<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Гидробиологический журнал, 2017, № 5</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152323</link>
<description/>
<pubDate>Sun, 05 Apr 2026 18:33:59 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-05T18:33:59Z</dc:date>
<image>
<title>Гидробиологический журнал, 2017, № 5</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/475263/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152323</link>
</image>
<item>
<title>Цинк в природных поверхностных водах: содержание и формы нахождения</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159298</link>
<description>Цинк в природных поверхностных водах: содержание и формы нахождения
Линник, П.Н.; Жежеря, В.А.
В статье обобщены результаты многолетних исследований содержания и форм нахождения цинка в водохранилищах Днепровского каскада, некоторых реках и малых водных объектах, находящихся в черте г. Киева. В последнее время его концентрация в исследованных водных объектах находится в широком диапазоне—от 10,2 до 158,6 мкг/дм³. Для сравнительной оценки приведены также данные о содержании цинка в реках, озерах и водохранилищах из других регионов мира. Выявлено, что в загрязненных поверхностных водах концентрация Zn(II) достигает сотен и даже тысяч микрограммов в 1 дм³.; У статті узагальнено результати багаторічних досліджень вмісту й форм знаходження цинку у водосховищах Дніпровського каскаду, деяких річках та малих водних об’єктах, що знаходяться в межах м. Києва. Концентрація цього металу в досліджуваних водних об’єктах останнім часом знаходиться в широкому діапазоні — від 10,2 до 156,8 мкг/дм³. Для порівняння наведено також дані стосовно вмісту цинку в річках, озерах і водосховищах з інших регіонів світу. Виявлено, що в забруднених поверхневих водах концентрація Zn(II) досягає сотень і навіть тисяч мікрограм ів у 1 дм³.; There were summarized the results of long-term investigations of Zn(II) in reservoirs of the Dnieper cascade, some rivers and small water bodies which located in Kiev city. The concentration of this metal in the studied water bodies was in a wide range — from 10,2 to 158,6 mg/dm³. The data of zinc concentration in rivers, lakes and reservoirs from other regions of the world were also given for a comparative assessment. It was revealed that the  zinc concentration in contaminated surface waters reached to several hundreds and even thousands of micrograms per 1 dm³.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159298</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Вміст жирних кислот у печінці та серці стерляді (Acipenser ruthenus) за гіпокси-гіперкапнічного впливу</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159297</link>
<description>Вміст жирних кислот у печінці та серці стерляді (Acipenser ruthenus) за гіпокси-гіперкапнічного впливу
Хижняк, С.В.; Мідик, С.В.; Сисолятін, С.В.; Войціцький, В.М.
Досліджено жирнокислотний склад ліпідів печінки та серця стерляді за гіпокси-гіперкапнічного впливу (штучний гіпобіоз) та виходу з цього стану. Показано зниження сумарного вмісту насичених та зростання вмісту ненасичених жирних кислот. Виявлено особливості змін вмісту індивідуальних жирних кислот. Перерозподіл поліненасичених жирних кислот у тканинах, що призводить до зміни співвідношення ω3/ω6, ймовірно, виступає складовою клітинного механізму дії штучного гіпобіозу на організм риб.; Исследован жирнокислотный состав липидов печени и сердца стерляди в условиях гипокси-гиперкапнии (искусственный гипобиоз) и выхода из этого состояния. Показано снижение суммарного содержания насыщенных и увеличение содержания ненасыщенных жирных кислот. Установлены особенности изменений содержания индивидуальных жирных кислот в печени и сердце стерляди. Перераспределение полиненасыщенных жирных кислот в тканях приводящее к изменению соотношения ω3/ω6, может выступать элементом клеточного механизма реакции на влияние искусственного гипобиоза.; The fatty acid composition of lipids in the liver and heart of sterlet under hypoxia and hypercapnia (artificial hypobiosis) and exit from this state has been investigated. The decrease of the saturated and increase of the unsaturated fatty acids content was noted. The features of these changes in sterlet liver and heart were revealed. The redistribution of the polyunsaturated fatty acid composition in the sterlet tissues results in changes of ω3/ω6 ratio. This mechanism may be involved in the process of cellular adaptation to artificial hibernation in fish.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159297</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Рост пресноводных водорослей в условиях влияния растворенных органических соединений</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159296</link>
<description>Рост пресноводных водорослей в условиях влияния растворенных органических соединений
Медведь, В.А.; Горбунова, З.Н.; Борисова, Е.В.
Исследовано влияние глюкозы и глутаминовой кислоты на прирост биомассы и содержание хлорофилла а у представителей диатомовых (Mayamaea atomus), зеленых (Desmodesmus brasiliensis), стрептофитовых (Cosmarium polygonum var. acutius) и эвгленовых (Euglena gracilis) водорослей. Выявлена способность всех исследованных видов к миксотрофному типу питания. Показано, что характер влияния глюкозы и глутаминовой кислоты на ростовые характеристики и содержание хлорофилла а у представителей разных отделов водорослей является неоднозначным и, по-видимому, обусловлен видоспецифичностью исследуемых организмов.; Досліджено вплив глюкози та глутамінової кислоти на приріст біомаси й вміст  хлорофілу а у представників діатомових (Mayamaea atomus), зелених (Desmodesmus brasiliensis), стрептофітових (Cosmarium polygonum var. acutius) і евгленових (Euglena gracilis) водоростей. Виявлено здатність всіх досліджених видів до міксотрофного типу живлення. Показано, що характер впливу глюкози та глутамінової кислоти на ростові характеристики і вміст хлорофілу а у представників різних відділів водоростей є неоднозначним та, вірогідно, обумовлений видовою специфічністю досліджуваних організмів.; The influence of glucose and glutamic acid on the growth of biomass and chlorophyll a content and the representatives of diatoms (Mayamaea atomus), green (Desmodesmus brasiliensis), streptofit (Cosmarium polygonum var. acutius) and euglen (Euglena gracilis) algae. The ability of all species studied to mixotrophic type of food. It is shown that the effect of glucose and glutamic acid on growth characteristics and the chlorophyll a content in various representatives of algae is mixed and, apparently due to species-specific organisms investigated.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159296</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Некоторые пути применения и оптимизации подходов Водной Рамочной Директивы ЕС в связи с оценками экологического состояния техноэкосистем</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159295</link>
<description>Некоторые пути применения и оптимизации подходов Водной Рамочной Директивы ЕС в связи с оценками экологического состояния техноэкосистем
Протасов, А.А.
Предложен новый подход к определению экологического потенциала сильно измененных и искусственных водных объектов, техноэкосистем, который согласно Водной Рамочной Директиве ЕС базируется на компаративной методологии. В качестве эталона сравнения предлагается разработать «экологически и технически приемлемые характеристики состояния водного объекта, техноэкосистемы ».; Запропоновано новий підхід у визначенні екологічного потенціалу сильно змінених і штучних водних об’єктів, техноекосистем, який, аналогічно принципам Водної Рамкової Директиви ЄС, базується на компаративній методології. Як еталон порівняння пропонується розробка «технічно і екологічно прийнятних характеристик» стану водного об’єкта, техноекосистеми.; A new approach in establishment of the ecological potential of heavily modified and artificial water bodies, technoecosystems, is proposed. Similar to principles of the EU Water Framework Directive, it is based on the comparative methodology. As a benchmark for comparison (reference), it is proposed to develop «technically and environmentally acceptable characteristics of the state» of a waterbody, a techno-ecosystem.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/159295</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
