Онкологія, 2014 (том 16)

Десмопластическая мелкоклеточная опухоль: трудности и перспективы в диагностике и лечении

Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT

Десмопластическая мелкоклеточная опухоль: трудности и перспективы в диагностике и лечении Крячок, И.А.; Степанишина, Я.А.; Кущевой, Е.В.; Мартынчик, А.В.; Титоренко, И.Б.; Антонюк, С.А.; Кадникова, Т.В. Встатье приведены материалы доступной литературы о диагностике и различных подходах к лечению пациентов с десмопластической мелкоклеточной опухолью. Представлены результаты различных исследователей об эффективности применения хирургического лечения, ряда режимов химио- и лучевой терапии; описаны новые подходы с применением таргетных и иммуннотерапевтических препаратов. Приведен собственный опыт диагностики и лечения пациентки с десмопластической мелкоклеточной опухолью.; The article presents literature data regarding diagnosis and approaches to treatment of desmoplastic small cell tumor. There is information from various researchers in the field of treatment of this disease, as well as own experience.

Відповідь ex vivo злоякісних клітин пацієнтів із в-клітинним хронічним лімфолейкозом на протипухлинні хіміопрепарати

Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT

Відповідь ex vivo злоякісних клітин пацієнтів із в-клітинним хронічним лімфолейкозом на протипухлинні хіміопрепарати Завелевич, М.П.; Куява, Л.М.; Фільченков, О.О.; Храновська, Н.М.; Джалілов, А.Ф. Характерною особливістю лейкемічних клітин при В-клітинному хронічному лімфолейкозі (В-ХЛЛ) є здатність уникати апоптозу (Ап) внаслідок певних дефектів систем його реалізації. Важливим є пошук речовин, які можуть подолати пригнічення системи Ап при злоякісних лімфопроліферативних захворюваннях або модифікувати чутливість до індукції Ап різними чинниками. Метою дослідження було проаналізувати показники цитотоксичності та індукції Ап первинних культур злоякісних лімфоїдних клітин хворих на В-ХЛЛ при дії як стандартних хіміотерапевтичних засобів, так і флавоноїду кверцетину. Об’єкт і методи: у первинних культурах мононуклеарів периферичної крові хворих на В-ХЛЛ, інкубованих з кверцетином, флударабіну фосфатом або етопозидом, визначали відсоток загибелі клітин та рівень Ап методом проточної цитометрії та обчислювали значення індексу цитотоксичності (ІЦ) та апоптотичного індексу (АІ). Результати: продемонстровано значну гетерогенність відповіді культур В-ХЛЛ за ІЦ та АІ при дії флударабіну фосфату та етопозиду. Хоча в деяких випадках реєстрували значний ефект потенціювання цитотоксичності кверцетином при застосуванні як етопозиду, так і флударабіну фосфату, не виявлено статистично вірогідного ефекту по всьому масиву даних хворих на В-ХЛЛ, які були включені до дослідження. Висновки: злоякісні лімфоїдні клітини хворих на В-ХЛЛ характеризуються значною гетерогенністю ІЦ та АІ під впливом досліджених хіміопрепаратів, а також у їхній комбінації із флавоноїдом кверцетином. Можна припустити, що індукція Ап та модифікація цих ефектів хіміопрепаратами в культурі має радше індивідуальний, аніж систематичний характер. Загибель злоякісних клітин при В-ХЛЛ не завжди базується на механізмах Ап, що свідчить про дефектність систем реалізації Ап у цих клітинах; Avoiding of apoptosis (Ap) due to the defects in its effector systems is a characteristic feature of leukemic cells in B-cell chronic lymphocytic leukemia (B-CLL). The search for the substances capable of overcoming the inhibition of Ap or modifying the susceptibility to Ap induction in the malignant lymphoproliferative diseases is a topical issue. The aim of the study was to analyze cell death and Ap induction in primary cultures of B-CLL cells treated with cytotoxic chemotherapeutic agents of various classes. The possible modifying effects of quercetin on cell death and Ap induction were also studied. Materials and methods: the primary cultures of peripheral blood mononuclear cells isolated from B-CLL patients were treated with fludarabine phosphate or etoposide. The same cultures were also pretreated with quercetin. Cell death was assessed and Ap was measured by flow cytometry. The index of cytotoxicity and apoptotic index were calculated. Results: the significant heterogeneity in susceptibility of B-CLL cultures to the anticancer drugs used in the study has been demonstrated. In several cases quercetin potentiated considerably the cytotoxicity of fludarabine phosphate or etoposide. Nevertheless, this effect was not statistically significant when the cumulative data in the total group of B-CLL patients under study were analyzed. Conclusion: the considerable patient-to-patient heterogeneity in the rate of Ap induced ex vivo in CLL cells by anticancer drugs has been demonstrated. The findings also confirmed the considerable nonapoptotic component in the death fraction of B-CLL cells exposed to chemotherapeutic drugs that is in line with the known data on the defectiveness in apoptotic response of these cells.

Редкие нозологические формы остеосарком: особенности, принципы дифференциальной диагностики и современного лечения. II. Центральная остеосаркома низкой степени злокачественности, периостальная остеосаркома, поверхностная остеосаркома высокой степени злокачественности

Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT

Редкие нозологические формы остеосарком: особенности, принципы дифференциальной диагностики и современного лечения. II. Центральная остеосаркома низкой степени злокачественности, периостальная остеосаркома, поверхностная остеосаркома высокой степени злокачественности Григоровский, В.В. Цель: проанализировать клинико-морфологические характеристики остеосарком (ОС) разной степени злокачественности, особенности их дифференциальной гистологической диагностики и современного лечения. Материал наблюдений: 44 случая нозологических форм ОС, редко встречающихся в практике онкоортопедии. Изложены сведения о центральной ОС низкой степени злокачественности (9 случаев из архива автора), периостальной ОС (7 случаев), поверхностной ОС высокой степени злокачественности (5 случаев). Результаты: центральная ОС низкой степени злокачественности состоит из настолько высокодифференцированных фибробластических и остеобластических атипичных клеток, что осложняет определение злокачественности опухоли. Периостальная ОС — преимущественно «хондробластическая», умеренно дифференцированная опухоль, протекает чаще всего без признаков вовлечения в патологический процесс костномозговой полости. Поверхностная ОС высокой степени злокачественности — опухоль, возникающая в периосте длинных костей, с гистологическим строением, соответствующим обычной центральной ОС высокой степени злокачественности. Выводы: необходимость сложных дифференциально-диагностических решений и связанных с ними тактических подходов к лечению ОС предполагает тесное взаимодействие клиницистов-онкологов, специалистов по визуализирующим методам диагностики, онкологов-терапевтов и патологов. Диагностическое заключение патолога должно содержать информацию о нозологической форме ОС, топографии очага поражения (центральная, поверхностная), степени злокачественности ОС (низкая, высокая) и ее некоторых клеточно-тканевых особенностях.; Objective: to analyze the clinical and morphological characteristics of osteosarcoma (OS) of varying degrees of malignancy, especially their histological differential diagnosis and modern treatment. Object and methods: 44 case of nosological forms OS that is rarely met in othopedics practice. The information presented on the central low-grade malignancy OS (9 cases from the author’s archive), periosteal OS (7 cases), surface OS of the high grade of malignancy (5 cases). Results: central low-grade malignancy OS composed of so highly differentiated fibroblastic and osteoblastic atypical cells that can be difficult to determine the malignant nature of the tumor. Periosteal OS — mostly «chondroblastoma», moderately differentiated tumor, occurs most often without evidence of involvement in the pathological process of bone marrow cavity. Surface OS, the tumor of high degree of malignancy, arising in the periosteum of the long bones with histological structure, corresponding to conventional central high grade OS. Conclusions: the need for complex differential diagnostic solutions and related tactical approaches to the treatment of OS involves close cooperation between clinicians-oncologists, specialists in imaging diagnostic methods, oncologists- therapists and pathologists. Diagnostic conclusion of the pathologist should contain information about the nosology OS topography of the lesion (center, surface), grade OS (low, high), and some cell-tissue features.

Зв’язок між рівнем гіпоксії тканини раку шлунка та результатами лікування хворих

Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT

Зв’язок між рівнем гіпоксії тканини раку шлунка та результатами лікування хворих Осинський, Д.С.; Бубновська, Л.М.; Ковельська, А.В.; Меренцев, С.П. Мета: проаналізувати зв’язок між рівнем гіпоксії тканини раку шлунка (РШ) та результатами лікування хворих. Методи: у дослідження включено 150 хворих на первинний РШ, яким проведено лише оперативне лікування або застосовано, крім того, неоад’ювантну чи ад’ювантну хіміотерапію (ХТ) відповідно до стандартів. Рівень гіпоксії визначали методом 31Р ядерної магнітно-резонансної спектроскопії перхлорних екстрактів пухлини, отриманої відразу після видалення, оцінюючи метаболічне співвідношення PME/Pi. Результати: встановлено, що гіпоксія первинної пухлини (PME/ Pi <1,4) негативно впливає на ефективність як самої лише операції, так і неоад’ювантної чи ад’ювантної ХТ. Визначено, що негативний вплив регіонарних метастазів (N1) на перебіг захворювання підсилюється гіпоксією пухлини. У хворих з категорією N0 за умов гіпоксії пухлини ризик несприятливого перебігу захворювання також зростає. Висновки: підтверджено негативний вплив гіпоксії пухлини на відповідь останньої на цитостатичну ХТ; отримано докази доцільності визначення рівня гіпоксії РШ в операційному матеріалі для вибору методу лікування.; Aim: to analyze the association between gastric cancer hypoxia level and the results of patients treatment. Object and methods: the specimens of primary gastric cancer were investigated. 150 naïve patients were enrolled into study. Tumor hypoxia level was assessed by 31P NMR spectroscopy in perchloric extracts of tumor obtained after surgical excision. Patients were treated by operation alone, neoadjuvant or adjuvant chemotherapy in accordance with standards of therapy. Results: it was determined that hypoxia of primary tumor (PME/Pi < 1,4) decreases the efficacy of neoadjuvant as well as adjuvant chemotherapy. It was revealed that negative influence of regional lymph node metastases on the disease outcome is enhanced by tumor hypo xia. It was shown that the risk of unfavorable disease outcome in patients with N0 category and tumor characterized by severe hypoxia is significantly increased. Conclusions: negative influence of tumor hypoxia on neoplasia response to cytosta tic chemotherapy was confirmed; the evidences for the expediency of the evaluation of hypoxia level in gastric cancer in biopsy and/or operation specimens before the choice of therapy methods were obtained.