http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151259 Sun, 19 Apr 2026 09:49:19 GMT 2026-04-19T09:49:19Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/449922/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151259 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152863 Identification and characterization of six new mutations in GLB1 gene in Ukrainian patients with GM1 gangliosidosis and Morquio B disease Mytsyk, N.Y.; Gorovenko, N.G. GM1-gangliosidosis (MIM# 230500) and mucopolysaccharidosis IV (Morquio B, MIM# 230500) are autosomal-recessive diseases, which belong to the group of lysosomal storage disorders and are caused by changes in the structure of the same gene, GLB1. The mutations in GLB1 lead to deficiency in acid β-galactosidase, and, as a result, the accumulation of GM1-gangliosidosis and keratan sulphate in the patients’ lysosomes. Aim. To analyze the spectrum of mutations in GLB1 in Ukrainian patients with GM1 gangliosidosis and Morquio B disease. Results. We analyzed GLB1 in 25 Ukrainian patients with the diagnosis of GM1-gangliosidosis and one patient with Morquio B disease; 52 alleles were analyzed. Seventeen types of pathogenic mutations were identified, including 11 missense replacements, three deletions, one insertion and two mutations in the splicing site. The missense mutation p.His281Tyr (c.841C>T) in exon 8 was found to be the most common, as it was found in 19 out of 52 mutant alleles (36.5 %) of all the examined patients. The study allowed to identify six new mutations, which had not been found in any databases or previously described in scientific literature, including three deletions (c.699delG, c.833delG, c.1203_1205delTTA), two missense replacements (p.Gly243Arg, p.Gly262Ala) and one mutation in the splicing site (IVS12+8T>C). Conclusions. Our results can be used for a precise molecular diagnostics of patients with GM1-gangliosidosis and Morquio B disease and prenatal diagnostics in the high risk families.; GM1-гангліозидоз (MIM# 230500) та мукополісахаридоз IV (Моркіо В, MIM# 230500) аутосомно-рецесивні захворювання, що відносяться до лізосомних хвороб накопичення та викликані змінами в структурі одного й того ж гену – GLB1. Результатом мутацій в гені GLB1 є дефіцит кислої β-галактозидази і, як наслідок, накопичення в лізосомах пацієнтів GM1-гангліозиду та кератансульфату. Мета. Проведення аналізу спектру мутацій в гені GLB1 серед пацієнтів з GM1-гангліозидозом та синдромом Моркіо В в Україні. Результати. При проведенні молекулярного аналізу гену GLB1 у 25 українських пацієнтів з діагнозом GM1-гангліозидоз та у 1 пацієнта з синдромом Моркіо В було проаналізовано 52 алелі, в яких виявлено 17 типів патогенних мутацій, серед яких 11 – місенс заміни, 3 – делеції, 1 – інсерція та 2 – мутації сайту слайсингу. Найчастішою виявилась місенс мутація p.His281Tyr (с.841С>T) у 8-му екзоні, яка була знайдена у 19 з 52 мутантних алелів (36,5 %) усіх обстежених пацієнтів. В ході дослідження було виявлено шість нових мутацій, які не були знайдені в електронних базах та не були описані раніше в літературі, серед яких 3 – делеції (c.699delG, c.833delG, с.1203_1205delTTA), 2 – місенс заміни (p.Gly243Arg, p.Gly262Ala) та 1 – заміна нуклеотиду в сайті сплайсингу (IVS12+8T>C). Висновки. Результати проведеного молекулярно-генетичного аналізу мутацій в гені GLB1 можуть бути використані для більш точної молекулярної діагностики хворих з GM1-гангліозидозом та синдромом Моркіо В та пренатальної діагностики в сім’ях високого ризику обтяжених даним захворюванням.; GM1-ганглиозидоз (MIM # 230500) и мукополисахаридоз IV (Моркио В, MIM # 230500) аутосомно-рецессивные заболевания, относящиеся к лизосомным болезням накопления и вызванные изменениями в структуре одного и того же гена – GLB1. Результатом мутаций в гене GLB1 является дефицит кислой β-галактозидазы и, как следствие, накопление в лизосомах пациентов GM1-ганглиозида и кератансульфата. Цель. Проведение анализа спектра мутаций в гене GLB1 у пациентов с GM1-ганглиозидозом и синдромом Моркио В в Украине. Результаты. При проведении молекулярно-генетического анализа в гене GLB1 у 26 пациентов с GM1-ганглиозидозом и синдромом Моркио В в Украине было выявлено 52 аллеля, содержащих патогенные мутации. Наиболее часто встречалась миссенс мутация p.His281Tyr (с.841С>T) в 8 экзоне, которая была найдена у 19 из 52 мутантных аллелей (36,5 %) всех обследованных пациентов. В процессе исследования было обнаружено шесть новых патогенных мутаций, которые не были найдены в электронных базах и не описаны ранее в литературе, среди которых 3 – делеции (c.699delG, c.833delG, с.1203_1205delTTA), 2 – миссенс замены (p.Gly243Arg, p .Gly262Ala) и 1 – замена нуклеотида в сайте сплайсинга (IVS12 + 8T> C). Выводы. Результаты проведенного молекулярно-генетического анализа мутаций в гене GLB1 могут быть использованы для более точной молекулярной диагностики больных с GM1-ганглиозидозом и синдромом Моркио В и пренатальной диагностики в семьях высокого риска обремененных данным заболеванием. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152863 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152862 Use of lectin as a vector molecule for delivery of medicinal products to cells and tissues Antonyuk, V.O.; Klyuchivska, O.Yu.; Antonyuk, R.V.; Lozynskyi, A.V.; Pohranychna, Kh.R.; Lesyk, R.B.; Stoika, R.S. Aim. The conjugation of low-molecular compounds with antitumor activity to lectin and evaluation of the biological activity of the obtained conjugate. Methods. Organic synthesis; obtaining and analyzing Pisum sativum agglutinin with thiopyrano[2,3-d]thiazole derivative conjugate; its biological testing on cell cultures and histological samples. Results. A conjugate of the Pisum sativum lectin with the thiopyrano[2,3-d]thiazole derivative was obtained. Conjugation was carried out through the interaction of the aldehyde groups with the amino groups of lectin in the alkaline medium (pH 9.0). The compound (0.4 mg) was immobilized on lectin (10 mg). Conjugation of pea lectin with the antineoplastic agent led to a ~ 2.5-fold increase in the inhibitory effect tested on a L1210 mouse leukemia cells line. The antineoplastic effect of the studied conjugate is fully manifested only on the third day after the beginning of experiment, possibly after penetration of the conjugate into cells and its desintegration. Conclusions. The results may be used for development of new drug delivery systems.; Мета. Приєднання низькомолекулярної сполуки з протипухлинною активністю до лектину та визначення біологічної активності одержаного кон’юґату. Методи. Органічний синтез; одержання та аналіз кон’юґату лектину гороху з похідним тіопірано[2,3-d]тіазолу, біотестування кон’югату на культурі клітин та гістологічних препаратах. Результати. Одержано кон’югат лектину гороху (Pisum sativum) приєднаним похідним тіопірано[2,3-d]тіазолу. Кон’югацію здійснювали через взаємодію альдегідної групи сполуки похідного з аміногрупами білка лектину в лужному середовищі (рН 9,0). До 10 мг лектину було приєднано ≈ 0,4 мг досліджуваної сполуки. Кон’юґація лектину гороху з протипухлинною речовиною спричинила підсилення інгібувальної дії останньої на клітини лінії L1210 лейкозу миші приблизно у 2,5 рази (у перерахунку на речовину). Антинеопластична дія кон’югату в повній мірі проявляється лише на третю добу від початку досліду, й імовірно після проникнення кон’юґату у кліти-ну і розпаду молекули. На гістологічному препараті визначено особливості зв’язування досліджуваного кон’югату з мукозними клітинами прямої кишки людини. Висновки. Одержані результати можуть бути цікавими для моделювання адресної доставки біологічно активних речовин в клітини тканин організму.; Цель. присоединение низкомолекулярного соединения с противоопухолевой активностью к лектину и проверка биологической активности полученного конъюгата. Методы. Органический синтез; получение и анализ конъюгата лектина гороха с производ-ным тиопирано[2,3-d]тиазола, биотестирование конъюгата на культуре клеток и гистологических препаратах. Результаты. По-лучен конъюгат лектина гороха (Pisum sativum) с присоединенным производным тиопирано[2,3-d]тиазола. Конъюгацию осуще-ствляли через взаимодействие альдегидной группы соединения производного с аминогруппами белка лектина в щелочной среде (рН 9,0). К 10 мг лектина было присоединено ≈ 0,4 мг исследуемого соединения. Конъюгация лектина гороха с противоопухоле-вым веществом вызвала усиление ингибирующего действия вещества на клетки линии L1210 лейкоза мыши примерно в 2,5 раза (в пересчете на вещество). Антинеопластическое действие конъюгата в полной мере проявляется лишь на третьи сутки от нача-ла опыта, и вероятно после проникновения конъюгата в клетку и распада молекулы. На гистологическом препарате определены особенности связывания исследуемого конъюгата с мукозными клетками прямой кишки человека Выводы. Полученные резульаты представляют интерес для моделирования адресной доставки биологически активных веществ в клетки тканей организма. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152862 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152861 Telomerase inhibition by new di- and trisubstituted acridine derivatives Negrutska, V.V.; Saraieva, I.V.; Kostina, V.G.; Alexeeva, I.V.; Lysenko, N.A.; Dubey, I.Ya. Aim. To study a series of new acridine derivatives containing two basic fragments able to bind to quadruplex DNA at C-4 and C-9 positions as potential telomerase inhibitors. Methods. TRAP assay was used to determine the activity of compounds in vitro. Results. A number of acridines inhibiting the enzyme at micromolar concentrations were found, with IC₅₀ = 2.6 µM for the most active compound. Conclusions. The introduction of a highly basic N,N-dimethylaminoalkyl group at the C-9 position of the acridine core results in a strong increase of biological activity of compounds, and a 5-methyl substituent further enhances it.; Мета. Дослідити серію нових похідних акридину, що містять у положеннях С-4 і С-9 два основні фрагменти, здатні зв’я-зу-ва-ти-ся з квадруплексною ДНК, як потенційних інгібіторів теломерази. Методи. Для визначення активності сполук in vitro вико-ристано метод TRAP. Результати. Виявлено ряд акридинів, що інгібують фермент у низьких мікромолярних концентраціях, для найактивнішого з яких ІС₅₀ = 2.6 мкМ. Висновки. При введенні високоосновної N,N-диметиламіноалкільної групи в положення С-9 акридинового ядра біологічна активність сполук різко зростає, а 5-метильний замісник додатково збільшує її.; Цель. Изучить серию новых производных акридина, содержащих в положениях С-4 и С-9 два основных фрагмента, способных связываться с квадруплексной ДНК, как потенциальных ингибиторов теломеразы. Методы. Для определения активности веществ in vitro использован метод TRAP. Результаты. Обнаружен ряд акридинов, ингибирующих фермент в низких микромоляных концентрациях, для самого активного из которых ІС₅₀ = 2.6 мкM. Выводы. При введении высокоосновной N,N-диметиламиноадкильной группы в положении С-9 акридинового ядра биологическая активность соединений резко возрастает, а 5-метильный заместитель дополнительно увеличивает ее. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152861 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152853 A potential role of hydrogen sulfide (H₂S) in the regulation of the Ras-ERK signaling-dependent transcription of DNA methyltransferases Nikitina, T.A. Ras-ERK cell signaling regulates transcription of DNA methyltransferases (DNMTs). A role of H₂S in regulation of the Ras-ERK signaling activity and DNMTs expression has also been shown. Here we propose a hypothesis that H₂S regulates the Ras-ERK signaling-dependent DNMTs transcription. Oxidative stress, lipid metabolism, protein sulfhydration, nitrosylation and nitration are the main targets of regulation by H₂S. These cell processes are important for the post-translational modifications (PTMs) of the Ras-ERK signaling pathway enzymes. We provide evidence for the dependence of DNMTs transcription on the PTMs of the enzymes of Ras-ERK signaling pathway regulated by H₂S.; Існують дані стосовно регуляції Ras-ERK клітинною сигналізацією транскрипції ДНК метилтрансфераз (DNMTs). Також є дані стосовно ролі Н₂S в регуляції активності Ras-ERK сигналізації та експресії DNMTs. В представленому огляді висунута гіпотеза про те, що Н₂S регулює Ras-ERK залежну транскрипцію DNMTs. Було продемонстровано, що окисний стрес , метаболізм ліпі-дів, сульфгідрування та нітрозилювання білків є головними цілями Н₂S-опосередкованої регуляції. Дані клітинні процеси є важ-ливими для після-трансляційної модифікації (ПТМ) ферментів Ras-ERK сигналізації. В огляді представлені дані, що демон-струють залежність транскрипції DNMTs від Н₂S-опосередкованої ПТМ ферментів Ras-ERK сигналізації.; Существуют данные о регуляции Ras-ERK клеточной сигнализацией транскрипции ДНК метилтрансфераз (DNMTs). Также есть данные о роли Н₂S в регуляции активности Ras-ERK сигнализации и экспрессии DNMTs. В данном обзоре выдвинута ги-потеза о том, что Н₂S регулирует Ras-ERK-зависимую транскрипцию DNMTs. Было продемонстрировано, что окислительный стресс, метаболизм липидов, сульфгидрирование и нитрозилирование белков является главными целями H₂S-опосрдованной регуляции. Данные клеточные процессы являются важными для пост-транляционной модификации (ПТМ) ферментов Ras-ERK сигнализации. В обзоре представлены данные, демонстрирующие зависимость транскрипции DNMTs от Н₂S-опосредованной ПТМ ферментов Ras-ERK сигнализации. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152853 2016-01-01T00:00:00Z