коробочці Forsythia-типу.; Внутренняя структура плода Epilobium hirsutum и E. angustifolium изучена под световым микроскопом с целью поиска новых таксономически важных признаков в роде Epilobium. Установлено, что исследованные виды различаются интенсивностью роста плода в длину и характером опушения стенки плода: у E. hirsutum плод опушен одноклеточными железистыми трихомами различной длины, а у E. angustifolium – простыми серповидными. Околоплодник коробочки образован 9–13 слоями клеток в гранях плода и с утолщенными ребрами. Экзокарпий и эндокарпий однослойные и неодревесневшие, а в мезокарпии представлены толстостенная ткань с нелигнифицированными оболочками, хлоренхима с воздухоносными полостями, а также механическая ткань с одревесневшими оболочками, которая формирует 1–6 внутренних слоев мезокарпия. Каркас плода образуют четыре крупные септальные и четыре дорзальные жилки; водоснабжение семязачатков осуществляется транс-септально. Вскрывание плода осуществляется путем формирования двух типов продольных щелей, которые проходят вдоль дорзальных жилок и в средней части перегородок. В процессе вскрывания плода от центральной колонки завязи отделяются четыре Т-образные створки с прикрепленными дистальными частями перегородок, а центральная колонка вместе с утонченными проксимальными частями перегородок сохраняется в центре плода до ее опадения. Плод E. hirsutum и E. angustifolium следует определять как нижнюю дорзально-септифрагальную четырехгнездную многосеменную коробочку с синасцидиатной и симпликатной зонами. Гистогенетическая структура коробочки соответствует Forsythia-типу.; The inner fruit structure in Epilobium hirsutum and E. angustifolium was studied under the light microscopy with the aim to find out new taxonomically significant characters for the genus Epilobium. It was revealed that the studied species have different intensity of longitudinal fruit growth and fruit pubescence: in E. hirsutum fruit is covered with unicellular glandular blunt trichomes of various length while in E. angustifolium it is densely covered with falcate tapering trichomes. The pericarpium is composed of 9–13 cell layers in the facets, and it is thickened in ridges. Exocarpium and endocarpium are one-layered and not lignified. Mesocarpium is composed of tissue with thick non-lignified walls, as also chlorenchyma with some aerial cavities and one to six inner cell layers of the mechanical tissue with lignified cell walls. Fruit wall is supplied by four large septal veins and four dorsal veins, ovule vascular supply is trans-septal. Fruit dehiscence is proceeded through two types of longitudinal fissures located along the dorsal veins and in the middle distance of septa. In the process of dehiscence four T-form lobes with distal portion of septa disjoin from the central column. Central column with proximal portions of septa attached retain unlignified in the fruit center till fall down. The fruit in E. hirsutum and E. angustifolium is defined as the inferior dorsal-septifragal tetralocular many-seeded capsule with synascidiate and symplicate zones. Histogenetical pericarpium structure corresponds to the capsule of Forsythia-type. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175901 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175900 Нові локалітети Iris sibirica (Iridaceae) у Львівській області Сенів, М.М.; Тасєнкевич, Л.О. На вологих луках біля с. Надітичі (Миколаївський р-н, Львівська обл.) виявлено три нових місцезнаходження вразливого виду з "Червоної книги України" – Iris sibirica L. (Iridaceae). У двох з цих оселищ у рослинному покриві переважають угруповання асоціації Lysimachio vulgaris-Filipenduletum ulmariae Balátová-Tuláčková 1978, а в одному – Valeriano-Filipenduletum Siss. in Westh. et all. 1946. Із 13 локалітетів I. sibirica, відомих досі з літератури та гербарних колекцій для Львівської обл., лише п'ять нещодавно були підтверджені. Зниження їхньої кількості спричинене дренажем і виорюванням вологих луків, а також викопуванням кореневищ і збиранням квітів. Для захисту I. sibirica біля с. Надітичі пропонується створити загальнодержавний заказник. Подається картосхема розташування нових місцезнаходжень; наведено відомості про стан популяцій.; На влажных лугах вблизи с. Надитычи (Николаевский р-н, Львовская обл.) обнаружены три новых местонахождения вида из Красной книги Украины – Iris sibirica L. (Iridaceae). В двух из них преобладают сообщества ассоциации Lysimachio vulgaris-Filipenduletum ulmariae Balátová-Tuláčková 1978 и в одном – Valeriano-Filipenduletum Siss. in Westh. et all. 1946. Из 13 локалитетов I. sibirica, известных до сих пор из литературы и гербарных коллекций для Львовской обл., только пять были недавно подтверждены. Уменьшение их количества вызвано дренажом и вспашкой влажных лугов, а также выкапыванием корневищ и сбором цветущих растений. Для защиты I. sibirica в окрестностях с. Надитычи предлагается создать общегосударственный заказник. Дана схематическая карта новых местонахождений, а также приводится информация о статусе популяций.; Three new localities of vulnerable Red Book of Ukraine's species Iris sibirica L. (Iridaceae) have been found in damp meadows near Naditychi village (Mykolaiv District, Lviv Region). Two of those sites are occupied by Lysimachio vulgaris- Filipenduletum ulmariae Balátová-Tuláčková 1978 and one – by Valeriano-Filipenduletum Siss. in Westh. et all. 1946. Of 13 locations of I. sibirica known to this time from literature and herbarium collections for Lviv Region, only 5 were recently confirmed. Decrease in their number is caused by drainage and plowing of damp meadows, as well as by excavation of rhizomes and picking flowers for bouquets. To protect I. sibirica near Naditychi, establishment of reserve is proposed. A schematic map of new sites as well as information on the status of populations are provided. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175900 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175899 Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману Дубина, Д.В.; Еннан, А.А.; Дзюба, Т.П.; Вакаренко, Л.П.; Шихалєєва, Г.М. Визначено сучасний стан галофітної рослинності прибережної частини Куяльницького лиману та здійснено аналіз її синтаксономічного різноманіття. Виділено 27 синтаксонів рангу асоціації та варіанту, що належать до 9 союзів, 7 порядків та 4 класів: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Описано три нові асоціації: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae та Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Встановлено фітоценотичні особливості лиману, які полягають в тому, що незважаючи на його гіпергалінність, тут відсутні угруповання багаторічних галофітів класу Kalidietea foliati. Порівняно з іншими територіями дуже рідко трапляються ценози класів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Вказано на вразливість рослинності лиману та необхідність створення національного природного парку.; Определено современное состояние галофитной растительности прибрежной части Куяльницького лимана и проведен анализ ее синтаксономического разнообразия. Выделено 27 синтаксонов ранга ассоциации и варианта, которые принадлежат к 9 союзам, 7 порядкам и 4 классам: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi и Bolboschoenetea maritimi. Описаны три новых ассоциации: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae и Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Установлены фитоценотические особенности лимана, которые заключаются в том, что, несмотря на его гипергалинность, здесь отсутствуют сообщества многолетних галофитов класса Kalidietea foliati. По сравнению с другими территориями очень редко встречаются ценозы классов Juncetea maritimi и Bolboschoenetea maritimi. Отмечена уязвимость растительности лимана и необходимость создания национального природного парка.; The present state of halophytic vegetation of the coastal part of the Kuialnyk Estuary is determined and an analysis of its syntaxonomic diversity is carried out. 27 syntaxa of ranks of association and variant belonging to 9 alliances, 7 orders and 4 classes: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi, are highlighted. New associations Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae, and Anisantho tectori- Glycyrrhizetum glabrae are described. Phytocenotic characteristics of the estuary is discussed; despite its hypersaline conditions, there are no communities of perennial halophytes of class Kalidietea foliati, compared to other areas, communities of classes Juncetea maritimi and Bolboschoenetea maritimi are very rare. The vulnerability of vegetation of the estuary is demonstrated, and the need to establish there a national nature park is emphasized. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175899 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175898 Reynoutria × bohemica (Polygonaceae) – потенційно інвазійний вид у флорі України Шевера, М.В. Стаття присвячена Reynoutria × bohemica, інвазійному виду в Європі та потенційно інвазійному в Україні. Вид гібридогенного походження, за морфологією близький до R. japonica, у складі якого тривалий час розглядався. Узагальнено відомості про спонтанне поширення виду в Європі, зазначено основні морфологічні ознаки листка (форма, розміри та опушення його абаксиальної поверхні), екологічні та ценотичні особливості. На основі польових досліджень та даних гербаріїв (KW, LWKS, CHER, KHER) складена карта сучасного поширення виду в Україні. Вперше він зафіксований у 2002 р. Зараз відомий із нечисленних локалітетів у західних (Закарпатська, Чернівецька, Львівська обл.) та центральних (Житомирська, Київська та Полтавська обл.) регіонах.; Стаття посвящена виду Reynoutria × bohemica, инвазионному в Европе и потенциально инвазионному в Украине. Вид гибридогенного происхождения, морфологически очень близкий к R. japonica, в составе которого длительное время рассматривался. Обобщены сведения о спонтанном распространении вида в Европе, отмечены его основные отличительные морфологические признаки листка (форма, размеры, опушение абаксиальной поверхности), экологические и ценотические особенности. На основе полевых исследований и данных гербариев (KW, LWKS, CHER, KHER) составлена карта современного распространения вида в Украине. Впервые зафиксирован в 2002 г. В настоящее время известен из немногочисленных локалитетов в западных (Закарпатская, Черновецкая, Львовская обл.) и центральных (Житомирская, Киевская и Полтавская обл.) регионах.; Reynoutria × bohemica is considered an invasive species in Europe and potentially invasive species in Ukraine. It is a hybrid that is morphologically similar to R. japonica. For a long time and sometimes now R. × bohemica has been misidentified as R. japonica. The data on its history of spontaneous distribution in Europe, main diagnostic morphological characters of leaf (shape, size and leaf abacsial surface pubescence), ecological and coenotic characteristics are summarized. The map of distribution of R. bohemica in Ukraine is prepared on the base of data of field trips and herbaria collections (KW, LWKS, CHER, KHER). The taxon is known in Ukraine since 2002. At present it is found in several localitets from western (Transcarpathia, Chernivtsi and Lviv regions) and central (Zhytomyr, Kyiv and Poltava regions) parts of country. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/175898 2017-01-01T00:00:00Z