Онкологія, 2016, № 2

Про роботу експертної проблемної комісії «Онкологія» МОЗ і НАМН України

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Про роботу експертної проблемної комісії «Онкологія» МОЗ і НАМН України Засідання Експертної проблемної комісії (ЕПК) «Онкологія» МОЗ і НАМН України відбулося 27 травня 2016 р. під час проведення ХІІІ З’їзду онкологів та радіологів України.

Фундаментальные знания как основа нововведений в клинической онкологии. Дайджест докладов секции «Концептуальные вопросы экспериментальной и фундаментальной онкологии» на ХІІІ съезде онкологов и радиологов Украины (26–28 мая 2016 г.)

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Фундаментальные знания как основа нововведений в клинической онкологии. Дайджест докладов секции «Концептуальные вопросы экспериментальной и фундаментальной онкологии» на ХІІІ съезде онкологов и радиологов Украины (26–28 мая 2016 г.) Пятчанина, Т.В.

Роль комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії у діагностиці локальних рецидивів раку гортані після радикального лікування

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Роль комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії у діагностиці локальних рецидивів раку гортані після радикального лікування Козаренко, Т.М.; Логаніхіна, К.Ю. Рак гортані (РГ) — онкологічна патологія, що характеризується високим рівнем смертності. Рецидиви після радикального лікування з приводу РГ розвиваються у 15–50% випадків. При цьому певні труднощі викликає рання діагностика локальних рецидивів. Мета дослідження: визначити ознаки локальних рецидивів РГ за даними комплексної мультидетекторної комп’ютерної томографії (МДКТ). Об’єкт і методи: обстежено 124 хворих після ларингектомій, із них локальні рецидиви діагностовано у 53 (42,7%) осіб. Усім пацієнтам проведено комплексну МДКТ на апараті Toshiba Aquilion One, 640 slices. Протокол томографії під час «контрастної» фази дослідження передбачав застосування МДКТ-ангіографії та МДКТперфузіографії. Результати: у 53 хворих встановлено такі основні ознаки локальних рецидив РГ: розмір 1–2 см (24 хворих, 45,3%); екстраларингеальна локалізація процесу (27 хворих, 51,0%), насамперед у парафарингеальному (16 хворих, 30,2%), каротидному просторах (9 хворих, 17,0%); гетерогенне накопичення контрастної речовини (39 хворих, 73,6%); інвазія у навколишні органи, структури шиї (44 хворих, 83,0%). Додаткові МДКТознаки рецидиву РГ були визначені за даними МДКТ-ангіографії, МДКТперфузіографії, відповідно якісні та кількісні характеристики пухлинного кровотоку. Висновки: вперше в Україні визначено кількісні показники кровотоку локальних рецидивів РГ, які відрізнялися від таких для неушкоджених м’яких тканин, причому статистично значущими були відмінності швидкості кровотоку (ШК) та часу транзиту (ЧТ) між пухлиною, неушкодженими м’якими тканинами та їх інфільтративними змінами. ШК і ЧТ для локальних рецидивів становили 42,0–68,0 мл/100 г/хв та 2,2– 6,1 с відповідно; для м’яких тканин із перитуморальним/післяпроменевим набряком тканин ШК сягала 32,0–42,0 мл/100 г/хв, ЧТ — 6,1–7,9 с, а для інтактних м’яких тканин ШК становила ≤ 32,0 мл/100 г/хв, ЧТ ≥ 7,9 с. Останнє дозволило точно встановити межі пухлини та, відповідно, планувати подальше лікування таких хворих; Cancer of the larynx — oncological pathology that is characterized by high mortality. Recurrence after treatment of laryngeal cancer develops in 15–50% cases. There are some difficulties by early detection of local recurrence of laryngeal cancer. Aim: to identify signs of local recurrence of laryngeal cancer according to a complex multidetector computed tomography (MDCT). Objects and methods: the study involved 124 patients after laryngectomy, the local recurrence of laryngeal cancer was diagnosed in 53 (42.7%) patients. Results: in 53 patients the main signs of local recurrence of laryngeal cancer were established: the size of tumor 1–2 cm (24 patients, 45.3%); extralaryngeal localization of tumor (27 patients, 51.0%), especially in parapharyngeal (16 patients, 30.2%), carotid spaces (9 patients, 17.0%); heterogeneous enchancement of contrast agent (39 patients, 73.6%); invasion of surrounding organs, the structures of the neck (44 patients, 83.0%). Additional MDCT-signs of local recurrence were identified, according to the MDCT-angiography, MDCT-perfusiography — respectively, qualitative and quantitative characteristics of tumor blood flow. Сonclusion: for the first time in Ukraine the quantitative parameters of tumors’ blood flow of local recurrences of laryngeal cancer were established. The significant difference was between bloodflow (BF) and mean trasit time (TT) between intact, infiltrative soft tissues and tumor. For tumor BF, MT were 42–68 ml/100 g/min and 2.2–6.1 s, for soft tissues with oedema (peritumoral or postradiation) BF, MT were 32–42 ml/100 g/min and 6.1–7.9 s, for intact soft tissues BF, MT were ≤ 32.0 ml/100 g/min and ≥ 7.9 s. It allowed to establish the limits of the tumor, and therefore to plan further treatment of such patients.

Залежність ефективності та токсичності хіміотерапії у хворих на лімфому ходжкіна групи проміжного прогнозу від поліморфізму генів GTSP1 і MTHFR

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Залежність ефективності та токсичності хіміотерапії у хворих на лімфому ходжкіна групи проміжного прогнозу від поліморфізму генів GTSP1 і MTHFR Крячок, І.А.; Амдієв, А.А.; Титоренко, І.Б.; Каднікова, Т.В.; Алексик, О.М.; Ульянченко, К.О.; Новосад, О.І.; Філоненко, К.С.; Кущевий, Є.В.; Пастушенко, Я.В.; Скрипець, Т.В. Мета: вивчити значення молекулярно-генетичних особливостей лімфоми Ходжкіна (ЛХ) і додаткових клініко-лабораторних чинників у прогнозуванні ефективності та токсичності різних режимів хіміотерапії (ХТ) у хворих на ЛХ групи проміжного ризику для індивідуалізації лікування. Об’єкт і методи: проаналізовано ефективність (безпосередня відповідь, 2-річна безрецидивна і загальна виживаність) і токсичність лікування 164 пацієнтів із ЛХ групи проміжного прогнозу (стадії IIА і IIB з наявністю одного і більше факторів несприятливого перебігу захворювання) з використанням різних режимів ХТ: 6 BEACOPP-esc (55 хворих), 2 ВЕАСОРР-esс + 4 ABVD (56 хворих), 6 ABVD (53 особи, група порівняння). Застосовано клініко-лабораторні, інструментально-діагностичні, морфологічні, імуногістохімічні, молекулярно-генетичні, статистичні методи. Результати: безпосередня відповідь, 2-річна безрецидивна і загальна виживаність при застосуванні схем 6 BEACOPP-esc, 2 ВЕАСОРР-esс + 4 ABVD достовірно (р < 0,05) перевищували ці показники в групі порівняння; зазначені програми ХТ мали зіставну ефективність. Рівень токсичності оцінюваних програм ХТ достовірно переважав над аналогічним показником при застосуванні схеми 6 ABVD; водночас відмічено нижчу токсичність програми 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD порівняно з програмою 6 ВЕАСОРР-esc. Показано залежність результату лікування від додаткових лабораторних чинників (рівень гемоглобіну, лейкоцитів, лейкоцитоз; p < 0,05), поліморфізму гена GSTP1 (ефективність ХТ достовірно (p < 0,05) вища у пацієнтів з генотипом Val/Val, ніж у хворих із генотипами Ile/Val та Ile/Ile), поліморфізму гена MTHFR (у хворих ізгенотипом С/С токсичність ХТ нижча, а ефективність вища порівняно з пацієнтами з генотипами C/T й особливо — T/T (p < 0,05)). Висновки: терапія хворих на ЛХ групи проміжного ризику за схемами 6 ВЕАСОРР-esc і 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD є ефективним підходом до лікування цієї категорії пацієнтів. Доведено роль поліморфізму генів GSTP1 і MTHFR у прогнозуванні ефективності та токсичності ХТ.; Objective: to study the significance of molecular-genetic characteristics of Hodgkin’s lymphoma (HL) and additional clinical and laboratory factors in predicting efficacy and toxicity of various chemotherapy (CT) regimens in patients of intermediate risk of HL for individualization of treatment. Object and methods: analysis of performance (direct response, 2-year survival without recurrence and overall survival) and toxicity of the treatment of 164 patients with HL group of the interim forecast (stage IIA and IIB to the presence of one or more factors of unfavorable disease) using different CT regimen: 6 BEACOPP-esc (55 patients), 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD (56 patients), 6 ABVD (53 person, control group). Clinical laboratory, instrumental and diagnostic morphological and immunohistochemical, molecular-genetical, statistical methods were used. Results: indicators of direct response, 2-year disease-free and overall survival when using the BEACOPP-esc 6, 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD significantly (p < 0.05) higher those in the comparison group; these programs had comparable effectiveness. The level of toxicity of these CT programs significantly higher than this when using the 6 ABVD; however, toxicity of program 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD compared with 6 BEACOPP-esc program was less. The dependence of treatment outcome on additional laboratory factors response (hemoglobin, leukocytes, leukocytosis; p < 0.05), GSTP1 gene polymorphism (effectiveness of CT significantly (p < 0.05) higher in patients with genotype Val/Val, than in patients with genotype Ile/Val and Ile/Ile), gene polymorphisms of MTHFR (in patients with genotype C/C toxicity of CT is less and efficiency is higher than in patients with genotype C/T and, especially, T/T (p < 0,05)). Conclusions: the treatment of patients with intermediate risk group HL schemes 6 ВЕАСОРР-esc and 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD is an effective approach in treating this group of patients. Proved the role of polymorphisms of genes MTHFR and GSTP1 in predicting the efficacy and toxicity of CT