<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Вiopolymers and Cell, 2014, № 3</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151237</link>
<description/>
<pubDate>Fri, 17 Apr 2026 15:04:56 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-17T15:04:56Z</dc:date>
<image>
<title>Вiopolymers and Cell, 2014, № 3</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/449900/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151237</link>
</image>
<item>
<title>Development and characterization of porous  functionalized collagen scaffolds for delivery of FGF-2</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154310</link>
<description>Development and characterization of porous  functionalized collagen scaffolds for delivery of FGF-2
Pokholenko, Ia.O.; Chetyrkina, M.D.; Dubey, L.V.; Dubey, I.Ya.; Moshynets, O.V.; Sheludko, E.V.; Shpylova, S.P.; Degtiarova, M.I.; Kordium, V.A.
Aim. To develop the porous functionalized collagen scaffold for the delivery of FGF-2 and studying its properties in vitro and in vivo. Methods. Porous collagen scaffolds were prepared by freeze- drying collagen I solutions containing the polymer developed on the basis of cross-linked modified heparin. The scaffolds have been analyzed by SEM, AFM and SCLM. The angiogenic activity of these scaffolds loaded with FGF-2 was tested in a CAM assay. Results. The data obtained by SEM and SCLM analysis revealed that the scaffold mainly has a layered structure with pores forming a connection between the layers. The average pore size of the scaffolds varied from 76 to 150 µm. Scaffolds containing the polymer were able to incorporate human FGF-2. Proposed compositions promoted angiogenesis in CAM assay. Conclusions. The developed porous functionalized collagen scaffold incorporating FGF-2 can be used as a vehicle for the sustained delivery of the growth factor both in vitro and in vivo.; Мета. Розробка пористих функціоналізованих колагенових скафолдів для доставки FGF-2, а також вивчення їхніх властивостей in vitro та in vivo. Методи. Пористі колагенові скафолди одержано методом ліофільного сублімаційного висушування розчину колагену типу І, який містить створений полімер на основі моди- фікованого зшитого гепарину. Скафолди аналізували методами СЕМ, АСМ і ЛСКМ. Ангіогенні властивості колагенових скафолдів, які містять FGF-2, вивчали на моделі хоріон-алантоїсної мембрани ембріона курчати. Результати. Дані, отримані методами СЕМ і ЛСКМ, свідчать про те, що одержаний скафолд має перважно шарувату структуру з порами, які зўєднують різні шри. Середній розмір пор варіює від 76 до 150 мкм. Скафолди, до складу яких входить створений полімер, здатні адсорбувати рекомбінантний FGF-2 людини. Запропоновані композиції стимулюють ангіогенез на моделі хоріон-алантоїсної мембрани ембріона курчати. Висновки. Розроблені пористі функціоналізовані колагенові скафолди, які містять FGF-2, можна використовувати як засіб для доставки даного ростового фактора, що забезпечує його тривале вивільнення як in vitro, так in vivo.; Цель. Разработка пористых функционализированных коллагеновых скаффолдов для доставки FGF-2 и изучение их свойств in vitro и in vivo. Методы. Пористые коллагеновые скаффолды получены методом лиофильной сублимационной сушки раствора коллагена типа I, содержащего созданный полимер на основе модифицированного сшитого гепарина. Скаффолды анализировали методами СЭМ, АСМ и ЛСКМ. Ангиогенные свойства разработанных коллагеновых скаффолдов, содержащих FGF-2, изучали на модели хорион-аллантоисной мембраны куриного эмбриона. Результаты. Данные, полученные методами СЭМ и ЛСКМ, свидетельствуют о том, что созданный скаффолд в основном имеет слоистую структуру с порами, соединяющими разные слои. Средний размер пор варьирует от 76 до 150 мкм. Скаффолды, содержащие полученный полимер, способны адсорбировать рекомбинантный FGF-2 человека. Предложенные композиции стимулируют ангиогенез на модели хорион-аллантоисной мембраны куриного эмбриона. Выводы. Разработанные пористые функционализированные коллагеновые скаффолды, содержащие FGF-2, можно использовать как средство для доставки данного ростового фактора, обеспечивающее его длительное высвобождение, как in vitro, так in vivo.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154310</guid>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Optimization of cell motility evaluation in scratch assay</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154309</link>
<description>Optimization of cell motility evaluation in scratch assay
Gotsulyak, N.Ya.; Kosach, V.R.; Cherednyk, O.V.; Tykhonkova, I.O.; Khoruzhenko, A.I.
A scratch test is one of the most popular methods of classical cell migration assay in a monolayer culture. At the same time, the scratch assay has some disadvantages that can be easily corrected. Aim. Optimization the existent scratch assay on the base of detection of scratch wound surface area and the length of the field of observation which is more objective and less time consuming. Methods. Scratch assay. Results. The modification of scratch assay enables to perform measurement more accurately and rapidly. This approach is more simple and eliminates the main disadvantages of the classical method. Conclusions. The procedure of scratch wound width measurement calculated on the base of detection of cell free area and the length of the field of observation is more effective than the classical wound healing assay. It will be useful for the estimation of cell migration dynamics in monolayer culture for a wide range of live cell based experiments.; Метод «раневої поверхні» є одним з найпоширеніших методів класичного аналізу міграції клітин у моношаровій культурі. Водночас, метод «раневої поверхні» має деякі недоліки, які можуть бути легко відкориговані. Мета. Оптимізація існуючого методу «раневої поверхні» на основі визначення площі поверхні рани і ширини поля зору, що є більш об’єктивним і менш часозатратним.  Методи. Локомоторну активність клітин оцінювали за методом «раневої поверхні». Результати. Модифікація методу «ра- невої поверхні», представлена в статті, дає можливість отримувати більш точні дані. Практично цей підхід набагато простіший та усуває основний недолік зазначеного методу. Висновки. Процедура вимірювання ширини раневої поверхні, розрахованої на основі визначення площі, не зайнятої клітинами, і ширини поля зору, є значно ефективнішою, ніж класичний аналіз міграційного потенціалу клітин за методом «раневої поверхні». Така модифікація буде корисною для оцінки динаміки міграції клітин у моношаровій культурі для широкого кола експериментів, які передбачають використання живих клітин.; Метод «раневой поверхности» является одним из наиболее распространенных методов классического анализа миграции клеток в монослойной культуре. В то же время метод «раневой поверхности» имеет некоторые недостатки, которые могут быть легко откорректированы. Цель. Оптимизация существующего метода «раневой поверхности» на основе определения площади раневой поверхности и ширины поля зрения, что является более объективным и менее затратным во времени.  Методы. Локомоторную активность клеток оценивали по методу «раневой поверхности». Результаты. Модификация метода «раневой поверхности», представленная в статье, дает возможность получать более точные данные. Практически этот подход гораздо более простой и устраняет основной недостаток указанного метода. Выводы. Процедура измерения ширины раневой поверхности, рассчитанной на основе определения площади, не занятой клетками, и ширины поля зрения, является более эффективной, чем классический анализ миграционного потенциала клеток по методу «раневой поверхности». Такая модификация  будет полезной для оценки динамики миграции клеток в монослойной культуре для широкого спектра экспериментов, предусматривающих использование живых клеток.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154309</guid>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Colorimetric biomimetic sensor systems based on molecularly imprinted polymer  membranes for highly-selective detection  of phenol in environmental samples</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154308</link>
<description>Colorimetric biomimetic sensor systems based on molecularly imprinted polymer  membranes for highly-selective detection  of phenol in environmental samples
Sergeyeva, T.A.; Chelyadina, D.S.; Gorbach, L.A.; Brovko, O.O.; Piletska, E.V.; Piletsky, S.A.; Sergeeva, L.M.; El’skaya, A.V.
Aim. Development of an easy-to-use colorimetric sensor system for fast and accurate detection of phenol in envi- ronmental samples. Methods. Technique of molecular imprinting, method of in situ polymerization of molecularly imprinted polymer membranes. Results. The proposed sensor is based on free-standing molecularly imprinted polymer (MIP) membranes, synthesized by in situ polymerization, and having in their structure artificial binding sites capable of selective phenol recognition. The quantitative detection of phenol, selectively adsorbed by the MIP membranes, is based on its reaction with 4-aminoantipyrine, which gives a pink-colored product. The intensity of staining of the MIP membrane is proportional to phenol concentration in the analyzed sample. Phenol can be detected within the range 50 nM&amp;ndash;10 mM with limit of detection 50 nM, which corresponds to the concentrations that have to be detected in natural and waste waters in accordance with environmental protection standards. Stability of the MIP-membrane-based sensors was assessed during 12 months storage at room temperature.  Conclusions. The sensor system provides highly-selective and sensitive detection of phenol in both mo- del and real (drinking, natural, and waste) water samples. As compared to traditional methods of phenol detection, the proposed system is characterized by simplicity of operation and can be used in non-laboratory conditions.; Мета. Розробка простих у використанні колориметричних сенсорних систем для швидкого і точного визначення фенолу у зразках із довкілля. Методи. Метод молекулярного імпринтингу, метод полімеризації in situ молекулярно імпринтованих полімерних (МІП) мембран. Результати. Запропонований сенсор створено на основі МІП мембран, синтезованих методом полімеризації  in situ, які мають у своїй структурі штучні рецепторні сайти зв’язування фенолу. Кількісне визначення фенолу, селективно адсорбованого МІП мембранами, грунтується на детекції забарвленого у малиновий колір продукту його реакції з 4-аміноантипірином. Інтенсивність забарвлення МІП мембран є пропорційною концентрації фенолу в аналізованому зразку. Фенол детектується у діапазоні 50 нМ&amp;ndash;10 мМ, що відповідає концентраціям, які необхідно виявляти у природних і стічних водах. Стабільність сенсорних систем на основі МІП мембран становить12 місяців за кімнатної температури. Висновки. Сенсорні системи забезпечують високоселективний і чутливий аналіз фенолу як у модельних, так і реальних зразках (питна, природна, стічна вода). Порівняно до традиційних методів визначення фенолу пропонована система є простою у використанні та може бути застосована за польових умов.; Цель. Разработка простых в использовании колориметрических сенсорных систем для быстрого и точного определения фенола в образцах из окружающей среды. Методы. Метод молекулярного импринтинга, метод полимеризации in situ молекулярно импринтированных полимерных (МИП) мембран. Результаты. Предложенный сенсор создан на основе МИП мембран, синтезированных методом полимеризации in situ, имеющих в своей структуре синтетические рецепторные сайты связывания фенола. Количественное определение фенола, селективно адсорбированного МИП мембранами, основано на детекции окрашенного в малиновый цвет продукта его реакции с 4-аминоантипирином. Интенсивность окрашивания МИП мембран пропорциональна концентрации фенола в анализируемом образце. Фенол можно детектировать в пределах 50 нМ&amp;ndash;10 мМ, что соответствует концентрациям, которые необходимо выявлять в природных и сточных водах. Стабильность сенсорных систем на основе МИП мембран  составляет 12 месяцев при комнатной температуре. Выводы. Сенсорные системы обеспечивают высокоселективный и чувствительный анализ фенола как в модельных, так и реальных образцах (питьевая, природная и сточная вода). По сравнению с традиционными методами определения фенола предложенная система проста в использовании и может применяться в полевых условиях.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154308</guid>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Influence of some biologically active substances  on amount of MGMT and MARP proteins in  human cells in vitro</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154307</link>
<description>Influence of some biologically active substances  on amount of MGMT and MARP proteins in  human cells in vitro
Kotsarenko, K.V.; Lylo, V.V.; Macewicz, L.L.; Ruban, T.P.; Luchakivska, Yu.S.; Kuchuk, M.V.; Lukash, L.L.
Aim. To investigate an effect of biologically active compounds IFN-&amp;alpha;2b, EMAPII, Card medium, fibronectin on the amount of MGMT (O6-methylguanine-DNA methyltransferase) and MARP (anti-Methyltransferase Antibody Recognizable Protein) proteins in human cells in vitro. Methods. The human cells of 4BL, Hep-2 and A102 lines were treated with growth factors and cytokines. Changes in the amount of MGMT and MARP proteins were studied by Western blot analysis with anti-MGMT mAbs. Results. The treatment of A102 cells with EMAPII, fibronectin, Laferon and Card medium led to a decreased level of the MGMT protein, whereas the amount of MARP was highly increased in these cells. The treatment with the recombinant protein IFN-&amp;alpha;2b increased the amount of MGMT and MARP proteins in Hep-2 cells. The treatment with extracts of transgenic plants,containing human IFN-&amp;alpha;2b, caused a significant decrease in the content of both proteins in Hep-2 cells and MARP in 4BL cells. Conclusions. Both MGMT and MARP are highly inducible proteins. Their amount  in cells can be changed by some growth factors (Card medium, fibronectin), cytokine (IFN-&amp;alpha;2b), cytokine-like (EMAPII) or cytokine-containing substances (Laferon and IFN-&amp;alpha;2b in plant extracts). This regulation depended not only on the type of biologically active substances but on the cell line used in this study as well.; Мета. Дослідження впливу біологічно активних сполук IFN-&amp;alpha;2b, EMAPII, середовища Card і фібронектину на вміст білків MGMT (О6-метилгуанін-ДНК метилтрансфераза) і MARP (білок, що розпізнається анти-MGMT антитілами) у клітинах людини in vitro. Методи. Клітини людини ліній 4BL, Hep-2 і A102 обробляли ростовими факторами і цитокінами. Зміни в кількості білків MGMT і MARP досліджували з використанням Вестерн блот аналізу і моноклональних анти-MGMT антитіл. Результати. Обробка клітин A102 препаратами EMAPII, фібронектину і Лаферону призводить до зниження кількості білка MGMT на фоні значного зростання кількості білка MARP у цих клітинах. Обробка рекомбінантним білком IFN-&amp;alpha;2b підвищує кількість білків MGMT і MARP у клітинах Hep-2, а екстрактами трансгенних рослин, які містять IFN-&amp;alpha;2b людини, &amp;ndash; зменшує кількість обох білків у клітинах Hep-2 та білка MARP у клітинах 4BL. Висновки. MGMT і MARP є високо-індуцибельними білками. Їхня кількість може варіювати під дією деяких ростових факторів (середовище Card і фібронектин), цитокіну (IFN-&amp;alpha;2b), цитокіноподібного (EMAPII) та цитокіновмісних (Лаферон і IFN-&amp;alpha;2b у композиції з рослинними екстрактами) препаратів. Виявлена регуляція залежить не лише від типу біологічно активних речовин, але й від клітинних ліній, використаних в експериментах.; Цель. Исследовать влияние биологически активных соединений IFN-&amp;alpha;2b, EMAP II, среды Card и фибронектина на содержание белков MGMT (О6-метилгуанин-ДНК метилтрансфераза) и MARP (белок, распознаваемый анти-MGMT антителами) в клетках человека in vitro. Методы. Клетки человека линий 4BL, Hep-2 и A102 обрабатывали ростовыми факторами и цитокинами. Изменения в количестве белков MGMT и MARP исследовали с использованием Вестерн блот анализа и моноклональных анти-MGMT антител. Результаты. Обработка клеток А102 препаратами EMAPII, фибронектина, Лаферона и среды Card снижает количество белка MGMT на фоне значительного возрастания количества белка MARP в этих клетках. Обработка рекомбинантным белком IFN-&amp;alpha;2b увеличивает количество белков MGMT и MARP в клетках Hep-2, а экстрактами трансгенных растений, содержащих человеческий IFN-&amp;alpha;2b, &amp;ndash; существенно снижает количество обоих белков в клетках Hep-2 и MARP в клетках 4BL. Выводы. MGMT и MARP являются высокоиндуцибельными белками. Их количество может варьировать под действием некоторых ростовых факторов (среда Card и фибронектин), цитокина (IFN-&amp;alpha;2b) цитокиноподобного (EMAP II) и цитокинсодержащих (Лаферон и IFN-&amp;alpha;2b в композиции с растительными экстрактами) препаратов. Выявленная регуляция зависит не только от типа биологически активных веществ, но и от клеточных линий, использованных в экспериментах.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/154307</guid>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
