http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151116 Sun, 12 Apr 2026 14:20:28 GMT 2026-04-12T14:20:28Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/449672/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151116 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155318 Дослідження структурно-функціональних властивостей імуногенного фрагмента Кі-67 антигену та отримання до нього полі- і моноклональних антитіл Тихонкова, І.О.; Лізогубов, В.В.; Хожаєнко, Ю.В.; Довгопола, О.О.; Коровін, С.І.; Овчаренко, Г.В.; Усенко, В.С.; Роднін, М.В.; Філоненко, В.В. Дослідження особливостей функціонування асоційованих з пухлиною антигенів дає змогу розшири­ти уявлення щодо молекулярних механізмів онкогенезу. Раніше нами ідентифіковано ядерний білок Kі-67 як один із автоантигенів меланоми людини, а кДНК імуногенного фрагмента Kі-67 антигену клоновано в рЕТ23d вектор та експресовано у клітинах бактерій. В представленій роботі рекомбінантний пептид Kі-67, очищений з лізатів клітин бактерій, використано як антиген для отримання полі- і моноклональних антитіл Одержані антитіла застосовано для визначення локалізації Kі-67 антигену в клітинах аденокарциноми молочної залози. Методом імунодот-блот-аналізу встановлено, що одержаному рекомбінантному фрагменту Kі-67 антигену розміром 18 кДа притаманні ДНК-зв'язувальні властивості.; Исследование особенностей функционирования ассоциирован­ных с опухолью антигенов дает возможность расширить представления о молекулярных механизмах онкогенеза. Ранее нами идентифицирован ядерный белок Kі-67 как один из аутоантигенов меланомы человека, а к ДНК иммуногенного фрагмента Kі-67 антигена клонирована в pET23d вектор и экспрессирована в клетках бактерий. В представленной рабо­те рекомбинантный пептид Ki-67, очищенный из лизатов клеток бактерий, использован как антиген для получения поли- и моноклональных антител. Выделенные антитела при­менены для определения локализации Ki-67 антигена в клет­ках аденокарциноми молочной железы Методом иммунодотблот-анализа установлено, что полученный рекомбинантный фрагмент Kі-67 антигена размером 18 кДа обладает ДНК-связывающими свойствами.; The study of tumor-associated antigens function is a prerequisite for understanding the molecular mechanisms of oncogenesis. Earlier we have determined the nuclear protein Ki-67 as an autoantigen in human melanoma. cDNA of immunogenic fragment of Ki-67 has been cloned into pET23d vector and expressed in bacterial cells. The recombinant fragment of Ki-67 has been purified from the bacterial cell lysate has been used as an antigen for the production of polyclonal and monoclonal antibodies with following detection of Ki-67 in Breast adenocarcinomas. We have shown by the immunodot-blot analysis that the 18 kDa recombinant fragment of Ki-67 possesses a DNA-binding activity. Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155318 2005-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155236 5-Амінозаміщені триазинові нуклеозиди та їхні фуранідильні аналоги: синтез і первинний скринінг на клітинних моделях пухлин Алексєєва, І.В.; Пальчиковська, Л.Г.; Усенко, Л.С.; Костіна, В.Г. Спрощеним методом силільної конденсації вперше синтезовано нову серію 5-амінопохідних триазинових нуклеозидів та їхніх фуранідильних аналогів. Первинний скринінг цих сполук у концентрації 10⁻⁴ М на клітинних моделях пухлин виявив цитостатичний ефект лише для епоксипохідного 6-азацитидину (6-АС). Модифікація нуклеозиду по екзоаміногрупі аглікону чи заміна його цукрового залишку на тетрагідрофуранове кільце призводять до несподіваного підвищення мітотичної активності у клітинах тестових систем. Виникнення біологічної дії нового типу автори пояснюють взаємодією 5-амінозаміщених триазинових нуклеозидів та їхніх аналогів з клітинними мішенями, відмінними від таких для 6-АС.; Упрощенным методом силильной конденсации синтезирована новая серия 5-аминозамещенных триазиновых нуклеозидов и их фуранидильных аналогов. Первичный скрининг этих соеди­нений в концентрации 10⁻⁴ М на клеточных моделях опухолей выявил цитостатический эффект только у эпоксипроизводного 6-азацитидина (6-АС). Показано, что модификация нуклеозида по экзоаминогруппе агликона или же замена его сахарного остатка на тетрагидрофурановое кольцо приводят к неожи­данному повышению митотической активности клеток тес­товых систем. Появление биологического действия нового типа авторы объясняют взаимодействием 5-аминозамещен­ных триазиновых нуклеозидов и их фуранидильных аналогов с клеточными мишенями, отличными от таковых для 6-АС; A number of new N-substituted triazine nucleosides and their furanidyl analogues were synthesized using a simplified silyl con­densation method. The primary screening of these compounds at 10⁻⁴ M concentration on human tumor cell models revealed a cytostatic effect only for the epoxy derivative of 6-azacytidine. It was shown that nucleoside modification at aglycone exocyclic amino group or sugar residue substitution with tetrahydrofuran ring led to unexpected stimulation of the mitotic activity of the cells tested. The observed new type of biological action can be explained by the interaction of 5-aminosubstituted nucleosides and their furanidyl analogues with cellular targets other than those for 6-azacytidine. Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155236 2005-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155235 Компьютерное моделирование иммунореактивной конформации иммунодоминантного эпитопа HIV-RF Андрианов, А.М.; Соколов, Ю.А. С помощью предложенного ранее расчетно-теоретического метода построена модель простран­ственной структуры иммунодоминантного эпитопа (ИДЭ) HIV-RF, согласующаяся с данными спектроскопии ЯМР. Установлено, что главный иммуногенный участок вируса образует в водном растворе доминирующую структуру, в которой инверсный γ-изгиб на участке Gly-Pro-Gly преобразуется в нестандартный β-поворот IV (Gly-Arg-Val-Ile). Показано, что лучшая по энергии конформация ИДЭ HIV-RF подобна структуре, обнаруженной в кристалле в комплексе пептидного антигена с Fab-фрагментом антитела 58.2. На основе сравнительного анализа трехмерных структур ИДЭ в вирионах HIV-RF, HIV-Thailand и HIV-MN сделан вывод о том, что исследуемый участок белка gp120 формирует в трех субтипах вируса подобные пространственные формы основной цепи, реализующиеся из разных локальных минимумов входящих в его состав аминокис­лотных остатков.; За допомогою запропонованого раніше розрахунково-теоретич­ного методу побудовано модель просторової структури імунодомінантного епітопа (ІДЕ) HIV-RF, яка узгоджується з даними спектроскопії ЯМР. Виявлено, що головна імуногенна ділянка вірусу утворює у водному розчині домінуючу структу­ру, в якій інверсний γ-згин на ділянці Gly-Pro-Gly перетворюється в нестандартний β-поворот IV (Gly-Arg-Val-Ile). Показано, що краща за енергією конформація ІДЕ HIV-RF подібна до структури, знайденої в кристалі у комплексі пептидного антигену з Fab-фрагментом антитіла 58.2. На основі порівняльного анализу тривимірних структур ІДЕ у віріонах HIV-RF, HIV-Thailand і HIV-MN зроблено висновок стосовно того, що досліджувана ділянка білка gpl20 формує у трьох субтипах вирусу подібні просторові форми основного ланцюга, які реалізуються з різних локальних мінімумів амі­нокислотних залишків, що входять до його складу.; 3D structure for the HIV-RF immunodominant epitope was computed in terms of NMR spectroscopy data using the theoretical procedure including a probabilistic approach in conjunction with the molecular mechanics algorithms and quantum chemical methods. The immunogenic crown of the virus protein gp120 was shown to form in water solution the prevalent conformation in which the inverse γ-turn at the stretch Gly-Pro-Gly is transformed into the non-standard β-turn IV (Gly-Arg-Val-Ile). The best energy conformation of the HIV-RF immunogenic tip was found to be similar to that revealed in crystal for peptide antigen complex with the Fab fragment of antibody 58.2. The following conclusion was drawn from the comparative analysis of simulated structures with the ones computed previously for the HIV-Thailand and HIV-MN isolates: the immunogenic tip of gp120 gives rise to the similar spatial backbone forms in different HIV-1 strains but has some inherent conformational flexibility of its individual amino acid residues. Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155235 2005-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155234 Активація експресії гена SPARC на ранніх стадіях розвитку астроцитарних гліом Дмитренко, В.В.; Шостак, К.О.; Бойко, О.І.; Симиренко, О.Є.; Гундоров, І.С.; Хоменко, О.В.; Розуменко, В.Д.; Малишева, Т.А.; Шамаєв, М.І.; Зозуля, Ю.П.; Кавсан, В.М. Зіставлення рівнів експресії генів у гліомах різного ступеню злоякісності і нормальному головному мозку за допомогою серійного аналізу генної експресії (SAGE) виявило різке підвищення рівня експресії гена SPARC (більш ніж у 5 разів, р s 0,05). Високий рівень експресії гена SPARC визначається як у диференційованих астроцитомах, так і в злоякісних гліальних пухлинах. Нозерн-гібридизація підтвердила результати SAGE і показала, що експресія гена SPARC під­ вищена в астроцитарних гліомах II—IV ступенів злоякісності порівняно з нормальним головним мозком. Майже в усіх зразках пухлин виявлено по два транскрипти гена SPARC розміром близько 2 і З тис. нуклеотідів. Довша мРНК синтезується переважно в пухлинних клітинах. Зміни експресії гена SPARC можуть відігравати певну роль в інвазії гліом та ангіогенезі цих пухлин. Зважаючи на різке підвищення рівня експресії цього гена в гліомах різного ступеня злоякісності та враховуючі дані літератури, можна припустити, що SPARC є одним із специфічних факторів інвазії. Він не може вважатися маркером зростаючої агресивності пухлини, яка корелює з пухлинною прогресією, оскільки експресія гена SPARC є значно вищою в пухлинах низького ступіню анаплазії (диференційованих астроцитомах), аніж високого (гліобластомах).; Сравнение уровней экспрессии генов в астроцитарных глиомах и нормальном головном мозге с помощью серийного анализа генной экспрессии (SAGE) выявило резкое повышение уровня экспрессии гена SPARC (более чем в 5 раз, р % 0,05). Высокий уровень экспрессии SPARC детектируется как в дифференци­рованных астроцитомах, так и в злокачественных глиальных опухолях. Нозерн-гибридизация подтвердила результаты SA­GE и выявила, что экспрессия гена SPARC повышена в астроцитарных глиомах II—IV степеней злокачественности по сравнению с нормальным головным мозгом. Почти во всех образцах опухолей найдено по два транскрипта гена SPARC размером около 2 и 3 тыс. нуклеотидов. Длинная мРНК синтезируется преимущественно в опухолевых клетках. Из­менения в экспрессии гена SPARC могут играть определенную роль в инвазии глиом и в ангиогенезе этих опухолей Принимая во внимание значительное повышение уровня экспрессии этого гена в глиомах разной степени злокачественности, а такжеданные литературы, можно предположить, что SPARC явля­ется одним из специфических факторов инвазии Его нельзя считать маркером возрастающей агрессивности опухолей, коррелирующей с опухолевой прогрессией, потому что уровень экспрессии гена SPARC значительно выше в опухолях низкой степени анаплазии (дифференцированных астроцитомах), чем высокой (глиобластомах).; Comparison of gene expression levels in astrocytic gliomas and human normal brain by SAGE revealed SPARC gene among those the expression of which increases most significantly (more than 5-fold, p 0.05). High level of the SPARC gene expression was detected in differentiated astrocytomas as well as in malignant glial tumors. Northern hybridization confirmed the SAGE results and showed that the SPARC gene expression elevated in astrocytomas of grade II-IV as compared to human normal brain. Two SPARC transcripts of about 2 and 3 kb length were detected almost in all the tumour samples. A longer mRNA is synthesized preferentially in tumour cells. The SPARC gene expression changes may play a role in the gliomas invasion and their angiogenesis. SPARC gene seems to be a specific invasion factor in view of our results on substantial enhancement of its expression in the gliomas of different malignancy grades and the corresponding literature data. Since the SPARC expression level is much higher in the tumours of low grades (differentiated astrocytomas) than that in the tumours of high grade (glioblastomas) this gene can not be regarded as a specific marker of increasing tumor aggressiveness. Sat, 01 Jan 2005 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155234 2005-01-01T00:00:00Z