<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Металлофизика и новейшие технологии, 2017, № 11</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130315</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 10:17:39 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-06T10:17:39Z</dc:date>
<image>
<title>Металлофизика и новейшие технологии, 2017, № 11</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/387773/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130315</link>
</image>
<item>
<title>Хемічний склад і морфологія поверхні йонотронних наноструктур, сформованих на основі 2D-шаруватих кристалів InSe і йонної солі RbNO₃</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130467</link>
<description>Хемічний склад і морфологія поверхні йонотронних наноструктур, сформованих на основі 2D-шаруватих кристалів InSe і йонної солі RbNO₃
Бахтінов, А.П.; Водоп’янов, В.М.; Іванов, В.І.; Карбівський, В.Л.; Ковалюк, З.Д.; Нетяга, В.В.; Литвин, О.С.
Показано, що об’ємні вертикальні йонотронні структури можуть бути сформовані шляхом втілення розтопу йонної солі RbNO₃ між шарами (0001) кристалу InSe. Методами рентґенівської електронної спектроскопії і атомно-силової мікроскопії досліджено хемічний склад і морфологію цих структур.; Показано, что объёмные вертикальные ионотронные структуры могут быть сформированы путём внедрения расплава ионной соли RbNO₃ между слоями (0001) кристалла InSe. Методами рентгеновской электронной спектроскопии и атомно-силовой микроскопии исследованы химический состав и морфология таких структур.; As shown, the bulk vertical ionotronic nanostructures can be fabricated by using introduction of the ionic RbNO₃ salt melt between the (0001) layers of InSe crystal. The chemical composition and morphology of these structures are investigated by x-ray electron spectroscopy and atomic force microscopy.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130467</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Вплив домішок Si, Fe, Ti на температуру та кінетику дисоціяції MgH₂, одержаного реактивним механічним стопленням</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130466</link>
<description>Вплив домішок Si, Fe, Ti на температуру та кінетику дисоціяції MgH₂, одержаного реактивним механічним стопленням
Єршова, О.Г.; Добровольський, В.Д.; Солонін, Ю.М.; Коваль, О.Ю.
Синтезовано механічний стоп-композит МС (Mg + 5% ваг. Si + 5% вaг. Fe + 2% вaг. Ti) методою реактивного механічного стоплення (РМС). При тиску водню у 0,1 МПа із застосуванням термодесорбційної спектроскопії досліджено водневу місткість, термічну стійкість, кінетику десорбції водню з гідридної фази MgH₂, одержаної МС. Встановлено, що додавання до маґнію Si, Ti, Fe приводить до істотного поліпшення кінетики десорбції водню з одержаної РМС гідридної фази MgH₂. Не встановлено пониження термодинамічної стабільности MgH₂ за рахунок вказаного леґування. Після реактивного помелу протягом 20 год. воднева місткість механічного стопу виявилася рівною 5,6% ваг., а після перших циклів сорбції–десорбції водню — 5,1% ваг.; Методом реактивного механического сплавления (РМС) синтезирован механический сплав-композит МС (Mg + 5% вес. Si + 5% вес. Fe + 2% вес. Ti). При давлении водорода 0,1 МПа с применением термодесорбционной спектроскопии исследована водородная ёмкость, термическая стойкость, кинетика десорбции водорода из гидридной фазы MgH₂, полученной МС. Установлено, что добавление к магнию Si, Ti, Fe приводит к существенному улучшению кинетики десорбции водорода из полученной РМС гидридной фазы MgH₂. Не установлено снижение термодинамической стабильности MgH₂ за счёт указанного легирования. После реактивного помола в течение 20 ч водородная ёмкость механического сплава оказалась равной 5,6% вес., после первых циклов сорбции–десорбции — 5,1% вес.; The mechanical alloy MА (Mg + 5% wt. Si + 5% wt. Fe + 2% wt. Ti) is synthesized by the method of reactive mechanical alloyage (RMA). At hydrogen pressure of 0.1 MPa, the hydrogen capacity, thermal stability, and kinetics of hydrogen desorption from the MgH₂ hydride phase obtained by means of the MA are studied with the use of thermal desorption spectroscopy. As determined, the addition of Si, Ti, and Fe to magnesium leads to a significant improvement in the kinetics of hydrogen desorption from the MgH₂ hydride phase obtained by RMA. Due to this alloying, the decrease in the thermodynamical stability of MgH₂ is not revealed. Hydrogen capacity of MА after reactive grinding for 20 hours is found to be equal to 5.6% wt. and after the first cycles of hydrogen sorption–desorption—to 5.1% wt.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130466</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Structural and Microstructural Analysis of Zn–Mo Alloy Layers Electrodeposited from Aqueous Citrate Solution</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130465</link>
<description>Structural and Microstructural Analysis of Zn–Mo Alloy Layers Electrodeposited from Aqueous Citrate Solution
Świątek, Z.; Kazimierczak, H.; Ozga, P.; Bonchyk, O.; Savytskyy, H.
The paper presents results of the phase-composition and microstructure studies of the Zn–Mo alloy electrodeposited layers. The Zn–Mo coatings are electrodeposited from sulphate-citrate electrolytes on a steel substrate. As revealed in SEM, TEM and x-ray diffraction studies, the coatings consist of the phase crystallized in hexagonal system and contain less than 0.8% wt. Mo built-in the Zn-crystal structure. The presence of Mo atoms causes fragmentation of the crystallites.; В статье представлены результаты исследований фазового состава и микроструктуры, электролитически осаждённых слоёв сплавов Zn–Mo. Покрытия Zn–Mo были получены на стальной подложке электролитическим осаждением из сульфат-цитратных электролитов. Исследования методами СЭМ, TEM и рентгеновской дифракции показали, что покрытия состоят из кристаллизованной в гексагональной системе фазы и содержат менее 0,8% масс. Мо, встроенного в кристаллическую решётку цинка. Наличие атомов Мо вызывает фрагментацию кристаллитов.; У статті представлено результати досліджень фазового складу та мікроструктури електролітично осаджених шарів стопів Zn–Mo. Покриття Zn–Mo було одержано на сталевому підложжі електролітичним осадженням з сульфат-цитратних електролітів. Дослідження методами СЕМ, TEM і рентґенівської дифракції показали, що покриття складаються з кристалізованої в гексагональній системі фази та містять менше 0,8% мас. Мо, вбудованого у кристалічну ґратницю цинку. Наявність атомів Мо викликає фраґментацію кристалітів.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130465</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Структура ионно-плазменных покрытий из высокоэнтропийного сплава AlFeNiCoCuCr</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130464</link>
<description>Структура ионно-плазменных покрытий из высокоэнтропийного сплава AlFeNiCoCuCr
Надутов, В.М.; Волосевич, П.Ю.; Прошак, А.В.; Панарин, В.Е.; Свавильный, Н.Е.
В работе рассмотрено влияние скоростей нагрева и охлаждения материалов подложек из меди и нержавеющей стали на структуру ионно-плазменных покрытий, полученных методом КИБ — осаждения продуктов дугового распыления катода, изготовленного механическим способом из слитка высокоэнтропийного сплава AlCuCoFeNiCr эквиатомного состава.; В роботі розглянуто вплив швидкостей нагріву й охолодження матеріялів підкладинки з міді та неіржавійної сталі на структуру йонно-плазмових покриттів, одержаних методою КІБ — осадження продуктів дугового розпорошення катоди, виготовленої механічним способом зі зливка високоентропійного стопу AlCuCoFeNiCr еквіатомового складу.; The influence of the substrates’ material from copper and stainless steel on the structure of ion-plasma coatings (IPCs) obtained by CIB-method—deposition of cathode arc-spraying products fabricated mechanically from the ingot of high-entropy alloy (HEA) AlCuCoFeNiCr with equiatomic composition is considered.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130464</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
