<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології, 2017, № 3</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130008</link>
<description/>
<pubDate>Sat, 04 Apr 2026 17:44:24 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-04T17:44:24Z</dc:date>
<image>
<title>Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології, 2017, № 3</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/386899/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130008</link>
</image>
<item>
<title>Erratum: Вплив способу синтезу на електричні та механічні властивості композитів сітчастий поліуретан/вуглецеві нанотрубки [Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології, 15, № 2: 345–354 (2017)]</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133500</link>
<description>Erratum: Вплив способу синтезу на електричні та механічні властивості композитів сітчастий поліуретан/вуглецеві нанотрубки [Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології, 15, № 2: 345–354 (2017)]
Лобко, Є.В.; Гаголкіна, З.О.; Яковлев, Ю.В.; Лисенков, Е.А.; Клепко, В.В.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133500</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>ЕПР-діягностика кровоспинних препаратів на основі полісахаридів</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133499</link>
<description>ЕПР-діягностика кровоспинних препаратів на основі полісахаридів
Кончиць, А.А.; Шаніна, Б.Д.; Янчук, І.Б.; Красновид, С.В.
В β-опроміненому біополімері хітозані виявлено 2 типи парамагнетних дефектів ПЦ1 і ПЦ2, індукованих розривом Карбонових зв’язків. Визначено природу дефектів та їхні параметри, досліджено кінетику накопичення з ростом дози опромінення D. Порівнянням експерименту з теоретичними розрахунками було визначено кінетичні параметри процесів. Виявлено ефект «самозаліковування» матеріялу, тобто спаду концентрації ПЦ з часом після опромінення. Показано, що швидкість цих процесів залежить від концентрацій «мілких» і «глибоких» пасток для електронів. Встановлено, що в зразках хітозану з більш «кристалічною» структурою процеси відновлення проходять значно повільніше.; В β-облучённом биополимере хитозане выявлены 2 типа парамагнитных дефектов ПЦ1 и ПЦ2, индуцированных разрывом углеродных связей. Определена природа дефектов и их параметры, исследована кинетика накопления с ростом дозы облучения D. Исходя из сравнения эксперимента с теоретическими расчётами, определили кинетические параметры процессов. Обнаружен эффект «самозалечивания» материала, то есть спад концентрации ПЦ со временем после облучения. Показано, что скорость этих процессов зависит от концентраций «мелких» и «глубоких» ловушек для электронов. Установлено, что в образцах хитозана с более «кристаллической» структурой процессы восстановления происходят гораздо медленнее.; Two types of the paramagnetic defects, PC1 and PC2, induced due to breaking carbon bonds in the β-irradiated biopolymer chitosan are found. The nature of defects, their parameters, and kinetics of the accumulation with increasing dose of the irradiation, D, are determined. The kinetic parameters of the process are estimated due to the comparison of experimental data with theoretical calculations. The effect of the self-healing material, namely, the decrease of the PC concentration with time after the irradiation, is revealed. As shown, the rates of processes depend on concentrations of the shallow and deep traps for electrons. The recovery processes in the chitosan samples with a more perfect crystallinity of a structure are much slower.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133499</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Закономірності одержання нанонаповнених полімерних матеріялів з матрично-фібрилярною структурою</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133498</link>
<description>Закономірності одержання нанонаповнених полімерних матеріялів з матрично-фібрилярною структурою
Резанова, Н.М.; Савченко, Б.М.; Плаван, В.П.; Булах, В.Ю.; Сова, Н.В.
Досліджено вплив спільної дії нанонаповнювача і компатибілізатора на реологічні властивості, міжфазні явища та морфологію сумішей поліпропілен/співполіамід (ПП/СПА), а також механічні характеристики сформованих із них монониток. Встановлено, що попереднє введення добавок вуглецевих нанотрубок (ВНТ) і поліпропілену зі щепленим малеїновим ангідридом (ППgМА) у розтоп ПП змінює співвідношення в’язкостей та еластичностей волокноутворювального та матричного полімерів у суміші, наближаючи його до одиниці. Це сприяє підвищенню ступеня дисперґування ПП в матриці співполіаміду. Встановлено, що ВНТ і ППgМА у суміші ПП/СПА впливають на закономірності розпаду рідких струменів (мікроволокон) ПП у матриці СПА. Максимальний ефект досягається за одночасної дії нанодобавки та компатибілізатора — поверхневий натяг γαβ падає від 2,36 мН/м для вихідної суміші до 0,99 мН/м для модифікованої. Показано можливість реґулювання матрично-фібрилярної структури екструдатів три- і чотирокомпонентних композицій за рахунок зниження величини γαβ та підвищення стабільности ПП-мікроволокон. В нанонаповнених компатибілізованих сумішах процес волокноутворення ПП у матриці СПА поліпшується — середній діяметер мікроволокон зменшується від 2,6 мкм (для вихідної суміші) до 1,5 мкм, збільшується їхня масова доля, різко знижується число плівок. Модифіковані суміші характеризуються підвищеною здатністю до поздовжньої деформації, порівняно з вихідною, що забезпечує стабільну переробку їх у волокна та плівки на чинному обладнанні. Максимальну міцність і стійкість до деформації мають мононитки, сформовані із чотирокомпонентних систем, що зумовлено утворенням найбільш досконалої морфології, наповненням вуглецевими нанотрубками, ростом адгезії між компонентами на межі їх поділу.; Исследовано влияние совместного действия нанонаполнителя и компатибилизатора на реологические свойства, межфазные явления и морфологию смесей полипропилен/сополиамид (ПП/СПА), а также механические характеристики сформированных из них мононитей. Установлено, что предварительное введение добавок углеродных нанотрубок (УНТ) и полипропилена с привитым малеиновым ангидридом (ППgМА) в расплав ПП изменяет соотношение вязкостей и эластичностей волокнообразующего и матричного полимеров в смеси, приближая его к единице. Это способствует увеличению степени диспергирования ПП в матрице сополиамида. Установлено, что УНТ и ППgМА в смеси ПП/СПА влияют на закономерности распада жидких струй (микроволокон) ПП в матрице СПА. Максимальный эффект достигается при одновременном действии нанодобавки и компатибилизатора — поверхностное натяжение γαβ падает от 2,36 мН/м для исходной смеси до 0,99 мН/м для модифицированной. Показана возможность регулирования матрично-фибриллярной структуры экструдатов трёх- и четырёхкомпонентных композиций за счёт снижения величины γαβ и увеличения стабильности ПП-микроволокон. В нанонаполненных компатибилизированных смесях процесс волокнообразования ПП в матрице СПА улучшается — средний диаметр микроволокон снижается от 2,6 мкм (для исходной смеси) до 1,5 мкм, увеличивается их массовая доля, резко падает число плёнок. Модифицированные смеси характеризуются более высокой способностью к продольной деформации по сравнению с исходной, что положительно влияет на их стабильную переработку в волокна и плёнки на действующем оборудовании. Максимальную прочность и стойкость к деформации имеют мононити, сформированные из четырёхкомпонентных систем, что обусловлено образованием наиболее совершенной морфологии, наполнением углеродными нанотрубками, ростом адгезии между компонентами на границе их раздела.; The influence of a joint action of both nanofiller and compatibilizer on rheological properties, interfacial phenomena, and morphology of the polypropylene/copolyamide (PP/CPA) mixtures is studied as well as mechanical characteristics of monothreads formed from these mixtures. As shown, the addition of carbon nanotubes (CNT) and polypropylene with grafted maleic anhydride (PPgMA) slightly reduces the elasticity of melt of the initial PP and increases its viscosity, η; with a joint addition of nanoadditives and the compatibilizer, η is increased by 2 times. Due to this, in modified compositions, magnitudes of ratio of viscosities of fibre-forming and matrix polymers and their elasticities are close to 1 that contributes to better PP dispersion and forming of PP microfibers in the matrix of co-polyamide. As established, the introduction of CNT and PPgMA to the PP/CPA mixture effects on the regularities of decomposition of liquid PP jets (microfibers) in the CPA matrix. The maximum effect is achieved due to a joint action of nanoadditive and compatibilizer—surface tension, γαβ, falls from 2.36 mN/m for the initial mixture to 0.99 mN/m for the modified one. As shown, there is the possibility of regulation of the matrix–fibrillar structure of extrudates for three- and four-component compositions by both reducing the value of γαβ and increasing the stability of PP microfibers. In nanofilled-compatibilized mixtures, the process of fibre-formation of PP in the CPA matrix is improving—the average diameter of microfibers is reduced from 2.6 mm (for the original mixture) to 1.5 mm, their mass fraction is increased, and the number of films is sharply decreased. As found, at simultaneous introduction of modifiers, their synergistic action manifests itself in minimization of both interfacial tension and average diameter of microfibers. The modified mixtures are characterized by the increased ability to longitudinal strain, compared with the original mixture, providing a stable processing into the fibres and films with the active equipment. Maximum strength and resistance to deformation are observed for monothreads formed from four-component systems due to formation of the most perfect morphology, filling with carbon nanotubes, and growth of adhesion between components in the interphase area.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133498</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Влияние межфазных взаимодействий на формирование наногетерогенной структуры в полимер-полимерных смесях</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133497</link>
<description>Влияние межфазных взаимодействий на формирование наногетерогенной структуры в полимер-полимерных смесях
Малышева, Т.Л.; Толстов, А.Л.; Гресь, Е.В.
Изучено влияние концентрации жёстких сегментов в полиуретанмочевинах (ПУМ) на межмолекулярные взаимодействия с неорганической солью LiCl и поливинилхлоридом (ПВХ), морфологию и механические свойства композитов. Эластомеры с концентрацией жёстких сегментов 12,5% (ПУМ-1), 34% (ПУМ-2) и 48% (ПУМ-3) синтезировали на основе полиоксипропиленгликоля, смеси 2,4- и 2,6-изомеров толуилендиизоцианата (65/35) и удлинителя цепи 4,4'-диаминодифенилметана двухстадийным методом в растворе диметилформамида (ДМФА). Композиты ПУМ/LiCl и ПУМ/ПВХ с содержанием 5% LiCl или 10–90% ПВХ получали из растворов в ДМФА. Внутри- и межмолекулярные водородные связи (ВС) в эластомерах и композитах исследовали методом ИКФ-спектроскопии. Установлено, что увеличение концентрации протонодонорных NHb-групп в макроцепи эластомера приводит к усилению энергии межмолекулярных ВС с анионом хлора неорганической соли и полимера, причём интегральная интенсивность полосы валентных колебаний NHb-групп в системах ПУМ/LiCl выше, чем в смесях ПУМ/ПВХ. Энергия межфазных взаимодействий в композитах снижается в ряду эластомеров: ПУМ-3 &gt; ПУМ-2 &gt; ПУМ-1. Наличие сильных межфазных взаимодействий в полимерной системе с содержанием 30% ПВХ приводит к диспергированию полимеров на наногетерогенном уровне. В эластомерной матрице наночастицы фазы ПВХ являются узлами физической сшивки, и максимальное упрочнение нанокомпозита достигается в смесях ПУМ-3/ПВХ. В композитах с содержанием 30–50% ПВХ отклонение прочности на разрыв от аддитивных значений составляет 23–25%. При увеличении концентрации термопласта в смеси межфазная адгезия и прочностные свойства композитов снижаются.; Вивчено вплив концентрації цупких сеґментів у поліуретансечовинах (ПУМ) на міжмолекулярні взаємодії з неорганічною сіллю LiCl і полівінілхлоридом (ПВХ), морфологію та механічні властивості композитів. Еластомери з концентрацією цупких сеґментів у 12,5% (ПУМ-1), 34% (ПУМ-2) та 48% (ПУМ-3) синтезували на основі поліоксипропіленгліколю, суміші 2,4 і 2,6 ізомерів толуїлендіізоціанату (65/35) та подовжувача ланцюга 4,4'-диамінодифенілметану двостадійною методою в розчині диметилформаміду (ДМФА). Композити ПУМ/LiCl і ПУМ/ПВХ із вмістом 5% LiCl або 10–90% ПВХ одержували з розчинів у ДМФА. Внутрішньо- та міжмолекулярні водневі зв’язки (ВЗ) в еластомерах і композитах досліджували методою ІЧФ-спектроскопії. Встановлено, що підвищення концентрації протонодонорних NHb-груп у макроланцюзі еластомеру приводить до посилення енергії міжмолекулярних ВЗ з аніоном Хлору неорганічної солі та полімеру, причому інтеґральна інтенсивність смуги валентних коливань NHb-груп у системах ПУМ/LiCl вища, аніж у сумішах ПУМ/ПВХ. Енергія міжфазних взаємодій у композитах знижується в ряду еластомерів: ПУМ-3 &gt; ПУМ-2 &gt; ПУМ-1. Наявність сильних міжфазних взаємодій у полімерній системі з вмістом 30% ПВХ приводить до дисперґування полімерів на наногетерогенному рівні. В еластомерній матриці наночастинки фази ПВХ є вузлами фізичного зшивання, і максимальне зміцнення нанокомпозиту досягається у сумішах ПУМ-3/ПВХ. В композитах із вмістом 30–50% ПВХ відхилення міцности на розрив від адитивних значень складає 23–25%. При збільшенні концентрації термопласту в суміші міжфазна адгезія та міцнісні властивості композитів понижуються.; In this article, we study an effect of hard segment content in poly(urethane-urea)s (PUU) on the intermolecular interactions with inorganic LiCl and organic poly(vinyl chloride) (PVC), morphology, and mechanical properties of the final PUU/LiCl and PUU/PVC composites. PUU with hard segment (HS) content of 12.5% (PUU-1), 34% (PUU-2) and 48% (PUU-3) are fabricated via conventional two-step ‘prepolyurethane method’ in N,N-dimethylformamide (DMF) media, using poly(propylene glycol), mixture of 2,4- and 2,6-isomers of tolylene diisocyanate (65/35 w/w), and chain extender of 4,4'-methy-lenedianiline as a chain extender. The PUU/LiCl and PUU/PVC composite films with 5 wt.% LiCl or 10–90 wt.% PVC are fabricated using solution/casting technique from DMF. A presence of intra- and intermolecular hydrogen bondings (HB) in elastomers and composites is studied by FTIR. As revealed, increasing of proton-donor NH-groups’ content in elastomer macrochain increases the energy of intermolecular HB with chlorine anion of an inorganic salt and polymer. The integral absorption intensity of ‘H-bonded’ NH groups in the PUU/LiCl composites is higher than that of the PUU/PVC systems. Energy of interfacial interactions in composites decreases in the range of PUU-3 &gt; PUU-2 &gt; PUU-1. The strong intermolecular interactions in a polymer blend containing 30 wt.% PVC result in suppression of phase-separation processes, and there is heterogeneity of the composites on the nanolevel. The nanoparticles of PVC phase are playing a role of physical cross-links, and maximal strengthening effect is observed for the PUU-3/PVC blends. For the composites with 30–50 wt.% of PVC, a deviation of experimental tensile-strength values from theoretical ones exceeds 23–25%. With increasing thermoplastic PVC content in the polymer blends, the interfacial adhesion and mechanical properties of composites are moderately reduced.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/133497</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
