http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129030 Sun, 12 Apr 2026 03:45:03 GMT 2026-04-12T03:45:03Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/383897/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129030 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129304 Механизмы пластической деформации ультрамелкозернистой меди в интервале температур 4,2–300 К Исаев, Н.В.; Григорова, Т.В.; Мендюк, О.В.; Давиденко, А.А.; Полищук, С.С.; Гейдаров, В.Г. Основные характеристики микроструктуры ультрамелкозернистых поликристаллов бескислородной меди Cu–OF, полученных путем прямой и равноканальной угловой гидроэкструзии, изучены методами дифракции обратно рассеянных электронов и рентгеновских лучей. В экспериментах по растяжению и релаксации напряжения в малоизученном интервале температур 4,2–300 К исследовано влияние микроструктуры на температурные зависимости предела текучести и скоростной чувствительности деформирующего напряжения поликристаллов. В результате термоактивационного анализа установлено, что в интервале температур 77–200 К скорость пластической деформации контролируется термически активированным механизмом пересечения дислокаций «леса», получены эмпирические параметры этого механизма. Обнаруженные при температурах ниже 77 К аномалии, которые не описываются механизмом пересечения «леса», обусловлены проявлением инерционных свойств дислокаций под действием больших эффективных напряжений и малых сил динамического трения. При температурах выше 200 К наблюдаемые инверсии температурных зависимостей активационного объема пластической деформации объясняются активацией механизма открепления дислокаций от локальных препятствий в границе зерна поликристалла.; Основні характеристики мікроструктури ультрадрібнозернистих полікристалів безкисневої міді Cu–OF, одержаних шляхом прямої та рівноканальної кутової гідроекструзії, вивчені методом дифракції зворотно розсіяних елетронів та ренгенівських променей. В експериментах з розтягнення та релаксації напруження у маловивченому інтервалі температур 4,2– 300 К отримані температурні залежності границі плинності й швидкісної чутливості деформуючого напруження полікристалів. У результаті термоактиваційного аналізу встановлено, що в інтервалі температур 77– 200 K швидкість пластичної деформації контролюється термічно активованим механізмом перетинання дислокацій «лісу», отримані емпіричні параметри цього механізму. Виявлені при температурах нижче 77 К аномалії, які не описуються механізмом перетинання «лісу», обумовлені проявом інерційних властивостей дислокацій під дією значних ефективних напружень та малих сил динамічного тертя. При температурах вище 200 К спостережувані інверсії температурних залежностей активаційного об'єму пластичної деформації пояснюються активацією механізму відкріплення дислокацій від локальних перешкод у границі зерна ультрадрібнозернистого полікристалу.; Main microstructural features of ultrafine-grained (UFG) polycrystalline oxygen-free copper (Cu–OF) obtained by direct and equal-channel angular hydrostatic extrusion were studied by EBSD and XRD methods. The effect of microstructure on the temperature dependences of the yield stress and strain rate sensitivity of the deforming stress was investigated using tensile and stress relaxation tests in the insufficiently studied temperature range of 4.2–300 K. Using thermal activation analysis it was established that in the range 77–200 K the rate of plastic deformation is controlled by the thermally activated mechanism of crossing the forest dislocations and its empirical parameters were obtained. The experimental anomalies below 77 K unaccountable by the forest crossing mechanism were explained by the inertial properties of dislocations revealed under conditions of high effective stress and low dynamic friction. The inversion of the temperature dependences of the activation volume observed above 200 K was attributed to the thermally activated detachment of dislocations from local pinning centers within the grain boundaries. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129304 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129303 Закономерности деформации аморфной полиимидной пленки ПМ при ее растяжении в интервале температур 1,6–300 К Солдатов, В.П.; Кириченко, Г.И.; Абраимов, В.В.; Брауде, И.С.; Гейдаров, В.Г. Впервые получен широкий набор диаграмм растяжения образцов аморфной полиимидной пленки ПМ в интервале температур 300–1,6 К, а также проанализирован характер влияния температуры на условный предел текучести, прочности и деформацию разрыва этой пленки при указанных температурах. Показан атермический характер разрушающего напряжения ниже температуры жидкого азота и его термически активированное поведение выше 80 К. Проанализированы особенности поведения стеклообразных образцов пленки ПМ, растянутых при низких температурах, а затем разгруженных и отогретых до комнатной температуры.; Вперше отримано широкий набір діаграм розтягування зразків аморфної поліімідної плівки ПМ в інтервалі температур 300–1,6 К, а також проаналізовано характер впливу температури на умовну межу плинності, міцності та деформацію розриву цієї плівки при зазначених температурах. Показано атермічний характер руйнівного напруження нижче температури рідкого азоту і його термічно активовану поведінку вище 80 К. Проаналізовано особливості поведінки склоподібних зразків плівки ПМ, розтягнутих при низьких температурах, а потім розвантажених та відігрітих до кімнатної температури.; A first-time presentation of a wide range of charts imaging the stretch of amorphous polyimide (PI) film samples in the 300–1.6 K temperature range and an analysis of how temperature affects the conditional limit of fluidity, strength, and deformation of this film at the indicated temperatures. The athermal character of the breaking stress below the temperature of liquid nitrogen and its thermally activated behavior above 80 K are demonstrated. We also analyze the features of the behavior of glassy PI film samples that are stretched at low temperatures and then unloaded and warmed up to room temperatures. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129303 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129302 Микроконтактная функция электрон-фононного взаимодействия в цирконии Бобров, Н.Л.; Рыбальченко, Л.Ф.; Фисун, В.В.; Хоткевич, А.В. Проведено экспериментальное исследование спектров электрон-фононного взаимодействия (ЭФВ) Zr с помощью микроконтактной (МК) спектроскопии Янсона. Определены спектральная функция ЭФВ и константа ЭФВ. Исследовались как гомоконтакты Zr–Zr, так и гетероконтакты Zr–u, Zr–Ag и Zr–Au. Обнаружено отсутствие вкладов меди, серебра и золота в МК спектры гетероконтактов. Установлено положение пяти фононных особенностей функции ЭФВ при энергиях 5–6, 9–11, 13–15, 18–20 и 27–29 мэВ. Вариация МК спектров ЭФВ связывается с анизотропией в Zr.; Проведено експериментальне дослідження спектрів електрон-фононної взаємодії (ЕФВ) Zr за допомогою мікроконтактної (МК) спектроскопії Янсона. Визначено спектральну функцію ЕФВ та константу ЕФВ. Досліджувалися як гомоконтакти Zr–Zr, так і гетероконтакти Zr–Cu, Zr–Ag і Zr–Au. Виявлено відсутність вкладів міді, срібла і золота в МК спектри гетероконтактів. Встановлено положення п'яти фононних особливостей функції ЕФВ при енергіях 5–6, 9–11, 13–15, 18–20 і 27–29 меВ. Варіація МК спектрів ЕФВ пов’язується з анізотропією в Zr.; Experimental study of the electron–phonon interaction (EPI) spectra of zirconium was carried out using Yanson's point-contact (PC) spectroscopy. The EPI spectral function and constant were determined. Both homocontacts (Zr–Zr) and heterocontacts (Zr–Cu, Zr–Ag, and Zr–Au) were studied. No contribution by copper, silver or gold to the heterocontact spectra was detected. The positions of five phonon features of the EPI function were observed at energies 5–6, 9–11, 13–15, 18–20, and 27–29 meV. The observed diversity of the PC spectra was attributed to the anisotropy of Zr. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129302 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129301 Спонтанная поляризация нестехиометричных кристаллов LiIO₃ в области низких температур Matyjasik, S.; Шалдин, Ю.В. Приведены результаты измерений суммарного заряда Q(T) = S∆Ps(Т) в нестехиометрических образцах LiIO₃ z-среза в интервале температур 4,2–300 К. Приведенная информация была дополнена данными термостимулированной деполяризации, индуцированной внешним электрическим полем разной величи- ны и полярности. При Т свыше 130 К обнаружены аномалии зависимости ∆Ps (Т,U), обусловленные, как правило, отклонением состава кристалла от стехиометрии. Возможная природа нестехиометрии была уточнена по данным магнитных измерений, позволивших обнаружить межузельный литий ниже 100 К, а также два парамагнитных ассоциата при 25 и 50 К неизвестной природы. Повышение температуры при- водит к ионизации межузельного лития с образованием ионов Li⁺ и ассоциатов (VO⁺2e )⁻ and ( VO⁺⁺ VLi⁻)⁺ ответственных за ионную проводимость. В режиме измерения заряда при Т > 140 К не исключена возможность образования ассоциатов другого типа Li ( , Li ), V − + обладающих дипольным моментом и ориен- тируемых в направлении, обратном к ∆Ps. Показано, что в ограниченном интервале температур от 18 до 35 К зависимость ∆Ps от температуры ~ Т 4 соответствует теории М. Борна. Обнаружены значительные флуктуации пирокоэффициента, связанные, на первый взгляд, с разупорядочением кристаллической структуры нестехиометричного образца, приводящим к распределению времен релаксации элементов дефектной подсистемы.; Приведено результати вимірів сумарного заряду Q(T) = S∆Ps(Т) в нестехіометричних зразках LiIO3 z-зрізу в інтервалі температур 4,2–300 К. Приведену інформацію було доповнено даними термостимульованої деполяризації, яка індукується зовнішнім електричним полем різної величини та полярності. При Т понад 130 К виявлено аномалії залежності ∆Ps (Т,U), які обумовлені, як правило, відхиленням складу кристала від стехіометрії. Можливу природу нестехіометрії було уточнено за даними магнітних вимірів, що дозволили виявити міжвузельний літій нижче 100 К, а також два парамагнітні асоціати при 25 та 50 К невідомої природи. Підвищення температури призводить до іонізації міжвузельного літію з утворенням іонів Li+ та асоциатів (VO⁺2e )⁻, ( VO⁺⁺ VLi⁻)⁺ які відповідальні за іонну провідність. У режимі виміру заряду при Т > 140 К не є виключеною можливість утворення асоциатів іншого типу (VLi⁻, L⁺i), що мають дипольний момент та орієнтовані в напрямі, зворотному до ∆Ps. Показано, що в обмеженому інтервалі температур від 18 до 35 К залежність ∆Ps від температури ~ Т 4 відповідає теорії М. Борна. Виявлено значні флуктуації пірокоефіцієнта, які пов'язані, на перший погляд, з розупорядкуванням кристалічної структури нестехіометричного зразка, що призводить до розподілу часів релаксації елементів дефектної підсистеми.; Measurements of the total charge Q( T) =  SΔPs( T) in non-stoichiometric z-cut LiIO₃ samples in the temperature range of 4.2–300 K were reported. The measurements were supplemented with the data on thermally stimulated depolarization induced by an external electric field of different magnitude and polarity. For T > 130 K, anomalies in the Δ Ps( T, U) dependence were observed, which are commonly caused by the deviation of the crystal composition from stoichiometry. The possible nature of the non-stoichiometry was clarified with magnetic measurements, which allowed us to detect interstitial Li below 100 K, as well as two paramagnetic associates of unknown nature at 25 K and 50 K. Increasing temperature led to ionization of lithium with formation of Li ⁺ ions and associates, (VO⁺2e )⁻, ( VO⁺⁺ VLi⁻)⁺, responsible for ionic conductivity. It cannot be excluded that during the charge measurements at T > 140 K the associates of a different type (VLi⁻, Li⁺) are formed, which possess a dipole moment and can be oriented opposite to Δ Ps. It was shown that in a limited temperature range from 18 K to 35 K, the temperature dependence of Δ Ps ∼  T⁴ agrees with the Born theory. Considerable fluctuations of the pyroelectric coefficient were observed, which were presumably related with the disorder of the crystal structure of the non-stoichiometric sample leading to the distribution of relaxation times of the elements of the defect subsystem. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/129301 2016-01-01T00:00:00Z