http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/132453 Mon, 20 Apr 2026 18:13:15 GMT 2026-04-20T18:13:15Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/394536/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/132453 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/139901 Титульные страницы и содержание Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/139901 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138178 Cтруктура миокарда молодых гипертензивных крыс после введения криоконсервированных ядросодержащих клеток кордовой крови человека Бабийчук, Л.В.; Коваль, С.Н.; Бабийчук, Г.А. В настоящее время клеточная терапия рассматривается как новый перспективный метод лечения различных заболеваний сердечно-сосудистой системы. На экспериментальной модели стресс-индуцированной артериальной гипертензии (АГ) изучены гистологические особенности состояния тканей и сосудов сердца, проведена гистохимическая и поляризационно-оптическая оценка состояния коллагеновых и эластических волокон миокарда молодых крыс до и после введения криоконсервированных ядросодержащих клеток кордовой крови (ЯСК КК) человека. Установлено, что в структурной организации миокарда молодых крыс на 30-е сутки после развития АГ произошли выраженные патологические изменения. Выявлены дистрофические и деструктивные изменения в мышечных волокнах, спазм артериальных сосудов, парез венозных сосудов и капилляров, периваскулярный отек и кардиосклероз. На 3-и сутки после применения ЯСК КК увеличивались количество и площадь ядер кардиомиоцитов. Данные компенсаторные изменения сопровождались выраженным неоангиогенезом. Через месяц после введения ЯСК КК в сердечной мышце гипертензивных крыс повышалась плотность фибробластов (количество фибробластов на единицу площади) в интерстициальной соединительной ткани и вокруг кровеносных сосудов; отсутствовали участки с признаками очаговой ишемии и кардиосклероза; был менее выражен периваскулярный и интерстициальный отек.; На даний час клітинна терапія розглядається як новий перспективний метод лікування різних захворювань серцево-судинної системи. На експериментальній моделі стрес-індукованої артеріальної гіпертензії (АГ) вивчено гістологічні особливості стану тканин і судин серця, проведено гістохімічну та поляризаційно-оптичну оцінку стану колагенових і еластичних волокон міокарда молодих щурів до та після введення кріоконсервованих ядерних клітин кордової крові (ЯСК КК). Встановлено, що у структурній організації міокарда молодих щурів на 30-ту добу після розвитку АГ відбулися значні патологічні зміни. Виявлено дистрофічні та деструктивні зміни м'язових волокон, спазм артеріальних судин, парез венозних судин і капілярів, периваскулярний набряк та кардіосклероз. На 3-ю добу після застосування ЯСК КК збільшувалися кількість та площа ядер кардіоміоцитів. Дані компенсаторні зміни супроводжувалися вираженим неоангіогенезом. Через місяць після введення ЯСК КК у серцевому м'язі гіпертензивних щурів збільшувалася кількість фібробластів в інтерстиціальній сполучній тканині й навколо кровоносних судин; були відсутні ділянки з ознаками ішемії й кардіосклерозу; спостерігався менш виражений периваскулярний та інтерстиціальний набряк.; Nowadays cell therapy is considered as a promising new method to treat various diseases of cardiovascular system. Experimental model of stress-induced arterial hypertension (AH) was used to study the histological features of heart tissues and blood vessels: we have performed histochemical and polarization-optical assessment of collagen and elastic fibers of myocardium of young rats before and after introduction of human cryopreserved cord blood nucleated cells (cCBNCs). It has been found that myocardium structure of young rats to day 30 after the hypertension onset had pathological changes. We have established the changes in muscle fibers, spasm of blood vessels, paresis of the veins and capillaries, perivascular edema and cardiosclerosis. To day 3 after application of cCBNCs the number and area of cardiomyocyte nuclei increased. These compensatory changes were accompanied with a pronounced neoangiogenesis. One month later the administration of cCBNCs the density of fibroblasts in cardiac muscle of hypertensive rats increased (number of fibroblasts per area unit) in interstitial connective tissue and around the blood vessels; no areas with signs of focal ischemia and cardiosclerosis were noted. Perivascular and interstitial edemas were less pronounced. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138178 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138166 Особенности влияния дыхания и сосудистого тонуса на вариабельность сердечного ритма у крыс Чиж, Н.А. В работе на основании результатов сочетанного исследования (электрокардиография, пневмотахография, прямая сфигмография) изучено влияние дыхания и сосудистого тонуса на вариабельность сердечного ритма (ВСР) крыс и представлена физиологическая интерпретация выбранных диапазонов спектра. При изучении ВСР крыс в состоянии бодрствования установлено, что нижняя граница диапазона HF-волн должна быть не более 0,8 Гц, верхняя – не менее 2,5 Гц, а в стрессовом состоянии данный показатель увеличивается до 3 Гц. Экспериментально доказано, что для крыс в состоянии бодрствования характерен «пакетный» тип дыхания (от 2 до 15–20 с). Частота дыхательных движений в каждом «пакете» разная, поэтому в высокочастотной области спектра может регистрироваться два и более пиков. Это подтверждает существование нескольких осцилляторов – «водителей» ритма дыхательного центра. Установлено, что у наркотизированных крыс вазомоторные волны влияют на вариабельность дыхательного и сердечного ритмов в диапазоне 0,25–0,5 Гц с пиком 0,4 Гц, поэтому нижняя граница средних MF-волн не должна превышать 0,25 Гц.; У роботі на підставі результатів поєднаного дослідження (електрокардіографія, пневмотахографія, пряма сфигмографія) вивчено вплив дихання та судинного тонусу на варіабельність серцевого ритму (ВСР) щурів і представлена фізіологічна інтерпретація обраних діапазонів спектра. При вивченні ВСР щурів у стані неспання встановлено, що нижня межа діапазона HF-хвиль повинна бути не більше 0,8 Гц, верхня – не менше 2,5 Гц, а в стресовому стані даний показник збільшується до 3 Гц. Експериментально доведено, що для щурів у стані неспання характерний «пакетний» тип дихання (від 2 до 15–20 с). Частота дихальних рухів у кожному «пакеті» різна, тому в високочастотній зоні спектра може реєструватися два та більше піків. Це підтверджує існування кількох осциляторів – «водіїв» ритму дихального центру. Встановлено, що у наркотизованих щурів вазомоторні хвилі впливають на варіабельність дихального та серцевого ритмів у діапазоні від 0,25– 0,5 Гц із піком 0,4 Гц, тому нижня межа середніх MF-хвиль не повинна перевищувати 0,25 Гц.; Basing on findings of a combined study (electrocardiography, pneumotachography, direct sphygmography) the paper discusses the effect of respiration and vascular tone on heart rate variability (HRV) in rats and presents a physiological interpretation of the selected spectral ranges. Studying the HRV in conscious rats showed the lower HF-wave range limit to be not higher than 0.8 Hz, and the upper one not less than 2.5 Hz; under stress this index increased up to 3 Hz. The experiments showed that conscious rats were characterized with the ‘package-like’ respiration (from 2 to 15–20 s). The respiratory rate in each ‘package’ was different, therefore two or more peaks might be recorded at high-frequency spectral range. This fact confirmed the existence of several oscillators-pacemakers of respiratory center. In the anaesthetised rats the vasomotor waves were established to affect the variability of respiratory and heart rates within the range of 0.25–0.5 Hz with 0.4 Hz peak. Therefore the lower limit of the average MF waves should not exceed 0.25 Hz. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138166 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138165 Осмотические показатели и тромбопластическая активность эритроцитов после замораживания-отогрева в комбинированных средах Рамазанов, В.В.; Воловельская, Е.Л.; Бондаренко, В.А. Исследованы осмотические показатели эритроцитов человека, замороженных в средах с полимерами (декстран, полиэтиленгликоль-1500), в комбинированных средах с полимером и проникающим криопротектором (1,2-пропандиол), а также их влияние на время коагуляции плазмы крови. Показано, что при замораживании в средах с полимерами нарушаются осмотические характеристики эритроцитов, в этом случае они приобретают форму сфероцитов, а при добавлении в среду альбумина – форму сфероэхиноцитов. Оставшиеся эритроциты после замораживания по сравнению с интактными клетками в большей степени ускоряют коагуляцию плазмы. Эритроциты, замороженные в комбинированных средах, незначительно отличаются по осмотическим характеристикам от интактных клеток и представлены сфероэхиноцитами, а при действии альбумина – дискоцитами и стоматоцитами. Оставшиеся после замораживания-отогрева эритроциты ускоряют коагуляцию плазмы, как и эритроциты, замороженные в средах с полимерами. Полученные результаты позволяют предположить, что при замораживании эритроцитов в средах с полимерами происходит устранение асимметричного распределения молекул фосфатидилсерина, который переходит на внешнюю поверхность клеточных мембран, что является причиной сфероцитоза и усиления тромбопластической активности эритроцитов. При замораживании эритроцитов в комбинированных средах происходит частичное поступление фосфатидилсерина на внешнюю сторону мембран и этого достаточно для выраженного усиления тромбопластической активности клеток при сохранении их осмотических показателей.; Досліджено осмотичні показники еритроцитів, заморожених у середовищах із полімерами (декстран, поліетиленгліколь-1500) та у комбінованих середовищах із полімером і проникним кріопротектором (1,2-пропандіол), а також їх вплив на час коагуляції плазми крові. Показано, що під час заморожування у середовищах із полімерами порушуються осмотичні характеристики еритроцитів, при цьому вони мають форму сфероцитів, а при додаванні альбуміну – сфероехіноцитів. Порівняно з інтактними еритроцити, які залишилися після заморожування, більшою мірою прискорюють коагуляцію плазми. Еритроцити, які заморожені в комбінованих середовищах, незначно відрізняються за осмотичними характеристиками від інтактних і представлені сфероехіноцитами, а при дії альбуміну – дискоцитами та стоматоцитами. Еритроцити, які залишилися після заморожування, прискорюють коагуляцію плазми, як і еритроцити, що заморожували в середовищах із полімерами. Отримані результати дозволяють припустити, що під час заморожування еритроцитів у середовищах із полімерами відбувається усунення асиметричного розподілу молекул фосфатидилсерину, який переходить на зовнішню поверхню клітинних мембран, що є причиною сфероцитозу і посилення тромбопластичної активності еритроцитів. Під час заморожування еритроцитів у комбінованих середовищах фосфатидилсерин частково надходить на зовнішню поверхню мембран, однак цього достатньо для вираженого посилення тромбопластичної активності клітин при збереженні їх осмотичних показників.; Here we studied the osmotic indices of human erythrocytes, frozen in the media with polymers (dextran, polyethylene glycol 1500), in combined media with polymer and penetrating cryoprotectant (1,2-propanediol), as well as their effect on blood plasma clotting time. During erythrocyte freezing in the media with polymers there were demonstrated their disordered osmotic characteristics, in this case they were spherocyte-shaped and spheroechinocyte-shaped if supplementing the medium with albumin. The erythrocytes, which survived after freezing accelerated plasma clotting in a greater extent as compared to the intact cells. Those frozen in combined media were slightly different by osmotic characteristics from the intact cells, being represented by spheroechinocytes, but discocytes and stomatocytes under albumin effect. The erythrocytes survived freeze-thawing accelerated plasma clotting, like those, frozen in the media with polymers. Our findings have suggested the erythrocyte freezing in the media with polymers to cause the elimination of asymmetric distribution of phosphatidylserine molecules, transiting onto an outer surface of cell membranes, thereby causing spherocytosis and strengthening a thromboplastic activity of erythrocytes. Erythrocyte freezing in combined media resulted in a partial migration of phosphatidylserine onto an outer side of membrane, and that was sufficient for pronounced strengthening of thromboplastic activity of cells with preserving their osmotic indices. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138165 2016-01-01T00:00:00Z